Теоретичні основи математичного моделювання та класифікація моделей

Самостійна наукова дисципліна «Економіко-математичне моделювання» має складну теоретичну основу, яка складається з:

• економічної кібернетики (основа: системний аналіз економіки, теорія економічної інформації, теорія керуючих систем);

• економетрії (основа: дисперсійний аналіз, кореляційний аналіз, регресійний аналіз, багатомірний аналіз, факторний аналіз, кластерний аналіз);

• математичної економіки (основа: теорія економічного росту, теорія виробничих функцій, міжгалузеві баланси, національні рахунки, аналіз попиту та пропозицій, регіональний та просторовий аналіз, глобальне моделювання);

• методів дослідження операцій (основа: математичне програмування, сіткове моделювання, теорія масового обслуговування, методи керування запасами, теорія ігор та методи прийняття рішень);

• експертних методів економіки (основа: математичні методи аналізу і планування економічних експериментів, імітаційне моделювання, ділові ігри, методи експертних оцінок);

• методів прогнозування.

Економіко-математичних моделі класифікують за такими ознаками:

1) за цільовим призначенням – теоретико-аналітичні та прикладні моделі;

2) за ступенем агрегування об’єктів – макроекономічні та мікроекономічні моделі;

3) за конкретним призначенням – балансові, трендові, оптимізаційні, імітаційні моделі;

4) за типом інформації, використаної в моделі – аналітичні та ідентифіковані моделі;

5) за врахуванням фактора невизначеності – детерміновані та стохастичні моделі;

6) за характером математичного апарату – матричні моделі, моделі лінійного та нелінійного програмування, кореляційно-регресійні моделі, моделі теорії масового обслуговування, моделі сіткового планування та керування, моделі теорії ігор;

7) за типом підходу до систем, які досліджуються – дескриптивні (описові) моделі (наприклад, балансові та трендові моделі) та нормативні моделі (оптимізаційні та моделі рівня життя);

8) за структурою моделей та характером їх складових – одно- та багатофакторні моделі, статичні та динамічні моделі, моделі простої та складної структури;

9) за часовими характеристиками – довготермінові, середньотермінові та короткотермінові моделі.