Про перевезення на таксі та перевезення на замовлення 4 страница

Стаття 19. Атестація водіїв таксі

1. Атестація водіїв таксі здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

2. Під час атестації шляхом тестування перевіряються знання професійного мінімуму водія таксі.

3. Водіям, підготовка яких за результатами тестування визнана задовільною, згідно встановленої форми видається атестат водія таксі.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту визначає і затверджує перелік органів (установ), що уповноважені на видачу атестатів водія таксі.

5. У атестаті водія таксі зазначається місто (селище міського типу), на території якого його власник отримує право укладати договір на перевезення на таксі від власного імені, або від імені роботодавця.

6. Атестат водія таксі підлягає вилученню у випадках:

- вчинення водієм таксі правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами;

- повторне протягом року вчинення того ж порушення, за яке водій таксі притягувався до відповідальності.

Стаття 20. Права та обов’язки водія таксі

1. Водій таксі має право:

- укладати договір перевезення на таксі із замовником перевезення на таксі у межах території, визначеної відповідно до вимог цього Закону, та зони чинності атестату водія таксі від власного імені (якщо водій таксі є самозайнятим перевізником на таксі) або як уповноважена особа від імені роботодавця-перевізника на таксі;

- уточнювати відповідального за оплату проїзду замовника перевезення на таксі у випадку одночасної посадки у автомобіль таксі кількох осіб;

- виконувати перевезення згідно укладеного договору по всій території країни із дотриманням вимог, що встановлені законодавством до режиму праці та відпочинку водіїв;

- припиняти рух автомобіля таксі у випадку виникнення ситуації, яка загрожує життю та здоров'ю його пасажирів або водія таксі, або ситуації, яка загрожує пошкодженням автомобіля таксі або його спеціального обладнання;

- у разі сумніву у платоспроможності замовника, або імовірності вчинення ним протиправних дій, обумовлювати укладання договору перевезення на таксі внесенням замовником перевезення на таксі грошового авансу, або пред'явленням документу, що посвідчує його особу, або відмовляти в укладанні договору на перевезення;

- вимагати відшкодування збитків від осіб, які нанесли пошкодження автомобілю таксі, або його обладнанню, або забруднили чи засмітили салон або багажник, що унеможливлює його подальшу безперервну експлуатацію;

- притримувати розміщений у автомобілі таксі багаж та обмежувати вихід з нього осіб, які відмовляються відшкодовувати зазначені у попередньому абзаці збитки, або відмовляються оплачувати проїзд, або відмовляються вносити передбачений правилами перевезень на таксі аванс у разі зупинки в дорозі, та приймати заходи для забезпечення відшкодування та проведення розрахунку за проїзд, у тому числі шляхом доставки таких осіб автомобілем таксі за їх рахунок до найближчого правоохоронного органу.

2. Водій таксі має право відмовляти замовнику перевезення на таксі в укладанні договору перевезення на таксі, якщо:

- час робочої зміни водія автомобіля таксі буде вичерпано до завершення поїздки;

- пункт призначення поїздки замовником чітко не визначено або він знаходиться за межами 50-кілометрової приміської зони;

- перевезення потребує група осіб, поміж яких неможливо встановити відповідального за оплату проїзду замовника перевезення на таксі;

- кількість осіб, які потребують перевезення включно із дітьми дошкільного віку, перевищує кількість пасажирських місць у автомобілі таксі;

- перед поїздкою або у її процесі замовник перевезення на таксі або одна із осіб що його супроводжують виявляє агресивні наміри, ознаки алкогольного або наркотичного сп'яніння, або перебуває у одязі, який має стійкий неприємний запах чи може забруднити салон автомобіля, або вимагає надання непередбачених додаткових послуг, або не дотримується вимог цього Закону, або порушує громадський порядок;

- замовник перевезення на таксі не погоджується на внесення грошового авансу, або не може чи не бажає посвідчити особу у випадках, передбачених цим Законом;

- пропонований до перевезення багаж є забороненим до перевезення, або має стійкий неприємний запах, або може забруднити чи пошкодити салон або багажник, або перешкоджатиме вільному закриванню дверей автомобіля таксі або його багажника, або обмежуватиме оглядовість з місця водія.

3. Водій таксі має право до укладання договору перевезення на таксі або в процесі його виконання переконатися у наявності у замовника перевезення на таксі коштів, які достатні для оплати проїзду.

