Послідовність проведення діагностики фінансового стану підприємств

Фінансовий стан підприємства - це ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. Тобто, це комплексне поняття, яке є результатом дії усіх елементів фінансових відносин на підприємстві, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Метою оцінки фінансового стану підприємства є оцінка результатів господарської діяльності за певний період для виявлення і виправлення недоліків фінансової діяльності, пошуку резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільності та платоспроможності підприємства.

Фінансовий стан підприємства оцінюється систематично і усебічно з використанням різних методів, прийомів і методик аналізу, що допомагає критично оцінити фінансові результати діяльності у статистиці та динаміці, визначити недоліки і способи ефективнішого використання фінансових ресурсів. Завданнями аналізу фінансового стану є дослідження:– рентабельності та фінансової стійкості підприємства;– ефективності використання майна (капіталу) і забезпечення власними оборотними коштами;

– динаміки і стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;– становища підприємства на фінансовому ринку і оцінка його конкурентоспроможності;– ефективності надходження і використання фінансових ресурсів;– прогноз фінансових результатів на основі реальних умов господарювання.

Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

33.порядок розробки фінансового плану

Фінансовий план – це баланс доходів і видатків. У ньому знаходять відображення руху усіх фінансових ресурсів підприємства, які надходять до нього і витрачаються відповідних напрямках. Фінансовий план є заключною частиною бізнес-плану, яка узагальнює усі попередні розділи у вартісному виразі. Розробляється фінансовий план на заключному етапі фінансового планування. Для його складання потрібно зробити розрахунки: обсягу продажу продукції, балансу грошових потоків, таблиці доходів і витрат, плану прибутку і його використання, плану надходжень і використання амортизаційних відрахувань, приросту нормативу власних оборотних коштів і джерел його покриття, обсягу і джерел капіталовкладень, надходження ПДВ і його сплати до бюджету, обсягів валових доходів і валових витрат для визначення суми податку на прибуток. До складу фінансового плану входить також баланс активів та пасивів підприємства. Проводиться також аналіз беззбитковості підприємства.

Для ув’язки (перевірки) кожного виду дохідних і видаткових статей складають перевірочну таблицю шахового балансу. В ній по вертикалі записують напрями використання фінансових ресурсів в розрізі джерел покриття видатків, а по горизонталі – джерела фінансування і розподіл доходів за напрямками їх використання.

Складання фінансового плану може відбуватися в три етапи:
1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.
2. Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові показники.
3. Розробка проекту фінансового плану.
Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні Доходів та витрат.

34.Прямі податки (податок на прибуток, оподаткування доходів громадян)

Податкова система — це сукупність податків, зборів, інших платежів та внесків до бюджету і державних цільових фондів, плат­ників податків та органів, що здійснюють контроль за правильні­стю обчислення, повнотою і вчасністю сплати їх у встановленому законом порядку.

Податок встановлюється, виключно державою і базується на актах вищої юридичної сили

В сучасних умовах податки виконують дві основні функції: фіскальну і регулюючу. Розглядаючи функції податків, слід відмітити, що вони діють одночасно і взаємопов'язане, їх не можна протиставити одна одній. Неможливо також розділяти податки на чисто фіскальні і регулю­ючі, бо без фіскальної їх дії не може бути і регулюючої.

У залежності від форми оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.

Податки прямі —це обов'язкові нормативні платежі з при­бутку або доходу працівника, спадщини, землі, будівель тощо. Ці податки стягуються в процесі придбання та накопичення матері­альних благ (прибутковий податок, податок на майно і т. п.

Об'єктом оподаткування є сукупний доход громадян. Всі підприємства, незалежно від форм власності, зобов'язані в день одержання коштів на заробітну плату перерахувати до бюджету суми утримання прибуткового податку. Податок з доходів фізичних осіб — плата фізичної особи за Послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу, тобто переважно чи постійно тут проживаєЗгідно Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ платники податку матимуть право на податкові соціальні пільги.
Порядок обчислення і сплата податку на землю регулюється законом України "Про плату за землю".

Середні ставки податку встановлюються Верховною Радою України в законодавчому порядку по угіддях, виходячи з призна­чення їх використання, — по землях сільськогосподарського і
несільськогосподарського призначення та землях, які входять до скла­ду населених пунктів. Плата за воду є одним із платежів за спеціальне використавші природних водних ресурсів.

Водні ресурси — це об'єми поверхневих, підземних та морсь­ких вод, які знаходяться на відповідній території.

Спеціальне водокористування—це забір води з водних об'єктів з використанням споруд і технічних пристосувань і скидання в них зворотних вод.

Спеціальне водокористування прісними водними ресурсами є платним. Плата здійснюється за використання прісних водних ре­сурсів як загальнодержавного, так і місцевого призначення. Платниками податку є підприємства, організації, установи (юри­дичні особи)—власники транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно із законодавством об'єктами оподаткування є автомобілі (легкові, вантажні, спеціального призначення); колісні трактори; мотоцикли, яхти та судна парусні, човни моторні і катери. Не опо­датковуються: трактори на гусеничному ходу; машини та механіз­ми для сшьськогосподарських робіт; автомобілі швидкої допомоги та пожежні; спортивні яхти, судна парусні і човни; транспортні за­соби (підйомні й самохідні), що використовуються на заводах, скла­дах, у портах для перевезення вантажів на короткі відстані.

35 платоспроможність…

Платоспроможність - це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов’язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення за рахунок наявних грошей на банківських рахунках або готівкою.

Ліквідність підприємства - це здатність розраховуватись за своїми фінансовими зобов’язаннями за рахунок наявних активів, що можуть бути використані для погашення боргів. Такі активи називаються ліквідними засобами - це елементи оборотних засобів (і деяких основних), які легко і швидко реалізуються, залишки готової продукції, дебіторська заборгованість, цінні папери, кошти на поточних рахунках у банках, касова готівка.

Показники ліквідності та платоспроможності: величина власних оборотних коштів (функціонуючий капітал), маневреність власних оборотних коштів, коефіцієнт покриття загальний і проміжний, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможність), частка оборотних коштів у активах, частка виробничих запасів у поточних активах, частка власних оборотних коштів у покритті запасів, коефіцієнт покриття запасів, коефіцієнт критичної оцінки, період інкасації дебіторської заборгованості, тривалість кредиторської заборгованості, співвідношення довгострокових зобов’язань кредиторами та довгострокових джерел фінансування (коефіцієнт довгострокових зобов’язань), коефіцієнт поточної заборгованості, співвідношення грошових потоків та заборгованості кредиторам, співвідношення грошових потоків та довгострокових зобов’язань кредиторам, коефіцієнт автономії (незалежності), коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів, співвідношення нерозподіленого прибутку до всієї суми активів, обертання матеріальних запасів.

Крім цих показників використовуються показники оцінки майнового стану, показники оцінки фінансової стійкості, показники рентабельності, показники ділової активності, показники акціонерного капіталу.

Залежно від мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальний комплекс показників та напрямків вивчення фінансового стану підприємства.