Перехідні та прикінцеві Положення

1. Цей Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

- статті 24, яка набуває чинності через шість місяців після набуття чинності цим Законом;

- положення статей 5, 17, 18, 20, 22, 24 щодо наявності атестату водія таксі та застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій за відсутність атестату водія таксі набувають чинності через дванадцять місяців після набуття чинності цим Законом,

- статей 133³, 133⁵ Кодексу про адміністративні правопорушення України, які набувають чинності через шість місяців з дня набуття чинності цим Законом.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів:

1) Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, додаток до № 51, стаття 1122):

а) доповнити Статтею 133³ наступного змісту:

«Стаття 133³ Порушення умов та правил здійснення автомобільних перевезень на таксі.

Надання послуг з перевезень на автомобілі таксі, у якому візуальна інформація для споживача є неповна, або відсутня, або сервісна книжка електронного таксометра або записи в ній не відповідають вимогам, що передбачені відповідним порядком, або параметри чи ідентифікаційні номери електронного таксометра, що встановлений у автомобілі, не відповідають записам, занесеним у сервісну книжку електронного таксометра, -

тягне накладання штрафу на керівника суб’єкта господарювання, або фізичну особу – суб’єкта господарської діяльності у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за перше порушення протягом року, та у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за кожне наступне порушення протягом року,

тягне накладання на водія штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за перше порушення протягом року, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за повторне порушення протягом року, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та вилученням атестату водія таксі на термін один рік – за третє порушення протягом року.

Укладання договору перевезення на таксі за межами території, визначеної відповідно до вимог законодавства;

приховування обов’язкової для ознайомлення пасажира візуальної інформації;

не переведення електронного таксометра у позицію «зайнято» перед початком обслуговування або його переведення у позицію «вільно» до завершення поїздки;

використання для визначення вартості поїздки тарифного блоку, що не передбачений місцевою тарифною схемою таксі, або не відповідає умовам виконання перевезення, або не передбачених законодавством пристроїв або методів;

умисне нарахування оплати за додаткові послуги, які фактично не надавались;

невиконання обов’язку роздруковувати та видавати розрахунковий документ;

використання у транспортному засобі непередбачених його конструкцією пристроїв, що можуть впливати на функцію вимірювання відстані поїздки електронним таксометром, -

тягне за собою накладання штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за перше порушення протягом року, у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за друге порушення протягом року, у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із обов’язковим вилученням атестату водія таксі на термін один рік – за третє порушення протягом року.

Керування автомобілем таксі водієм, що не має атестату водія таксі, або відмовляється його пред’являти, –

тягне за собою накладання штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за перше порушення протягом року, у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за кожне наступне порушення протягом року.

Невиконання інших вимог законодавства про перевезення на таксі водієм таксі тягне накладання штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

б) доповнити Статтею 133⁴ наступного змісту:

«Стаття 133⁴ Порушення умов та порядку здійснення автомобільних перевезень на замовлення.

Виконання або пропонування водієм перевезення осіб легковим автомобілем загального призначення на підставі недійсного договору з перевезень на замовлення, або осіб, які не входять в коло осіб, що їх належить перевозити згідно такого договору, або таких, що виходячи із тексту такого договору не можуть бути однозначно ідентифіковані, -

тягне накладання штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за перше порушення протягом року, та у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за друге порушення протягом року.».

в) доповнити Статтею 133⁵ наступного змісту:

«Стаття 133⁵ Незаконне здійснення перевезень на таксі:

Здійснення водієм легкового автомобіля загального призначення послуг перевезення, що відповідають визначенню перевезень на таксі,

обладнання легкового автомобіля загального призначення спеціальним обладнанням автомобіля таксі, ознаками таксі, або ознаками реклами перевезень на таксі,

здійснення водієм зупинки чи стоянки легкового автомобіля загального призначення на стоянці таксі, або ближче 30 метрів від неї (за винятком зупинки та стоянки у зоні стоянки для легкових автомобілів, яка позначена відповідними дорожніми знаками) –

тягне за собою накладання штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за перше порушення протягом року, та у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за кожне наступне порушення протягом року, із вилученням та подальшою утилізацією незаконно встановленого спеціального обладнання автомобіля таксі, ознак таксі, або ознак реклами перевезень на таксі, або у разі технічної неможливості вилучення безпосередньо у місці фіксації правопорушення зазначеного обладнання або ознак - із забороною експлуатації транспортного засобу.

