Рух фінансових ресурсів

Схематично формування корпоративного капіталу і рух фінансових ресурсів можна подати наступним чином (рис. 2.1):

Рис. 2.1. Формування і використання капіталу корпорації

При формуванні капіталу з різних джерел слід враховувати такі ключові моменти, які потребують пильної уваги:

1) вартість капіталу, що залучається;

2) обов’язкові періодичні платежі по використаному капіталу;

3) період використання капіталу;

4) контроль за збитками;

5) обмеження управлінської свободи;

6) багатостороннє забезпечення зобов’язань;

7) зручність у забезпеченні грошовими коштами.

2.6. Функції фінансів корпорації

Корпоративні фінанси виконують три функції:

1) формування капіталу;

2) розподіл і використання капіталу;

3) контроль за формуванням, розподілом і використанням капіталу.

Формування капіталу полягає у формуванні активів корпорації через залучення з фінансового ринку.

Виконання цієї функції залежить безпосередньо від стану фінансового ринку. Головна мета корпорації у визначенні структури капіталу – досягнення оптимальної структури, за якої ціна капіталу буде найнижчою, а вартість корпорації – найвищою.

Призначення функції розподілу і використання капіталу полягає в інвестуванні відповідно до планів підприємницької діяльності корпорації. Ця функція пов’язана з розробленням інвестиційної політики корпорації з відповідним наступним прийняттям управлінських рішень. Прийняття рішень визначається поставленою метою – одержанням прибутку та його спрямуванням на подальше зростання капіталу.

Призначення контрольної функції полягає в забезпеченні збалансованості між сформованим капіталом і його витрачанням, тобто інвестиціями корпорації.

Контрольні запитання та завдання

1. Які сегменти відносяться до фінансового ринку? Схарактеризуйте їх складові.

2. У чому полягає сутність фінансів корпорації?

3. Перелічіть принципи організації фінансових корпорацій. У чому вони полягають?

4. Які основні напрями формування фінансів корпорації?

5. Які складові частини діяльності корпорації охоплює фінансовий менеджмент з урахуванням напрямів формування корпоративних фінансів?

6. Визначте джерела формування ресурсів корпорації.

7. В яких випадках виникають питання формування і використання фінансових ресурсів?

8. Назвіть напрями використання фінансових ресурсів корпорації.

9. Визначте функції фінансів корпорації.

10. У чому полягає функція формування капіталу корпорації?

11. Поясніть сутність функції розподілу капіталу.

12. Як Ви розумієте контрольну функцію фінансів корпорації?

13. Поясніть поняття «навколишнє фінансове середовище».

Лекція 3. ФОНДОВИЙ РИНОК ЯК ОСНОВНА СКЛАДОВА ФІНАНСОВОГО РИНКУ КОРПОРАЦІЙ

3.1. Поняття і принципи функціонування фондового ринку.

3.2. Депозитарна система в корпоративному регулюванні.

3.3. Корпоративні цінні папери як об’єкт депозитарного регулювання.

3.1. Поняття і принципи функціонування фондового ринку

У світовій практиці фондовий ринок визначається як система економічних і правових відносин, пов’язаних із випуском та обігом цінних паперів.

Залежно від ступеня розвитку фондовий ринок може виступати більш чи менш ефективним механізмом акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів серед галузей економіки. Ефективне функціонування фондового ринку в багатьох країнах забезпечує ефективне використання вільних фінансових ресурсів та стійкі темпи зростання економіки цих країн.

Згідно Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» фондовий ринок ототожнюється з ринком цінних паперів і визначається як сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Як сегмент фінансового ринку фондовий ринок класифікується за такими ознаками:

Ø за терміном обігу цінних паперів – ринок грошових та капітальних цінних паперів;

Ø за умовами емісії та механізмом обігу цінних паперів – міжнародний та національні ринки;

Ø за новизною цінних паперів, що пропонуються до продажу – первинний і вторинний;

Ø залежно від місця, де здійснюється торгівля цінними паперами – біржовий і позабіржовий;

Ø за специфікою організаційної структури ринку – вертикальний та горизонтальний.

Прикладом горизонтального ринку є ринок США. На різних біржах котируються цінні папери різних за своїм економічним статусом компаній. На Нью-Йоркській біржі – головній біржі США – котируються акції корпорацій групи А (найвищого рівня), на Американській – групи В та ін. При цьому цінні папери різних груп обліковуються в різних депозитаріях.

Прикладом вертикальної організації ринку є Франція. Всі цінні папери котируються в системі Товариства французьких бірж, зберігаються й обліковуються в національному депозитарії. Всі папери, що є в обігу Франції, поділяють на три групи котирування: К1, К2, К3. До офіційного котирування в групі К1 потрапляють цінні папери найвищої якості, до К2 – цінні папери, які не допущені до офіційного котирування, але мають значний економічний потенціал, до групи К3 входять цінні папери, що не претендують на лістинг (в основному це цінні папери середніх і малих компаній).

Структуру сучасного фондового ринку можна подати таким чином (рис. 3.1):

Рис. 3.1. Структура фондового ринку

Принципи функціонування фондового ринку:

- цілісність ринку в межах окремої країни, яка забезпечується наявністю єдиної національної фондової біржі як єдиного місця котирування цінних паперів, єдиного Центрального депозитарію цінних паперів і єдиного Клірингового Банку. Цілісність ринку означає визначення єдиних курсів на усі цінні папери, які допущені до обігу й котирування по всій території даної країни;

- централізація ринку цінних паперів означає державний контроль та безпосереднє регулювання цілісної системи обігу цінних паперів і забезпечується спеціально створеними державними органами;

- прозорість ринку цінних паперів передбачає широке розповсюдження ринкової інформації, однаковість ціни на конкретні цінні папери по всій території країни, доступність та рівноправність замовлень будь-якого клієнта на купівлю-продаж цінних паперів та виключає можливості компенсації цих замовлень фінансовим посередникам за свій рахунок;

- впровадження системи електронного обігу цінних паперів – їх дематеріалізованого обігу у формі електронних записів на рахунках через систему «національна фондова біржа – центральний депозитарій – кліринговий банк»;

- відповідність як наслідок відповідності національної системи обігу цінних паперів загальноприйнятим стандартам безпеки інтересів і прав інвесторів, що забезпечує високі гарантії для залучення місцевих та іноземних інвестицій в акціонерні капітали й розвиток національної економіки.

Впровадження таких принципів у більшості країн світу здійснюється відповідно до рекомендацій «Групи Тридцяти» – міжнародної організації незалежних експертів, яка розробляє стандарти фінансових ринків.

В Україні, як і в інших країнах світу, діють відповідні державні і ринкові механізми, покликані регулювати відносини в корпоративному секторі економіки.