Мета ЩТО – перевірка технічного стану машини та підготовка її до подальшої експлуатації

Тільки повна справність, укомплектованість бойової машини, заправка її експлуатаційними матеріалами може бути гарантією її надійності при виконанні завдання доби.

Нормативною документацією передбачене проведення ШТО машини після повернення її в парк, але не більш ніж через 250-300 км. Ця вимога періодичності випливає з аналізу досвіду ведення бойових дій і експлуатації машин в мирний час та з характеристики запасу ходу машин. Запас ходу машин визначається заправкою та витратами ПММ. Витрати ПММ конкретної машини, в свою чергу, залежать від дорожніх умов, її технічного стану, підготовки водіїв. Тому запас ходу машини змінюється від переходу до переходу. Наприклад, встановлено, що запас ходу середнього танка за міжремонтний ресурс може змінюватися в межах 100км. В той же час при переміщенні колони величина запасу ходу окремих машин може відхилятися на 50-70 км від середньої для всієї колони.

Значення періодичності ЩТО вибрано з врахуванням середнього запасу ходу, характеристики його розбігу та величини недоторканого запасу по пальному, який повинен передбачатися на випадок непередбачених обставин та який може бути витрачений з дозволу старшого начальника.

Тривалість ЩТО конкретної машини залежить від умов експлуатації, встановленого обсягу обслуговування та необхідністю в поточному ремонті.

Великий вплив на тривалість ЩТО має організація робіт, кількість виконавців та рівень їх підготовки, наявність засобів забезпечення та ін. Розгляд цих залежностей дозволяє встановити, що фактичний час обслуговування може знаходитися в межах 5 – 12 та більш годин. В більшості випадків тривалість обслуговування лімітується обсягом робіт та організацією їх виконання. На частині машин потрібно виконувати поточний ремонт. Зміна періодичності появи відказів з напрацюванням машини в межах міжремонтного ресурсу, появлення складних відказів, на усунення яких потрібно більше часу, визначає характер верхньої частини функцій розподілу для машин з різним відпрацюванням ресурсу.

В керівництвах з технічного обслуговування машин звичайно вказується середня величина тривалості обслуговування. Ця величина встановлюється шляхом дослідного встановлення тривалості операцій, впровадження оптимальної послідовності їх виконання та хронометражу всього нормативного обсягу робіт в заданих умовах.

Щодо вивчаємих машин ці нормативи складають:

- бронетранспортер БТР-70 (80) - 1,1 – 1,6 год

(при роботі екіпажу в складі 3-х чоловік).

Перелік операцій (робіт) ЩТО, як і інших видів ТО, встановлюється в ході спеціальних дослідних випробувань машин та коректуються на основі аналізу інформації з аналізу надійності їх у військах. Для конкретної марки обов’язковий перелік операцій визначається в інструкціях з експлуатації.

За технічною ознакою цей перелік можна розподілити на групи робіт.

Перша група включає поповнення боєприпасів, заправку ПММ, та інших експлуатаційних матеріалів. Ці роботи виконуються з потреби, по мірі витрачання боєприпасів та ін.

Дозаправка ОР проводиться також з потреби. При правильно відрегульованому ППК та відсутності підтікань в системі охолодження ця необхідність може виникнути через декілька діб.

Щоденна перевірка дозволяє своєчасно виявити передвідказовий стан будь-якої системи та вживати заходи до його попередження.

Заправка паливом та ПММ проводиться при кожному обслуговуванні. Значне збільшення витрат ПММ може явитися серйозним симптомом несправностей машини.

Необхідність виконання другої групи робіт – перевірки технічного стану, пояснюється тим, що передвідказовий стан системи можна визначити проведенням перевірочних робіт.

Крім того, деякі системи при використанні бойових машин більшу частину строку знаходяться в режимі очікування. До них пред’являються вимоги безвідказної роботи в разі необхідності. Прикладами таких систем можуть бути озброєння, протипожежне обладнання, система колективного захисту та ін.

Внаслідок динамічних навантажень, недбалого ставлення до них та інших причин в них також виникають відкази.

Загальна мета та направленість перевірочних робіт – своєчасне виявлення передвідказного стану чи стану відказу.

В більшості випадків відказ легше попередити, ніж усунути.

Перевірка технічного стану може проводитися трьома методами: зовнішнім оглядом, включенням у роботу та вимірюванням параметрів. Зовнішнім оглядом перевіряють стан машини та її вузлів, агрегатів, деталей, їх кріплення, кріплення та наявність предметів ЗІП, ходової частини, фар, жалюзі, люків, пробок, герметичності систем, та ін.

Короткочасним включенням у роботу перевіряється функціонування приладів керування озброєнням, засобів зв’язку, освітлення та сигналізація, спецобладнання.

Перевірка параметрів дозволяє, наприклад визначити стан акумуляторних батарей, стан силової установки та інших агрегатів та вузлів машини.