Посадка водієм у легковий автомобіль загального призначення осіб на стоянці таксі, або таких, що потребують перевезення на таксі на шляху прямування, або здійснили виклик таксі дистанційними засобами зв’язку -

тягне за собою накладання штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

г) у Статті 222:

в частині першій після слів «правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті» доповнити словами «правил здійснення автомобільних перевезень на таксі та на замовлення, про незаконне здійснення перевезень на таксі,» та після слова та числа «статті 133¹ » доповнити словом та числами «статті 133³, 133⁴, 133⁵»;

в підпункті 3) частини другої після слова и числа «статті 133¹» доповнити словом і числами «статтями 133³, 133⁴, 133⁵ »;

д) у частині першій п. 1) статті 255 після слова та числа «статті 133» доповнити словом та числами «статтями 133³, 133⁴, 133⁵ »;

є) у частині першій статті 265² після слова та числа «статтями 132¹» доповнити числом «133⁵ »;

2) у Цивільному Кодексі України (Відомості Верховної Ради України від 03.10.2003 р., № 40, стаття 356):

а) у частині першій статті 633 після слів «перевезення транспортом загального користування,» доповнити словами «перевезення на таксі»;

б) у Статті 910:

у частині першій після слів «перевезення пассажира» доповнити словами у дужках «(крім перевезення на таксі)»;

у часині другій після слів «перевезення пасажира та багажу» доповнити словами у дужках «(крім перевезення на таксі)»;

доповнити частинами третьою та четвертою такого змісту:

«3. За договором перевезення на таксі одна сторона (перевізник на таксі) зобов'язується перевезти у індивідуальному порядку другу сторону (замовника перевезення на таксі), осіб що слідують разом з нею, та їх багаж до узгодженого між сторонами пункту призначення.

4. Укладення договору перевезення на таксі відбувається шляхом усної домовленості між замовником перевезення на таксі та перевізником на таксі (або його уповноваженим представником - водієм таксі), підтверджується увімкненням таксометра у режим підрахунку вартості проїзду, а виконання договору підтверджується видачею замовнику розрахункового документу.»;

в) у статті 915:

назву викласти в такій редакції: «Стаття 915. Перевезення транспортом загального користування та перевезення на таксі»

пункти перший і другий викласти у такій редакції:

«1. Перевезення, що здійснюється суб'єктом господарювання, вважається перевезенням транспортом загального користування, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, випливає, що він має здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи.

2. Договір перевезення транспортом загального користування та договір перевезення на таксі є публічними договорами»;

г) статтю 916 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«Перевізник на таксі (його уповноважений представник – водій таксі) для забезпечення внесення провізної плати та інших платежів за надані послуги має право притримати розміщений у автомобілі таксі багаж, або застосувати інші передбачені транспортним законодавством дії»;

3) у Законі України “Про міліцію” (Відомості Верховної Ради УРСР від 22.01. 1991 р., № 4, стор. 95, стаття 20):

у частині першій статті 10:

у пункті 12 після слів «видавати відповідні документи» доповнити словами «запобігати незаконній господарській діяльності у легкових автомобільних перевезеннях та здійснювати нагляд за дотриманням перевізниками на таксі, перевізниками на замовлення та іншими легковими автомобільними перевізниками вимог законодавства, що стосуються підстав виконання таких перевезень на вулично-дорожній мережі загального користування та стоянках таксі»

у пункті 26 після слів «з питань охорони громадського порядку, торгівлі» доповнити словами «перевезень на таксі та перевезень на замовлення»;

доповнити пунктом 34 такої редакції:

«34) забезпечувати в межах своїх повноважень виконання вимог законодавства про перевезення на таксі та перевезень на замовлення на вулично- дорожній мережі загального користування та стоянках таксі суб'єктами господарювання і водіями транспортних засобів, які здійснюють зазначені перевезення, та застосовувати до осіб, що порушують законодавство передбачені фінансові санкції»;

у частині першій статті 11:

доповнити пунктом 7-1 такої редакції:

