Передмова. Одним із перших в незалежній Україні був прийнятий Закон "Про охорону праці"

Одним із перших в незалежній Україні був прийнятий Закон "Про охорону праці". Він створив необхідну правову базу в організації роботи і контролю за станом охорони праці в усіх галузях народного господарства, в тому числі з фізичної культури, фізичного виховання та спорту.

На цей час в Україні діє більше 1660 нормативно - правових, інструктивних документів загальнодержавного й галузевого значення про охорону праці. Станом на 1 січня 2003 року вони систематизовані в Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП) в напрямках: ДНАОП - державні нормативні акти, НАОП - нормативні акти, ГОСТ - міждержавні стандарти системи стандартів про охорону праці, ДСТУ - державні стандарти України з питань безпеки праці, ДСанПіН - державні санітарні правила й норми та ін. [1]. Державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинності правових норм, обов’язкових до виконання.

У зв’язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2001 р. за № 1094 затвердив "Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (далі - Положення). У Положенні систематизовано перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, наведено класифікатор причин нещасного випадку й види подій, що призвели до нещасного випадку [2,3].

Для забезпечення виконання рішень Міносвіти України від 95.06.28, протокол № 7/6 - 3 "Про стан та перспективи розвитку фізичної культури й

спорту у вищих навчальних закладах України", від 98.02.25, протокол № 2/9 - 19 "Про координацію роботи з фізичного виховання й спорту в навчально-виховних закладах галузі Міносвіти України", Цільової комплексної програми "Фізичне виховання - здоров’я нації", затвердженої Указом Президента України від 98.09.01, № 963/98, для оновлення змісту, форм, методичних та нормативно - правових документів з фізичного виховання вийшов наказ Міністра МОНУ від 03.11.14, № 757 "Про затвердження навчальних програм з фізичного виховання для ВНЗ України І - ІІ, ІІІ - ІУ рівнів акредитації". У п. 6.4 наказу затверджено обов’язкове виконання санітарно-гігієнічних норм і вимог техніки безпеки, вказані наповнюваності навчальних та фізкультурно-оздоровчих груп в кількості 10 - 15 осіб, а в навчальній програмі в розділі 4 "Забезпечення процесу фізичного виховання" виділено п. 4.6 "Забезпечення безпеки фізичного виховання" [4, 5]. Виникла нагальна необхідність забезпечити виконання оновлених законодавчих, нормативно-правових й інструктивних документів у практичній діяльності Академії [1 – 5]. У цих методичних вказівках наведені витяги, відповідні коментарі й роз’яснення, які знайдуть практичне використання у навчанні студентів Академії, діяльності науково-педагогічних працівників (НПП), тренерів-викладачів КФВйС, профспілкових та інших працівників, робота яких пов'язана з виконанням вимог Законів України "Про охорону праці", "Про освіту", "Про пожежну безпеку" та інших питань з безпеки життєдіяльності та правил безпеки.

Вступ

Навчання у вищому навчальному закладі є найскладнішою формою розумової діяльності студента. Воно характеризується великим обсягом інтелектуальної роботи, 9-10-годинним щоденним навантаженням, необхідністю постійного виконання плану організації режиму робочого дня, тижня і необхідністю перспективного річного та п’ятирічного планування життя. Це призводить до стрімкого зростання впливу на студента психоемоційних, фізіологічних і техногенних факторів зовнішнього середовища, в тому числі середовища Академії. У зв’язку з цим студентству необхідна обґрунтована рекреація (відновлення, активний відпочинок). Головна направляюча складова рекреації надається студентству керівництвом Академії у вигляді вивчення гуманітарних дисциплін "Фізичне виховання" і "Фізична культура та психофізичний тренінг". При вивченні цих дисциплін студенти 4 години на тиждень виконують рухові активні вправи у вигляді практичних занять з фізичного виховання й спорту (ФВйС) [5]. Протягом всього терміну навчання проводиться постійний контроль рівня психофізіологічного стану студентів НПП медичними працівниками кафедри фізичного виховання й спорту (КФВйС) Академії та регіонального медичного об’єднання 20-ї обласної студентської лікарні.

Інтереси суспільства вимагають від майбутнього фахівця високого рівня особистої фізичної культури, вміння регулювати рівень своєї професійної працездатності, зміцнювати біологічний потенціал своєї життєдіяльності. Усі ці функції особистості фізична культура реалізує через систему дисциплін "Фізичне виховання" і "Фізична культура та психофізичний тренінг", їх теоретичне, методичне й практичне впровадження. Незважаючи на те, що адміністрація Академії, КФВйС постійно поліпшують матеріально-технічну базу, умови занять ФВйС, якість спортивного інвентарю, травматизм при заняттях фізичними вправами й спортом в Академії ще продовжує мати місце. Ушкодження організму, викликане різким чи раптовим впливом на нього умов середовища, що змінилися, називається травмою. Якщо травма отримана в умовах виробництва чи занять, то ця подія називається нещасним випадком. Автори плекають надію, що ці методичні вказівки нададуть реальну допомогу в підготовці й вивченні дисциплін "Фізичне виховання" і "Фізична культура та психофізичний тренінг", дозволять попередити можливі ушкодження й травми при активних заняттях фізкультурною та спортивною діяльністю в Академії.