Травматизм та професійні захворювання

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, рапто­вого погіршання стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе ро­ботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захво­рювання, гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового уда­ру, опіку, обмороження; у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізаційним випромінюванням, одержання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призве­ли до втрати працівником працездатності на один робочий день і більше або зумовили потребу в його переведенні на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день; у випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь нале­жать захворювання та отруєння, зумовлені впливом небезпечних факторів або шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

Гострі професійні захворювання зумовлюються впливом хімічних речовин, іонізаційного та неіонізаційного випромінювання, значним фізичним наван­таженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До їх числа також належать інфекційні, паразитарні та алергійні захворювання. Водно­час причиною виникнення гострих професійних отруєнь є вплив шкідливих речовин хімічного походження.

Лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потер­пілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві (без направлення підприємства) передати протягом доби з використанням засобів зв'язку екс­трене повідомлення (дод. 13):

— підприємству, де працює потерпілий;

— робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням під­приємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно;

— установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює потерпілий, або такій установі за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, що забезпечує себе роботою са­мостійно (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння)).

Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

— обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

— визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

— з'ясувати, чи пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

— виявити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охоро­ну праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам у майбутньому;

— скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (акт спеці­ального розслідування нещасного випадку (аварії), що стався) у трьох примір­никах, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (див. дод. 10) у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, та передати їх на затверджен­ня роботодавцю;

— у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (дод. 14).