«7-1 складати протоколи про порушення вимог законодавства про перевезення на таксі та перевезення на замовлення, допущені водіями, перевізниками на таксі та перевізниками на замовлення на вулично-дорожній мережі загального користування та стоянках таксі, проводити огляд транспортних засобів, які причетні до порушення, вилучати безпідставно встановлені на транспортному засобі ознаки таксі та ознаки реклами перевезень на таксі (за публічним договором)»;

пункті 21:

в абзаці першому після слів «ліцензійної картки на транспортний засіб» доповнити словами «дозволу на таксі, медичної довідки, атестату водія таксі,» та після слів «страхового полісу про укладення договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків пасажирів таксі» доповнити словами «сервісної книжки електронного таксометра, сервісної книжки автомобіля таксі»;

в абзаці другому після слів «ліцензійну картку на транспортний засіб» доповнити словами «дозвіл на таксі, атестат водія таксі»;

в абзаці третьому після слів «та фіксування порушень правил дорожнього руху» доповнити словами «та, у межах своїх повноважень, законодавства про перевезення на таксі та перевезення на замовлення на вулично-дорожній мережі загального користування та стоянках таксі»;

у пункті 21-1 після слів «зупиняти транспортні засоби лише в разі: порушення правил дорожнього руху водіями;» доповнити словами «наявності ознак, що свідчать про порушення власником або водієм транспортного засобу законодавства про перевезення на таксі та перевезення на замовлення»;

пункт 23 доповнити абзацом такого змісту:

«вилучати та утилізувати у встановленому порядку незаконно розміщені на транспортному засобі загального призначення ознаки таксі, ознаки реклами перевезень на таксі (за публічним договором) та спеціальне обладнання таксі»;

пункт 24 доповнити абзацом такого змісту:

«Нагляд за дотриманням вимог законодавства про перевезення на таксі на вулично-дорожній мережі загального користування та стоянках таксі здійснюється як складова нагляду над учасниками дорожнього руху стосовно будь-яких транспортних засобів без спеціального направлення на перевірку»

4) у Законі України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради УРСР від 23.07.1991 р., № 30, стаття 379):

статтю 15 доповнити абзацами такого змісту:

«Інформація про послугу перевезення на таксі повинна містити:

1) назву, поштову адресу перевізника на таксі;

2) чинну місцеву тарифну схему таксі;

3) марку та державний номер автомобіля таксі;

4) серію, номер та термін чинності дозвільного документу таксі, а також назву та контактний телефон органу, що видав такий документ;

5) прізвище, ініціали, фотографію водія таксі;

6) інформацію про час закінчення робочої зміни водія таксі.

Інформація про послугу перевезення на таксі повинна розміщуватись на зовнішній поверхні автомобіля таксі та у салоні у місцях і формі, яка визначається згідно з порядком, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту»;

доповнити статтею 17-1 такого змісту:

«Стаття 17-1. Права споживача у сфері перевезень на таксі

Права споживача у сфері перевезень на таксі визначаються законодавством про перевезення на таксі, та законодавством про захист прав споживачів.»;

у частині першої статті 23:

абзац перший пункту 1 викласти у такій редакції:

«1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства та перевізники на таксі, несуть відповідальність за:»;

доповнити пункт 1 підпунктами 12 і 13 такого змісту:

«12) Відсутність, невідповідність, недостовірність, або ненадання інформації стосовно послуги таксі, із відповідного переліку абзацу статті 15 цього закону – у розмірі 20-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за ненадання інформації по кожному пункту окремо.

13) Нарахування оплати за перевезення на таксі у спосіб, відмінний від встановленого законодавством про автомобільний транспорт, або із застосуванням невідповідних пристроїв, або електронних таксометрів, які не відповідають вимогам законодавства, – у розмірі 500 відсотків від нарахованої суми але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

у частині третій після слів «У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства» доповнити словами «а також, перевізниками на таксі та перевізниками на замовлення»;

5) у Законі України «Про дорожній рух» (Відомості Верховної Ради України від 03.08. 1993 р., № 31, стаття 338):

частину другу статті 16 викласти у такій редакції:

«Водій зобов'язаний:

мати при собі та на вимогу працівників міліції, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, чинний страховий поліс (сертифікат) про укладання договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення небезпечних вантажів або пасажирів автобусами;

Водій автомобіля таксі зобов'язаний крім документів, обов'язкових для водія транспортного засобу загального призначення, мати при собі та на вимогу працівників Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху в Україні або його територіальних органів або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів або його територіальних органів, або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті або його територіальних органів передавати для перевірки дозвіл на таксі та атестат водія таксі, чинну медичну довідку, чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків пасажирів таксі, сервісну книжку транспортного засобу, сервісну книжку електронного таксометра, та надавати доступ для перевірки тарифікації, калібрування, опломбування зазначеного приладу, а також, оцінки відповідності візуальної інформації, обов’язкової для ознайомлення споживача.

