Cтадії кругообігу обігового капіталу: грошова виробнича та товарна

Обігові кошти (оборотний капітал) - це кошти, витрачені на придбання чи виготовлення оборотних активів підприємства, які необхідні для забезпечення на підприємства безперервності проце­су виробництва і реалізації продукції та отримання прибутку.

Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: гро­шову, виробничу й товарну. На першій стадії під час авансування коштів здійснюється придбання й нагромадження необхідних ви­робничих запасів.У виробничій сфері оборотний капітал (обігові кошти) аван­сується в оборотні виробничі фонди і фонди обігу. До виробничих фондів належать: сировина, основні й до­поміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати май­бутніх періодів.

Фонди обігу — це залишки готової продукції на складі підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, за­лишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені в ко­роткострокові цінні папери і

Взагалі особливості індивідуального обороту коштів підприємства зумовлюються багатьма об'єктивними і суб­'єктивними факторами.

До об'єктивних факторів належать: галузева належність підприємства; характер виробничого процесу; сезонність виробництва.

До суб'єктивних факторів належать:

рівень організації виробництва; рівень організації збуту й постачання; інші фактори.

Обігові кошти підприємств класифікуються за трьома ознаками: залежно від участі їх у кругообігу коштів; за методами планування, принципами організації та регулю­вання; за джерелами формування.

40. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ
Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне місце у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється валовий внутрішній продукт, матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів. Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, фінансова стійкість країни. Фінанси підприємств - це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення.
До фінансів належать такі групи фінансових відносин:
* пов'язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господарювання;
* пов'язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;
* що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;
* які виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і сплатою штрафних санкцій;
* які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;
* що формуються в підприємств у зв'язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів.
Отже, об'єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання, які є юридичними особами.
У процесі відтворення (виробництво, розподіл, обмін та споживання) відбувається розподіл вартості валового внутрішнього продукту за цільовим призначенням, а також розподіл його між державою та суб'єктами господарювання, кожен з яких одержує свою частку виробленого продукту в грошовій формі. Відтак гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин, як системи виробничих відносин.
У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія проявляються та виражають свою суть, свою внутрішню властивість через такі функції:
- формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;
- розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб'єктами;
- контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.
Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається під час формування статутного фонду, а також у процесі розподілу грошових надходжень у результаті повернення авансованих коштів у основні та оборотні фонди, використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду накопичення. Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах - це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної та інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.
Фінанси є суттєвим складовим елементом системи управління економікою. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний кругооборот виробничих фондів на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову економіки.

41.сутність фінансового стану

Фінансовий стан підприємства - це ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Тобто, це комплексне поняття, яке є результатом дії усіх елементів фінансових відносин на підприємстві, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Це одна із найважливіших характеристик діяльності підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є оцінка результатів господарської діяльності за певний період для виявлення і виправлення недоліків фінансової діяльності, пошуку резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільності та платоспроможності підприємства.

Фінансовий стан підприємства оцінюється систематично і усебічно з використанням різних методів, прийомів і методик аналізу, що допомагає критично оцінити фінансові результати діяльності у статистиці та динаміці, визначити недоліки і способи ефективнішого використання фінансових ресурсів.

Завданнями аналізу фінансового стану є дослідження: рентабельності та фінансової стійкості підприємства; ефективності використання майна (капіталу) і забезпечення власними оборотними коштами; динаміки і стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства; становища підприємства на фінансовому ринку і оцінка його конкурентоспроможності; ефективності надходження і використання фінансових ресурсів; прогноз фінансових результатів на основі реальних умов господарювання.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств Прийоми аналізу фінансового стану підприємства: горизонтальний (часовий) аналіз, вертикальний (структурний), трендовий, аналіз відносних показників (коефіцієнтів), порівняльний і факторний аналізи.

Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання.

Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. В економічній теорії та практиці існують різні методи аналізу: експертних оцінок і сценаріїв, психологічні, морфологічні, порівняльні, побудови системи показників і аналітичних таблиць, ланцюгових підстановок, арифметичних різниць, балансовий, відокремлення ізольованого впливу факторів, відсоткових чисел, диференційний, логарифмічний, інтегральний, простих і складних відсотків, дисконтування, а також методи економічної статистики - середніх і відносних величин, групування, графічний, індексний, обробки рядів динамки, математико-статистичні методи - кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів.

Методологія фінансового аналізу - це сукупність видів, прийомів і методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства. У ході фінансового аналізу використовуються найрізноманітніші прийоми, методи і моделі аналізу. Їхня кількість і широта застосування залежить від конкретних цілей аналізу і визначається його завданнями в кожному конкретному випадку. Це обумовлюється ринковими відносинами, переходом до самоокупності, самофінансування, пошуком резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.