4. Водій таксі, що є найманим працівником, має право призупинити виконання своїх обов'язків, якщо перевізником на таксі не створено умов для безпечної роботи на лінії, дотримання режиму праці та відпочинку водіїв, або не забезпечено справний технічний стан автомобіля таксі, або відповідність та працездатність його спеціального обладнання.

5. Водій таксі зобов'язаний виконувати вимоги:

- законодавства про дорожній рух;

- законодавства про перевезення на таксі;

- законодавства про захист прав споживачів;

- законодавства про розрахункові операції.

6. Водій таксі зобов'язаний:

- перед виїздом на лінію перевірити опломбування та працездатність спеціального обладнання таксі та слідкувати за його належним функціонуванням у процесі виконання перевезень;

- дотримуватись черговості при укладанні договору на перевезення під час перебування на стоянці таксі;

- надавати переважне право на поїздку особам із малолітніми дітьми, та особам похилого віку;

- за наявності багажу відкривати багажник таксі та надавати допомогу у його завантаженні та розвантаженні, приймати заходи для непошкодження багажу протягом поїздки;

- відчиняти пасажирські двері на вимогу осіб з особливими потребами, допомагати їм у здійсненні посадки, висадки, завантаженні і розвантаженні багажу;

- пересвідчуватись у закритті дверей перед початком та впродовж руху таксі;

- переводити електронний таксометр у позицію підрахунку вартості проїзду безпосередньо перед початком виконання перевезення на таксі, або згідно часу, що вказаний у інформації про виклик таксі;

- переводити електронний таксометр у позицію припинення підрахунку вартості проїзду по завершені поїздки та ознайомлювати замовника перевезення на таксі з її кінцевою вартістю;

- приймати оплату у відповідності до показника електронного таксометра;

- роздруковувати та видавати розрахунковий документ;

- на вимогу замовника перевезення на таксі повідомляти орієнтовну вартість поїздки перед її початком, роз'яснювати вимоги законодавства щодо перевезень на таксі та повідомляти особливості захисту прав їх споживача;

- за умовчанням обирати найкоротший по відстані маршрут руху до пункту призначення, або на вимогу замовника перевезення на таксі - прогнозовано найкоротший по часу маршрут, або рухатись за вказаним замовником перевезення на таксі маршрутом;

- під час зупинки у дорозі, що є наслідком несправності транспортного засобу, або фізичного стану водія автомобіля таксі, зупиняти нарахування оплати за проїзд;

- мати при собі документи, що зазначені у статті 17 цього Закону, і передавати їх для контролю на вимогу посадової особи Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечує безпеку дорожнього руху в Україні або його територіальних органів, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті або його територіальних органів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів або його територіальних органів, а також, надавати можливість перевірки працездатності та відповідності спеціального обладнання автомобіля таксі та перевірки відповідності розміщеної у таксі інформації вимогам законодавства.

7. Водію автомобіля таксі заборонено:

- виїжджати на вулично-дорожню мережу загального користування та знаходитись на ній не маючи при собі усіх документів, що зазначені у статті 17 цього Закону;

- зупинятись чи стояти на стоянці таксі, або виконувати перевезення автомобілем таксі, що має несправності, з якими його експлуатація є заборонена, або таким, що не відповідає вимогам цього Закону, або спеціальне обладнання якого є несправним, або не відповідає вимогам цього Закону, або електронний таксометр, що встановлений у автомобілі таксі, має ідентифікаційні номери, або налаштування, що не відповідають записам у сервісній книжці електронного таксометра, або не відповідають автомобілю таксі;

- під час керування автомобілем таксі користуватися мобільним телефоном та будь-якими пристроями для прийому-передачі текстової або візуальної інформації;

- виконувати перевезення пасажирів не перевівши електронний таксометр у позицію «зайнято»;

- використовувати для визначення вартості проїзду не відповідний затвердженій органом місцевого самоврядування тарифній схемі таксі тарифний блок електронного таксометра;

- вимагати оплату за проїзд у сумі, що не відповідає показникам електронного таксометра, або визначена непередбаченим цим Законом способом, або пристроєм;

- відмовляти замовнику перевезення на таксі у праві здійснювати розрахунок банківською картою за наявності у автомобілі таксі працездатного банківського терміналу;

- відмовляти у перевезенні, або припиняти раніше укладений договір на перевезення на таксі з непередбачених законодавством підстав;

- визначати переважне право на поїздку за вигідністю напрямку прямування;

- пропонувати спільну поїздку сторонній особі без згоди замовника перевезення на таксі;

- під час виконання перевезення на таксі їсти, пити, палити.