Водій легкового автомобіля загального призначення, що виконує або має намір виконувати перевезення на замовлення, зобов'язаний мати при собі та на вимогу зазначених у попередньому абзаці осіб передавати для перевірки договір перевезення на замовлення, а також, надавати допомогу зазначеним у попередньому абзаці особам у встановленні відповідності пасажирів, що ним перевозяться, до предмету зазначеного договору.»;

статтю 29 доповнити частиною шостою такого змісту:

«Не допускається участь у дорожньому русі:

легкових автомобілів з ознаками таксі, якщо у їх реєстраційних документах відсутня відмітка «таксі»;

легкових автомобілів загального призначення з ознаками таксі, або ознаками реклами перевезень на таксі (за публічним договором).»;

доповнити статтю 33 частинами четвертою і п’ятою такого змісту:

«Перелік та технічний стан спеціального обладнання таксі повинен відповідати вимогам законодавства.

Обов'язок щодо відповідності, належного технічного стану спеціального обладнання автомобіля таксі покладається на перевізника на таксі, згідно з чинним законодавством.»;

у статті 37:

частину другу доповнити новим абзацом такого змісту:

«розміщення або нанесення на легковому автомобілі загального призначення ознак таксі, або ознак реклами перевезень на таксі (за публічним договором);»

доповнити статтю частиною третьою такого змісту:

Експлуатація автомобіля таксі також забороняється в разі його невідповідності вимогам до автомобіля таксі, або невідповідності встановленого у ньому спеціального обладнання таксі вимогам до такого обладнання, що визначені законодавством.»;

абзац третій частини першої статті 52-1 викласти у такій редакції:

«забезпечення безпеки дорожнього руху, державний контроль, у тому числі шляхом проведення перевірок, за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами законів, правил і нормативів у цій сфері, а також у сфері перевезень на таксі та перевезень на замовлення, здійснення державної реєстрації та обліку транспортних засобів, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами і видача відповідних документів»;

у частині другій статті 52-1 після слів (коли розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху» доповнити словами «або займає частину зупинки маршрутних транспортних засобів чи стоянки таксі, або коли легковий автомобіль загального призначення має безпідставно встановлені ознаки таксі, або ознаки реклами перевезень на таксі (за публічним договором)» та замінити слова «а також ліцензійну картку на транспортний засіб» словами «а також атестат водія таксі, дозвіл на таксі»;

6) у Законі України «Про транспорт» (Відомості Верховної Ради України від 20.12. 1994 р., № 51, стаття 446):

абзаци шостий та десятий частини першої статті 3 викласти у такій редакції:

«захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів господарювання галузі транспорту та споживачів транспортних послуг;

ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту та дозвільну систему стосовно перевезень на таксі та діяльності інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі;»;

у статті 4 після слів «Міністерство внутрішніх справ України» доповнити словами «місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування»;

У статті 5:

частини першу та п’яту викласти у такій редакції:

«Відносини суб'єктів господарювання галузі транспорту загального користування та таксі з центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування будуються на основі податків, податкових пільг, встановлених нормативів та інших економічних та регуляторних засобів відповідно до чинного законодавства України.

Будівництво вокзалів, станцій, портів, пристаней, аеропортів, пішохідних мостів, тунелів, пасажирських платформ, метрополітенів, придбання пасажирського рухомого складу транспорту загального користування, утримання і упорядкування шляхів сполучення та інших об'єктів, пов'язаних із обслуговуванням пасажирів транспортом загального користування і перевезенням вантажів, здійснюються з використанням коштів державного і місцевих бюджетів та суб'єктів господарювання галузі транспорту у порядку, встановленому законодавством України, а також з залученням добровільних внесків суб'єктів господарювання і організацій усіх форм власності та громадян.»;

доповнити частинами шостою та сьомою такого змісту:

«Створення, утримання і упорядкування мереж стоянок таксі здійснюються з використанням коштів місцевих бюджетів, перевізників на таксі та міських (селищних) Рад перевізників на таксі у порядку, встановленому законодавством.

