Державне мито та збори

5.1. Державне мито – це вид податкового платежу у формі плати за надання державою та уповноваженими на це органами певних послуг юридичного характеру, яке стягується виключно за операції на митній території держави.

Платниками державного мита є юридичні та фізичні особи, які звертаються у відповідні органи для здійснення в їх інтересах певних юридичних дій та для видачі їм документів юридичного значення.

Об’єктом оподаткування є:

- сума та вартість позовної заяви;

- кількість здійснених нотаріальних та реєстраційних дій.

Ставки державного мита визначаються двома методами:

- у відсотках до вартості позовної заяви, суми договору та вартості майна;

- у твердих розмірах, обчислених у відповідних частинах мінімальної заробітної плати або неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Перелік послуг та ставки затверджуються КМ України, як для державного мита що поступає до державного так і до місцевих бюджетів.

До держбюджету зараховується державне мито з позовних заяв та за виконання дій пов’язаних з отриманням юридичних документів загальнодержавного значення.

Державне мито може сплачуватися готівкою, безготівковим розрахунком та митними марками.

5.2. З 1 січня 2000 року в Україні введено єдиний збір, який справляється в пунктах пропуску через державний кордон.

Єдиний збір складається із зборів за здійснення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю, а також плати за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України. Єдиний збір справляється одноразово при транзиті, ввезенні або вивезенні вантажу.

Ставки єдиного збору встановлюються в євро, але стягуються в грн. за офіційним курсом на день його сплати.

Розміри ставок єдиного збору, який справляється в пунктах пропуску через державний кордон України, встановлюється (незалежно від кількості та найменування вантажу) щодо:

- вантажної партії;

- вантажу в одному дорожньо-транспортному засобі (автопотягу);

- вантажу в одному залізничному вагоні, якщо вантаж становить одну вантажну партію;

- вантажу у великовантажному контейнері, якщо цей вантаж становить одну вантажну партію.

Збори за митний, санітарний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль направляються до Державного бюджету, а плата за проїзд транспортних засобів – до Державного дорожнього фонду.