Стаття 21. Права та обов'язки замовника перевезення на таксі

1. Замовник перевезення на таксі має право на:

- найм вільного автомобіля таксі на будь-якій стоянці таксі, на шляху прямування або виклик таксі засобами дистанційного зв'язку;

- інформування до укладання договору на перевезення за допомогою візуальної інформації, розміщеної у салоні автомобіля таксі та на його поверхнях про чинну місцеву тарифну схему перевезень на таксі, особу та контакти перевізника на таксі, особу водія таксі, час закінчення робочої зміни водія таксі;

- безпечну доставку себе та багажу до місця призначення за найкоротшим, або ним обраним маршрутом;

- оплатну (згідно показників електронного таксометра) зупинку в дорозі тривалістю до 30 хвилин;

- припинення договору перевезення на таксі у будь-який момент за власним бажанням;

- інформування про орієнтовну вартість перевезення на таксі до укладання договору перевезення на таксі та фактичне визначення вартості перевезення на таксі у відповідності до чинної місцевої тарифної схеми перевезень на таксі за допомогою електронного таксометра, що відповідає вимогам цього Закону, а також, отримання розрахункового документу про оплату за перевезення;

- відшкодування збитків життю та здоров'ю у випадку дорожньо-транспортної пригоди;

- компенсацію пошкодження або втрати багажу, що перевозиться у багажнику автомобіля таксі;

- оплату за перевезення у автомобілі таксі банківською картою, за умови, що автомобіль таксі обладнано банківським терміналом;

- захист своїх прав згідно із законодавством про захист прав споживачів.

2. Замовник перевезення на таксі має право відмовитись від оплати послуги перевезення на таксі у випадку, якщо водієм таксі не оформлено розрахунковий документ у відповідності до вимог цього Закону.

3. Замовник перевезення на таксі зобов'язаний:

- вносити плату в розмірі фактичної вартості поїздки та авансу за очікування у разі використання права на зупинку в дорозі;

- оплачувати перевезення на таксі після завершення поїздки у повному обсязі, або у розмірі фактично наданих послуг у випадку припинення договору перевезення;

- дотримуватись вимог законодавства про дорожній рух, про перевезення на таксі.

4. Замовнику перевезення на таксі заборонено:

- вимагати зупинки (очікування) автомобіля таксі у місцях, де зупинка транспортного засобу створюватиме перешкоди іншим учасникам дорожнього руху або є заборонена Правилами дорожнього руху;

- перевозити у автомобілі таксі тварин за виключенням дрібних домашніх у клітках або контейнерах;

- відмовлятись оплачувати перевезення на таксі, якщо його вартість визначена у відповідності із вимогами законодавства, та водієм таксі оформлено розрахунковий документ у відповідності до вимог цього Закону;

- порушувати законодавство про перевезення на таксі;

- відволікати водія автомобіля таксі під час руху будь-яким способом;

- під час перебування у автомобілі таксі їсти, пити, палити, голосно прослуховувати радіо або аудіозаписи, кричати, будь-яким способом виконувати музичні твори або дозволяти зазначені дії особам, що слідують разом з ним;

- порушувати громадський порядок.

Стаття 22. Посередницька діяльність у сфері перевезень на таксі

1. Особа, яка надає, або має намір надавати інформаційно-диспетчерські послуги, зобов'язана мати статус суб'єкта господарювання, або відокремленого підрозділу такого суб'єкта, отримати свідоцтво про акредитацію диспетчерського пункту, та відповідати встановленим законодавством вимогам.

2. Диспетчерським пунктом є технічно обладнане пристосоване нежитлове приміщення, у якому інформаційно-диспетчерська служба виклику таксі приймає від замовника інформацію про потребу у перевезенні за публічним договором та передає її водію таксі.

3. Викликом таксі є повідомлення про одноразову потребу у перевезенні за публічним договором, у якому зазначено місце, дату і час подачі автомобіля та контакти замовника перевезення на таксі.