Створення та функціонування інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі відбувається в порядку, встановленому законодавством.»;

у статті 6:

частину першу викласти у такій редакції:

«Перевезення пасажирів, вантажів, багажу та пошти, надання інших послуг у сфері транспорту, експлуатація і ремонт шляхів сполучення здійснюються залізницями, пароплавствами, портами (пристанями), автомобільними, авіаційними, дорожніми суб'єктами господарювання юридичними особами, якщо це передбачено їх статутами, та за умови оформлення ними передбачених законодавством ліцензій або інших дозвільних документів.»;

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

«Перевезення пасажирів, вантажів, багажу та надання інших послуг у сфері транспорту фізичними особами підприємцями здійснюється за умови реєстрації ними наміру проводити відповідну господарську діяльність, та за умови оформлення ними передбачених законодавством ліцензій або інших дозвільних документів.».

У зв’язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами третьою і п’ятою;

після частини п’ятої доповнити новими частинами такого змісту:

«Перевезення на таксі та діяльність інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі здійснюється відповідно до законодавства.

Плата за користування мережею стоянок таксі встановлюється та стягується у відповідності до законодавства.»;

Статтю 8 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

«Дозвільна система стосовно перевезень на таксі та діяльності інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі запроваджується відповідно законодавства.»;

7) у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Відомості Верховної Ради України від 11.07.1995 р., № 28, стаття 205):

у статті 2:

у абзаці третьому слова «електронний таксометр» замінити словами «реєстратор розрахункових операцій автомобіля таксі, автомобільна електронно-касова система»

абзац восьмий викласти у такій редакції:

«електронний таксометр – спеціалізований засіб вимірювальної техніки з функцією реєстратора розрахункових операцій або без неї, призначений для підтвердження факту укладання та виконання договору перевезення на таксі, вимірювання відстані і тривалості поїздки, обчислення її вартості, відповідного інформування замовника перевезення на таксі, формування та друк розрахункового документу та реєстрації параметрів роботи автомобіля таксі»;

абзац п’ятнадцятий викласти у такій редакції:

«розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, нефіскальний чек електронного таксометра, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований і зареєстрований, у випадках, передбачених цим Законом, у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну»;

у абзаці двадцять шостому після слів «місце проведення розрахунків – місце» доповнити словами у дужках «(транспортний засіб)»;

доповнити новими абзацами такого змісту:

«реєстратор розрахункових операцій автомобіля таксі – електронний таксометр, що забезпечує реалізацію фіскальних функцій стосовно виручки, отриманої за надання послуг перевезень на таксі;

автомобільна електронно-касова система – система приладів, яка містить невід’ємну складову - автомобільний фіскальний принтер, що конструктивно є окремим пристроєм, який забезпечує реалізацію фіскальних функцій стосовно виручки, отриманої за надання послуг перевезень легковим автомобілем або таксі, та передбачає роботу разом із електронним таксометром, чи іншим електронним пристроєм, що може використовуватись як засіб вимірювання, та не наділений фіскальними функціями, або разом із з програмно-апаратним комплексом, яким визначається вартість послуг, але який не наділено фіскальними функціями»;

статтю 17 доповнити пунктами 9 і 10 такого змісту:

«9) двохсот неоподатковуваних мінімумів – у разі необладнання реєстратором розрахункових операцій функціонуючого місця проведення розрахунків, або використання на такому місці несправного, неопломбованого, незареєстрованого в органах податкової служби реєстратора розрахункових операцій;

10) двохсот неоподатковуваних мінімумів за використання реєстратора розрахункових операцій автомобіля таксі, або складових автомобільної електронно-касової системи, які призначені для використання у іншому транспортному засобі.

Зазначені у пунктах 9 та 10 фінансові санкції накладаються окремо за порушення на кожному місці проведення розрахунків»;

8) Закон України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України від 30.04.1996 року, № 18, стаття 78):

Статтю 7 доповнити пунктами 6¹ та 6² наступного змісту:

«6¹) особисте страхування від нещасних випадків пасажирів таксі;

6²) особисте страхування від нещасних випадків пасажирів автомобілів на замовлення».

