Крутильний маятник

Мета роботи: Вивчення законів коливаннякрутильного маятника.

Завдання: а) перевірити залежність періоду вільних коливань

крутильного маят­ника від його моменту інерції.

б) перевірити формулу для моменту інерції кулі (стержня).

Прилади і обладнання: крутильний маятник, штангенциркуль, набір циліндрів або стержнів, куля.

Експериментальна установка (рис.13.1) складається із основи 1, вирівню­вання якої здійснюється ніжками 2. В основі закріплена стійка 3, на якій фік­сується нижній кронштейн 4 і верхній 13. На цих кронштейнах на стальному дроті 16 підвішена рамка 9, яка має ру­хому планку 10 з двома фіксуючими цанговими гайками 11. В рамці на двох центруючих штиф­тах 14 кріпиться досліджуване тіло 15 (циліндр, сте­р­жень, куб, куля) і затискується

гвинтом 12. До рамки прикріплений прапо­рець 7, який, перетинаючи світловий промінь фо­то­електричного датчика 8, вмикає електронну систему підрахунку кі­лькості коливань (індикатор 17) та секундомір (індикатор 22). За допо­могою цього прапорця рамка фіксу­ється у початковому положенні елект­ромагнітом 6 при певному куті повороту, який вимірюється по шкалі 5. На передній панелі приладу знаходяться: вимикачі 18 – “СЕТЬ”, 19 – “СБРОС”, 20 “ПУСК” 21 – “СТОП”.