4. Договір про інформаційно-диспетчерське обслуговування таксі - письмовий договір між інформаційно-диспетчерською службою виклику таксі та перевізником на таксі, предметом якого є інформування водія (водіїв) перевізника на таксі конкретним диспетчерським пунктом про виклики таксі.

5. Інформаційно-диспетчерська служба виклику таксі має право:

- укладати договір про інформаційно-диспетчерське обслуговування таксі з перевізником на таксі, який виконує перевезення автомобілем (автомобілями), на який (які) оформлено дозвіл на таксі та водій (водії) якого має (мають) відповідний атестат водія таксі;

- обумовлювати у договорі про інформаційно-диспетчерське обслуговування таксі оплату за надані послуги, а також – періодичність і спосіб розрахунку;

- обумовлювати у договорі про інформаційно-диспетчерське обслуговування таксі штрафні санкції за передачу перевізником на таксі або водієм таксі інформації про виклики таксі сторонній особі, або неповідомлення інформаційно-диспетчерської служби виклику таксі про вилучення, втрату чинності або скасування дозвільних документів автомобіля таксі або атестату водія таксі;

6. Інформаційно-диспетчерська служба виклику таксі зобов’язана:

- обладнати у приміщенні диспетчерського пункту робочі місця працівників та укомплектувати їх обладнанням, що забезпечує якісне отримання, опрацювання та передачу інформації про виклики таксі, її фіксацію, збереження, та здійснення інших передбачених законодавством функцій;

- мати чинне свідоцтво про акредитацію диспетчерського пункту стосовно кожного диспетчерського пункту, який використовує для надання інформаційно-диспетчерських послуг;

- забезпечувати передачу інформації засобами та видами зв’язку, які не створюють небезпеки водію та пасажирам під час руху транспортного засобу;

- вести моніторинг чинності дозвільних документів автомобілів таксі та водіїв таксі;

- вести у довільній паперовій або електронній формі журнал обліку викликів таксі із зазначенням місця виклику, дати і часу його опрацювання, номеру телефону замовника перевезення на таксі, даних водія таксі і автомобіля таксі, якими виконувалось перевезення, і зберігати таку інформацію протягом одного року;

- надавати замовнику перевезення на таксі інформацію про затверджену органом самоврядування місцеву тарифну схему перевезень на таксі та, на його письмовий запит, інформацію про перевізника на таксі, що надавав йому послугу перевезення на таксі;

- надавати органам, що здійснюють державний нагляд у сфері перевезень на таксі, правоохоронним органам, міській (селищній) Раді перевізників на таксі, профспілці водіїв автомобілів таксі на їх письмову вимогу інформацію, що міститься у журналі обліку викликів таксі, а також інформацію щодо суб’єктів, з якими укладено договори на інформаційно-диспетчерське обслуговування, та інформацію про відповідні автомобілі та їх водіїв.

7. Журнал обліку викликів таксі, що ведеться у електронній формі, повинен розміщуватися та зберігатись на обладнанні, яке знаходиться за місцезнаходженням диспетчерського пункту.

8. Інформаційно-диспетчерській службі виклику таксі заборонено:

- опрацьовувати інформацію про виклики таксі у приміщенні, на яке не оформлено свідоцтво про акредитацію диспетчерського пункту, або на підставі дозвільного документу, що є анульованим;

- укладати договір про інформаційно-диспетчерське обслуговування таксі стосовно водіїв, які не мають атестата водія таксі, та автомобілів, стосовно яких не оформлено дозвіл на таксі;

- передавати інформацію про виклик таксі перевізникам на таксі (або їх водіям), з якими не укладено відповідний договір про інформаційно-диспетчерське обслуговування таксі та будь-якій особі, яка не має дозвільних документів на здійснення перевезень на таксі, або дозвільний документ якої анульовано;

- передавати інформацію про виклик таксі водію, який не має атестату водія таксі, або атестат водія таксі у нього вилучено;

- відмовляти замовнику перевезення на таксі, органам, що здійснюють державне регулювання та контроль діяльності перевезень на таксі, правоохоронним органам, місцевій Раді перевізників на таксі, профспілці водіїв таксі у поданні на їх письмову вимогу інформації, передбаченої законодавством.

