Порядок виконання роботи. Перед початком роботи вмикають джерело живлення лабораторного макету, живлення генератора стандартних сигналів і вольтметра

Перед початком роботи вмикають джерело живлення лабораторного макету, живлення генератора стандартних сигналів і вольтметра. На вхід досліджуваного макету з виходу ГСС подають немодульовану напругу амплітудою мВ(не більше 25 мВ). Частоту генератора встановлюють рівною кГц.

1) Для дослідження підсилювача з одиночним коливальним контуром:

а) Встановлюють тумблер К1 в положення «2», ламповий вольтметр підключають до клем «Uвих1», встановлюють перемикач П1 в положення «3», при якому паралельно контуру вмикається опір шунта R1 = 51 кОм;

б) Точним налаштуванням частоти генератора досягають максимального показу лампового вольтметру , що відповідає рівності частоти генератора і резонансної частоти контуру;

в) Змінюючи частоту генератора на величину змінюють значення напруги на виході підсилювача. Результати вимірювань заносять до таблиці 10;

Таблиця № 10

г) Встановлюють перемикач П1 в положення «1», при якому паралельно до контура вмикається опір величиною Rш2 = 12 кОм та повторюють вимірювання пунктів «б» і «в».

2) Для дослідження підсилювача з двоконтурним полосовим фільтром:

а) Встановлюють тумблер К1 в положення «1», ламповий вольтметр підключають до виходу другого контуру (клеми «Uвих2»).

Паралельно до контурів вмикають шунтуючі опори Rш1 = 51 кОм (П1 в положенні «3») і Rш2 = 56 кОм (П2 в положенні «3»);

б) Знімають частотні характеристики смугового фільтра Результати вимірювань заносять до таблиці.11.

Таблиця № 11

Uвих

К

Uвих

К

За даними таблиць 10 та 11 на основному графіку будують амплітудно-частотні характеристики .

Для отримання критичного зв’язку між контурами спочатку регулятором «Р» встановлюють слабкий зв’язок. Потім, збільшуючи зв’язок, досягають максимального показання лампового вольтметра , при якому зв’язок буде критичний ().

При збільшенні зв’язку більше критичного показника лампового вольтметру стає менше .

Зв’язок, при якому , відповідає оптимальній формі частотної характеристики смугового фільтра (). При цьому відношення (3дБ), тобто рівне заданій кривизні підсилення в полосі пропускання .

3) За графіком визначають:

а) Резонансний коефіцієнт підсилення каскада К₀;

б) Полосу пропускання П_0,7;

в) Вибірковість при розстройці кГц.

Для розрахунків використовують наступні дані:

- ємність контура Ск =1000 пФ;

- конструктивна добротність контура Qк =120;

- вихідний опір транзистора Т1 на робочій частоті Rвих = 220 кОм;

- вихідна ємність транзистора Т1 на робочій частоті Свих = 11,8 пФ;

- крутизна характеристики коллекторного току Т1 – Sк =25 мА/В;

- еквівалент наступного каскаду Rвх = 4,7 кОм; Свх = 21 пФ;

- коефіцієнти ввімкнення транзисторів в контури m1 = 0,2; m2 = 0,1.

3.4. Зміст звіту

Звіт по лабораторній роботі повинен містити:

1) Структурну схему досліджуваного макету.

2) Таблиці експериментальних даних.

3) Графіки експериментальних залежностей.

4) Розрахункові дані.

5) Висновки по результатам роботи.

3.5. Контрольні запитання

3.5.1. Чим визначаються величини резонансних коефіцієнтів підсилення каскадів з одиночним контуром і двоконтурним смуговим фільтром (запишіть і поясніть формули К₀)?

3.5.2. Чому застосовують неповне включення транзисторів в коливальний контур?

3.5.3. Чим визначаються величини коефіцієнтів включення в контури в обох досліджуваних схемах підсилювачів?

3.5.4. Який з досліджуваних підсилювачів має найбільшу вибірковість при однаковій полосі пропускання і чому?

3.5.5. Який із досліджуваних підсилювачів має найбільшу полосу пропускання при однакових затуханнях контурів і чому?

3.5.6. Як впливає величина зв’язку між контурами смугового фільтру на форму частотної характеристики фільтру?

3.5.7. При якому зв’язку забезпечується найбільша вибірковість при однаковій полосі пропускання?

3.5.8. Що таке критичний зв’язок і як його експериментально отримати?

3.5.9. Як експериментально отримати оптимальну форму частотної характеристики підсилювача з двоконтурним смуговим фільтром?

3.5.10. Як впливає на форму частотної характеристики каскаду з двоконтурним смуговим фільтром:

а) неоднакове шунтування контурів;

б) розстройка контурів один відносно одного;

в) спільний вплив шунтування контурів і їх розстройка?