9) у Законі України «Про рекламу» (Відомості Верховної Ради України від 24.09. 1996 р., № 39, стаття 181):

абзац дванадцятий статті 1 викласти у такій редакції:

«реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену, зовнішній поверхні будь-яких транспортних засобів фізичних та юридичних осіб»;

у статті 9:

у частині 6 після слів «біля входу в таке приміщення» доповнити словами «на транспортному засобі, що належить або використовується такою особою на законних підставах»;

доповнити частиною 7 викласти у такій редакції:

«7. Рекламою послуги перевезення на таксі визнається нанесення або закріплення будь-яким способом на автомобільному транспортному засобі: ознак таксі, виробів та конструкцій, які імітують ознаки таксі, а також, нанесення на автомобіль, вироби чи конструкції, що на ньому встановлено, логотипів, номерів телефонів, надписів, символів, або іншої інформації, що не можуть бути однозначно ідентифіковані як реклама конкретного продукту чи послуги, що є відмінними від перевезення на таксі та посередницької діяльності стосовно отримання послуги з перевезень на таксі»;

пункт 4 статті 18 доповнити абзацом шостим такого змісту:

«Забороняється на легкових автомобільних транспортних засобах загального призначення реклама послуг перевезення на таксі;»

доповнити статтею 25-2 такого змісту:

«Стаття 25-2. Реклама працевлаштування на автомобільному транспорті

Рекламодавцям заборонено обумовлювати пропозицію працевлаштування на автомобільному транспорті залученням до виробничої діяльності або надання послуг перевезень особистого майна працівника (в тому числі, належного йому транспортного засобу).

Заборонено виробляти та розповсюджувати рекламу, що порушує вимоги попереднього абзацу»;

у частині першій статті 26:

абзац другий викласти у такій редакції:

«спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та його територіальні органи - щодо захисту прав споживачів реклами»;

доповнити абзацом восьмим такого змісту:

«Державна автомобільна інспекція – стосовно дотримання законодавства про рекламу на транспортних засобах під час їх перебування на вулично-дорожній мережі загального користування»;

У частині сьомій статті 27 після слова «рішенням» доповнити словами «спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та його територіальними органами»

10) у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України від 25.06.1997 р., № 24, стаття 170):

статтю 1 після абзацу дванадцять доповнити новим абзацом такого змісту:

«органи самоорганізації суб'єктів господарювання - органи, що можуть у визначених законодавством випадках за відповідного рішення органу місцевого самоврядування створюватись суб'єктами господарювання, які здійснюють обслуговування населення на території селища або міста».

У зв’язку з цим абзаци тринадцять – двадцять три вважати відповідно абзацами чотирнадцять – двадцять чотири;

доповнити новою статтею 14-1 такого змісту:

«Стаття 14-1. Органи самоорганізації суб'єктів господарювання

1. Селищні та міські ради у визначених законодавством випадках можуть ініціювати створення органів самоорганізації суб'єктів господарювання і наділяти їх передбаченими законодавством повноваженнями.

2. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації суб'єктів господарювання визначаються законодавством»;

статтю 16 після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

«8-1. Селищна та міська ради можуть наділяти передбаченими законодавством повноваженнями органи самоорганізації суб'єктів господарювання, які створено у відповідності до вимог законодавства, передавати їм матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, та здійснювати контроль за їх виконанням»;

у статті 18:

у частині другій після слів «територіальних громад» доповнити словами «а також, органи самоорганізації суб'єктів господарювання, які створено у відповідності до вимог законодавства»;

у частині третій після слів «у комунальній власності» доповнити словами «а також, органів самоорганізації суб'єктів господарювання, які створено у відповідності до вимог законодавства»;

частину першу статті 26:

доповнити підпунктом 20-1 такого змісту:

«20-1) прийняття рішень про доцільність організації перевезень на таксі»;

доповнити підпунктами 57 та 58 наступного змісту:

«57) затвердження порядку оформлення та видачі дозволу на таксі та свідоцтва про акредитацію диспетчерського пункту;

58) прийняття рішення щодо видачі дозволу на таксі та свідоцтва про акредитацію диспетчерського пункту.»