9. Інформаційно-диспетчерська служба виклику таксі може вести облік осіб, які здійснюють недостовірні виклики таксі, або порушують законодавство про перевезення на таксі, або громадський порядок, використовувати дані такого обліку у своїй діяльності та обмінюватись ними із іншими інформаційно-диспетчерськими службами виклику таксі, місцевою Радою перевізників на таксі і профспілкою водіїв автомобілів таксі.

10. Інформаційно-диспетчерська служба виклику таксі не несе відповідальності перед замовниками перевезень на таксі стосовно подачі автомобіля таксі та обов'язків перевізника на таксі і водія таксі, а також не несе відповідальності перед перевізниками на таксі і водіями таксі стосовно достовірності інформації про потребу у перевезеннях на таксі та обов'язків замовників таких перевезень.

Стаття 23. Перевезення на замовлення

1. Перевезення пасажирів та їх багажу легковими автомобілями, які виконуються у формі, відмінній від перевезення на таксі, можуть здійснюватись виключно на підставі укладання відповідного вимогам законодавства письмового договору перевезення на замовлення.

2. Обов’язковими положеннями договору перевезення на замовлення є: визначення сторін договору, осіб або кола осіб, яких належить перевозити, загальної вартості послуг, способу визначення вартості послуг, які належить надати за цим договором, способу та терміну розрахунків, порядку врегулювання претензій сторін, порядку підтвердження виконання договору у повному обсязі.

3. Автомобільному перевізнику, що здійснює виключно перевезення на замовлення заборонено:

- розміщувати на транспортному засобі, який ним використовується у господарській діяльності, рекламу послуг перевезень пасажирів за публічним договором;

- надавати або пропонувати послуги перевезень пасажирів без укладання відповідного письмового договору, або на підставі недійсного договору, або такого, який укладено з порушенням вимог законодавства;

- надавати або пропонувати послуги перевезень особам, які не зазначені у відповідному письмовому договорі, або виходячи із його тексту не можуть бути однозначно ідентифіковані;

- укладати договір про перевезення на замовлення на шляху прямування, або на стоянках таксі.

4. Договір про перевезення на замовлення, сформульований таким чином, що унеможливлює чітку ідентифікацію осіб, або кола осіб, яких належить перевозити, є недійсним.

5. Договір про перевезення на замовлення вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, та вважається виконаним після підписання сторонами відповідного акту.

6. Забороняється надання послуг на замовлення без укладання безпосередньо між замовником та виконавцем перевезення письмового договору про перевезення на замовлення, що відповідає вимогам цього Закону.

7. До початку здійснення діяльності з перевезень на замовлення перевізник на замовлення зобов’язаний укласти договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків пасажирів автомобіля на замовлення.

Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про перевезення на таксі та перевезення на замовлення

1. Відповідальність суб’єктів господарювання за порушення законодавства про перевезення на таксі та перевезення на замовлення.

1) Встановлення факту:

- надання суб’єктом господарювання послуг перевезень, зміст яких відповідає визначенню перевезення на таксі, легковим автомобілем загального призначення з порушенням вимог цього Закону,

- експлуатації суб’єктом господарювання легкового автомобіля загального призначення, який обладнано спеціальним обладнанням автомобіля таксі, ознаками таксі, або ознаками реклами перевезень на таксі,

- експлуатації суб’єктом господарювання автомобіля таксі без отримання відповідного дозволу на таксі, або без наявності інших документів, що передбачені у статті 17 цього Закону,

- експлуатації суб’єктом господарювання автомобіля таксі сигнальний ліхтар «зайнято-вільно» якого відсутній, несправний, або закріплений у непередбаченому цим законом місці, —

тягне накладання адміністративно-господарського штрафу на суб’єкта господарювання, або фізичну особу-підприємця, якому (якій) належить транспортний засіб, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за перший раз протягом року, та у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за кожний наступний раз протягом року.

Санкції, передбачені у попередньому абзаці, накладаються органами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху в Україні, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

2) Встановлення факту:

- експлуатації суб’єктом господарювання автомобіля таксі, що не пройшов обов’язковий технічний контроль автомобіля, - тягне накладання адміністративно-господарського штрафу на суб’єкта господарювання, або фізичну особу-підприємця, якому (якій) належить транспортний засіб, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за перший раз протягом року, та у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за кожний наступний раз протягом року.

