Рентна плата за транзитне транспортування природного газу, аміаку та транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами

Суб’єкти господарювання, які здійснюють транспортування трубопровідним транспортом територією України природного газу, нафти, нафтопродуктів та аміаку сплачують до Державного бюджету рентну плату в розмірі:

- 1,67 грн. за транзитне транспортування 1000 куб. м природного газу на кожні 100 км. відстані;

- 4,5 грн. за транспортування 1 т нафти магістральними нафтопроводами;

- 4,5 грн. за транспортування 10 т нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами;

- 3,7 грн. за транспортування 1 т аміаку трубопроводами на кожні 100 км відстані.

Сплата зазначених платежів здійснюється щодекадно (15, 25 та 5 числа наступного місяця), виходячи із обсягів транспортування за попередню декаду.

Розрахунки рентної плати за транспортування подаються до ДПА протягом 20 днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Тема 9. Податки, які зараховуються до місцевих бюджетів, місцеві податки і збори

План

1. Податок на промисел.

2. Податок з власників транспортних засобів.

3. Місцеві податки (комунальний і на рекламу).

4. Місцеві збори.

1. Податок на промисел повністю зараховується до місцевих бюджетів, хоча він є загальнодержавним податком.

Платниками податку на промисел є фізичні особи, які здійснюють реалізацію продукції (крім продукції, вирощеної на присадибних ділянках) не більше чотирьох разів на рік.

Цей податок справляється у вигляді сплати одноразового патенту, шляхом придбання дозволу на разову торгівлю.

Вартість одноразового патенту залежить від терміну реалізації продукції:

- якщо термін реалізації до 7 днів – ставка податку – 20 % від вартості товару;

- якщо термін реалізації до 3 днів – 10 % від вартості товару чи продукції;

Податок сплачується при оформленні дозволу на реалізацію і перераховується до бюджету через Ощадбанк України.

При реалізації транспортних засобів податок сплачують особи, які здійснюють другу та наступну реалізацію протягом року. Податок сплачується протягом 10 днів після реалізації.

2. Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є юридичні і фізичні особи у власності яких є зареєстровані транспортні засоби.

Об’єктом оподаткування є: трактори крім них, що на гусеничному ходу, легкові та вантажні автомобілі, автомобілі для перевезення пасажирів (не менше 1 осіб), автомобілі спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги), мотоцикли і мопеди із встановленим двигуном, крім тих, що мають об’єм циліндра до 50 куб. см, яхти, парусні судна, човни моторні (крім спортивних) і катери.

Базою для нарахування транспортного податку є об’єм циліндрів двигуна, потужність електродвигунів і довжина судна (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Ставки податку, з 01.01.2009 року

Назва об’єкта оподаткування	Ставка податку на рік
Трактори колісні	2,5 грн. зі 100 куб. см.
Автобуси для перевезення пасажирів (не менше 10 чол.)	5 - // -
Автомобілі легкові: - об’ємом двигуна до 1000 куб. см	3 - // -
- від 1001 до 1500 куб. см	5 - // -
- від 1501 до 1800 куб. см	7 - // -
- від 1801 до 2200 куб. см	10 - // -
- від 2201 до 3000 куб. см	75 - // -
- більше 3001 куб. см	120 - // -
Автомобілі з електродвигуном	0,5 грн. з 1 квт.
Вантажні автомобілі: - об’ємом двигуна до 8200 куб. см	15 грн. зі 100 куб. см
- від 8201 до 15000 куб. см	20 - // -
- від 15001 куб. см і більш	25 - // -
Сідельні тягачі	15 - // -
Автомобілі спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги)	5 - // -
Мотоцикли, мопеди, велосипеди з двигуном: - від 50,1 до 500 куб. см	3 - // -
- від 501 до 800 куб. см	5 - // -
- від 801 куб. см і більше	10 - // -
Яхти і судна парусні: - морські	10 грн. зі 100 см довж.
- інші з масою до 100 кг і довжиною до 7,5 м	5 - // -
- інші з довжиною більше 7,5 м	10 - // -

Від сплати податку звільняються:

- підприємства автомобільного транспорту загального користування;

- навчальні заклади державної та комунальної форм власності, які фінансуються з відповідних бюджетів;

- особи, які постраждали через Чорнобильську катастрофу, ветерани війни, інваліди – щодо одного легкового автомобіля або мотоцикла чи одного моторного човна або катера;

- на 50 % - с/г підприємства на трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше 10;

- на 50 % - громадяни, у власності яких знаходяться автомобілі вироблені в Радянському Союзі і поставлені на обік до 1990 року включно.

Юридичні особи здають до ДПІ розрахунки транспортного податку на поточний рік до 1 березня та сплачують податок щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Фізичні особи сплачують транспортний податок при проходженні технічного огляду щорічно, або один раз в два роки до 1 липня, або в момент реєстрації транспортного засобу.

Надходження від транспортного податку направляються:

- 85 % - на спеціальні рахунки обласних дорожніх фондів для будівництва і ремонту доріг загального користування і сільських доріг;

- 15 % - до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах.

3. Місцеві податки і збори – це обов’язкові платежі, які запроваджуються сільськими, селищними і міськими радами відповідно і в межах граничних ставок, які встановлені Законами України, за наявності об’єктів оподаткування. Стягуються місцеві податки тільки в межах певної території.

До місцевих податків і зборів відносяться:

- комунальний податок;

- збір за видачу ордеру на квартиру;

- ринковий збір;

- збір на розміщення об’єктів торгівлі;

- інші податки;

Комунальний податок є обов’язковим для запровадження місцевими органами влади. Його максимальна ставка 10 %.

Платниками єдиного податку є юридичні особи.

Податковою базою для розрахунку комунального податку є розрахункова сума, яка визначається шляхом множення середньо-спискової чисельності працівників за звітний період на один неоподатковуваний мінімум доходів громадян (17 грн.).

Нарахування комунального податку можна проводити щомісячно або раз у квартал, а сплачувати необхідно раз у квартал до 15 числа наступного після закінчення кварталу місяця. В цей же час до ДПА подається податкова звітність з даного податку. Нараховані суми комунального податку включаються до витрат підприємства.

Платниками податку з реклами є підприємства, які виготовляють, розміщують та встановлюють рекламу.

Конкретними носіями податку з реклами є особи, які замовляють виготовлення чи розміщення реклами. Тому цей податок є непрямим податком.

Об’єктом оподаткування податком з реклами є вартість встановлення чи розміщення реклами без ПДВ. Розмір податку з реклами не повинен перевищувати:

- при одноразовій рекламі – 0,1 % від бази оподаткування;

- при багаторазовій рекламі – 0,5 % від бази оподаткування.

Конкретні носії податку з реклами сплачують суму податку його платникам в момент оплати послуг по рекламі. Платники податку з реклами сплачують його до бюджету.