у підпункті 7 пункту а) статті 28 після слів «фізичними особами» доповнити словами «а також, органами самоорганізації суб’єктів господарювання, що створені у відповідності до вимог законодавства»;

пункт б) статті 30 доповнити пунктом 2-1 такого змісту:

«2-1) реєстрація у встановленому порядку органів самоорганізації суб’єктів господарювання, які створено у відповідності до вимог законодавства»;

11) у пункті 25 частини третьої статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України від 08.09.2000 р., № 36, стаття 299) після слова «пасажирів» додати слова в дужках «(крім перевезення на таксі та перевезення на замовлення)»;

12) у Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України від 02.12.2005 року, № 48, стаття 483):

у пункті 1 статті 1:

абзац четвертий викласти у такій редакції:

«місцеві дозвільні органи - міські та селищні ради (їх виконавчі органи), районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону від свого імені проводити чи залучатися до проведення експертизи та обстеження об'єктів, на які видається документ дозвільного характеру, видавати документи дозвільного характеру у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць)»

абзац дванадцятий викласти у такій редакції:

«дозвільний центр - робочий орган міської, селищної ради (її виконавчого органу), обласної, Київської та Севастопольської міських, районної, районної у місті Києві державних адміністрацій, уповноваженого Радою міністрів Автономної Республіки Крим міністерства або республіканського комітету (далі - уповноважений орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим), в якому представники регіональних, місцевих дозвільних органів та державний адміністратор діють за принципом організаційної єдності щодо видачі документів дозвільного характеру, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру».

13) Додаток «Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України від 25.11.2011 р., № 47, стор. 2002, стаття 532)

доповнити пунктами 154 та 155 такого змісту:

«154. свідоцтво про акредитацію диспетчерського пункту – Закон України «Про перевезення на таксі та перевезення на замовлення»

155. дозвіл на таксі - Закон України «Про перевезення на таксі та перевезення на замовлення».

ІІІ. Кабінету Міністрів України:

1) у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:

а) підготувати та внести на розгляд до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону;

б) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, прийняти нормативно – правові акти, передбачені цим Законом;

в) забезпечити приведення нормативно-правових актів органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом та прийняття ними нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

ІV. Установити, що:

1) протягом шести місяців з дати набрання чинності цим Законом перереєстрація транспортних засобів, що обладнані у відповідності до вимог цього Закону ознаками таксі та спеціальним обладнанням таксі, та стосовно якого оформлено дозвіл на таксі згідно вимог цього Закону та, стосовно яких заявник може підтвердити факт їх використання у власній господарській діяльності для надання послуг перевезень на таксі протягом останнього року, відбувається згідно спрощеного порядку та за пільговою оплатою, які встановлюється Кабінетом Міністрів України;

2) Обмін чинної ліцензії та ліцензійної картки на дозвіл на таксі на один автомобіль за вибором перевізника проводиться протягом шести місяців з дати набрання чинності цим Законом безкоштовно за заявою відповідного суб’єкта господарювання, у тому числі самозайнятої фізичної особи-підприємця, за умови обладнання автомобіля таксі у відповідності до вимог цього Закону ознаками таксі та спеціальним обладнанням таксі, а також за умови підтвердження заявником факту використання даного автомобіля таксі у власній господарській діяльності для надання послуг перевезень на таксі протягом останнього року.

Отримання дозволу на таксі на автомобілі таксі, які до набрання чинності цього Закону використовувалися перевізником на таксі в кількості більше ніж один автомобіль таксі, здійснюється в порядку, передбаченому статтею 5 цього Закону.

3) протягом шести місяців з дати набрання чинності цим Законом за оформлення свідоцтв про акредитацію диспетчерських пунктів, які відповідають вимогам цього Закону встановлюється плата у розмірі не більше однієї мінімальної заробітної плати;

4) протягом дванадцяти місяців після набуття чинності цим Законом оформлення атестатів водія таксі особам, що можуть документально підтвердити стаж роботи водієм таксі, або строк ведення господарської діяльності у якості самозайнятого перевізника на таксі протягом останнього року відбувається за спрощеною процедурою (без тестування), яка визначається у Порядку атестації водіїв таксі, що затверджується відповідно до статті 3 цього Закону.