Економічні потреби

Людська потреба є синонім бажання, необхідності у чому-небудь. Економічна потреба – це потреба в певних матеріальних благах, послугах, виробничих факторах, які потрібні для повноцінної життєдіяльності як окремої людини, так і суспільства в цілому. Людина поєднує у собі істоту біологічну, обдаровану свідомістю, тобто здатністю мислити, і нарешті, соціальну істоту. Для формування та підтримки в стані життєдіяльності людини як біологічної істоти, потрібна їжа, одяг, житло, предмети домашнього вжитку і т.д. Для розвитку розумових здібностей і соціальних рис людини необхідні духовні та соціальні цінності і їх матеріальні носії.

Всі ці групи потреб як окремої особистості, так і суспільства в цілому набувають суто економічного характеру в силу наступних обставин. По-перше, виробництво всіх матеріальних благ та послуг, а також матеріальних носіїв духовних і соціальних цінностей є метою і результатом функціонування економіки, її кінцевим продуктом. По-друге, задоволення названого комплексу потреб забезпечує відтворення і підтримання у стані життєдіяльності не тільки людини як розвиненої особистості, але й суспільства, що всебічно розвивається. По-третє, процес відтворення особистості людини включає в себе одночасно формування його робочої сили (у тому числі підприємницьких здібностей), що є одним з найважливіших і незамінних чинників виробництва.

Означені аспекти економічних потреб, в силу закону їх підвищення, постійно зростають, що по суті є необмеженим процесом по мірі розвитку економіки і це служить стимулом розвитку суспільного виробництва, його «вічним двигуном». Дія закону зростання потреб виявляється, з одного боку, у збільшенні питомої ваги в суспільстві осіб, найбільш повно і якісно задовольняють свої фізичні потреби, з іншого – у поступовому переході від повного задоволення нижчих (фізичних) потреб до найбільш широкого і якісного задоволення вищих (розумових, а потім і соціальних) потреб.

В умовах ринкових відносин економічні потреби жорстко обмежені грошовими доходами споживачів, їх платоспроможним попитом. Це не може не обмежувати дію означеного «вічного двигуна».

Особливої уваги заслуговує потреба в економічних, виробничих ресурсах, за допомогою яких виробляються блага, що задовольняють потреби людей.