Санкції, передбачені у попередньому абзаці, накладаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті та його територіальними органами, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

3) Встановлення факту:

- надання послуг автомобілем таксі, у якому візуальна інформація для споживача є неповна, або відсутня;

- експлуатації електронного таксометра, що має несправності з якими його експлуатація є заборонена, або автомобіля таксі, електронний таксометр у якому відсутній, або несправний, неопломбований, не пройшов обов’язкову державну повірку, або ідентифікаційні номери електронного таксометру не відповідають зазначеним у сервісній книжці електронного таксометра, або якщо сервісна книжка електронного таксометра не відповідає вимогам, що передбачені відповідним порядком, —

тягне накладання адміністративно-господарського штрафу на суб’єкта господарювання, або фізичну особу-підприємця, якому (якій) належить транспортний засіб, у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за перший раз протягом року, та у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за кожний наступний раз протягом року.

Санкції, передбачені у попередньому абзаці накладаються центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та його територіальними органами відповідно до порядку, затвердженому центральним органом влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

4) Встановлення факту виконання або пропонування перевезення осіб легковим автомобілем загального призначення на підставі недійсного договору з перевезень на замовлення, або осіб, які не входять в коло осіб, що їх належить перевозити згідно такого договору, або таких, що виходячи із тексту такого договору не можуть бути однозначно ідентифіковані:

– тягне накладання на суб’єкта господарювання (у тому числі самозайняту фізичну особу-підприємця) адміністративно-господарського штрафу:

у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за перший раз протягом року, у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за кожний наступний раз протягом року,

Санкції, передбачені у попередньому абзаці, накладаються органами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху в Україні.

2. Відповідальність суб’єктів господарювання за порушення вимог щодо надання інформаційно-диспетчерських послуг.

Встановлення факту надання інформаційно-диспетчерських послуг суб’єктом господарювання, що не отримав свідоцтво про акредитацію диспетчерського пункту, або таке свідоцтво анульоване,

тягне накладання на такого суб’єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу у розмірі:

- тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у м. Києві;

- шестисот неоподатковуваних мінімумів – у обласних центрах та м. Севастополі;

- чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів – у інших населених пунктах.

Санкції, передбачені у цьому пункті, накладаються центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та його територіальними органами відповідно до порядку, встановленому законодавством.

3. Розповсюдження через засоби масової інформації рекламної інформації про надання інформаційно-диспетчерських послуг суб’єктом господарювання, що не має чинного свідоцтва про акредитацію диспетчерського пункту, або розповсюдження інформації про потребу у водіях таксі або водіях легкових автомобілів загального призначення, яка обумовлена залученням до перевезень пасажирів на належних цим водіям транспортних засобах, –

тягне накладання на суб’єкта господарювання, громадянина – суб’єкта господарської діяльності адміністративного штрафу у розмірі:

- п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у м. Києві;

- трьохсот неоподатковуваних мінімумів – у обласних центрах та м. Севастополі;

- двохсот неоподатковуваних мінімумів – у інших населених пунктах,

за перше порушення протягом року, та у двократному від зазначеного у попередніх трьох абзацах розмірі – за повторне і наступні протягом року порушення.

Санкції, передбачені у цьому пункті накладаються центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та його територіальними органами відповідно до порядку, встановленому законодавством.

4. Відповідальність інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі.

Укладання інформаційно-диспетчерською службою договорів про інформаційно-диспетчерське обслуговування з:

- особами або суб’єктами, що не є перевізниками на таксі, стосовно легкових автомобілів загального призначення, або автомобілів таксі, на які не оформлено дозвіл на таксі;

- стосовно водіїв, які не мають атестату водія таксі, або такий атестат у них вилучено, або його чинність скасовано;

або передача інформації про виклик таксі:

- водію, атестат водія таксі у якого вилучено, або такому, що керує автомобілем таксі, дозвіл на таксі якого анульовано,

- особі, стосовно якої не укладено відповідний договір,

- на адресу, яка знаходиться за межами території, визначеної у відповідності до вимог цього Закону,

- або передачі ліній зв’язку, номерного або радіочастотного ресурсу для користування сторонньому суб’єкту,

- або використання для надання інформаційно-диспетчерських послуг іншого, ніж зазначене у свідоцтві про акредитацію диспетчерського пункту, приміщення,

- або розташування журналу обліку викликів таксі, що ведеться у електронній формі, на обладнанні, яке фізично розташоване за межами приміщення диспетчерського пункту,

тягне накладання на такого суб’єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу у розмірі: