Поняття адміністративного процесу

У вузькому розумінні адміністративний процес розглядається як по­рядок розгляду справ про адміністративні правопорушення і застосування до правопорушників адміністративних стягнень.

Іноді поняття адміністративного процесу в такому розумінні тлумачать не тільки як роз­гляд справ про адміністративні правопорушення і застосування адміністративних стягнень, але й як розгляд справ із застосуванням заходів адміністративного примусу загалом. Тобто при такому розумінні адміністративний процес трактується виключно як юрисдикційна діяльність органів державного управління. За основу береться здійснення правоохорон­ної функції і мова йде про вирішення не будь-яких управлінських справ, а лише індивідуальних адміністративних спорів. Концепція вузького розуміння адміністративного процесу знайшла своє відображення у працях багатьох відомих учених: А.А. Деміна, М.І. Єропкіна, А.П. Клюшниченка, Д.М. Овсянка, М.І. Піскотина, Н.Г. Саліщевої та ін.

У широкому розумінні адміністративний процес - це встановлений законом порядок розгляду і вирішення індивідуально-конкретних (адмініст­ративних) справ, що виникають у сфері державного управління, спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами) та, у відповідних ви­падках, загальними (звичайними) судами.

Широке розуміння адміністративного процесу характеризується тим, що до поняття адміністративного процесу включається уся діяльність органів державного управління щодо застосування матеріальних норм, переважно адміністративного права, для вирішення будь-яких індивідуальних управлін­ських справ. При такому підході до адміністративного процесу у рівній мірі відноситься вирішення справ "позитивного" характеру (видача ліцензій, реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності) та вирішення індивідуальних справ, які мають спірний характер, тобто справ "негативного" плану (розгляд скарг, справ про адміністративні правопорушення). Підтримуючи позицію щодо тлумачення адміністративного процесу в широкому розумінні автори підручника „Адміністративний процес" О.М. Бандурка та М.М. Тищенко ви­словлюють думку, що це дозволяє правильно оцінити його регулятивні мож­ливості, усвідомити його місце і роль у системі інших процесуальних галузей права. Аналогічну позицію також висловлюють Д.М. Бахрах, Є.В. Додін, В.О. Лорія, А.Є. Луньов, ГЛ. Петров, Ю.М.Козлов, В.Д. Сорокін, С В. Ківалов та інші вчені.

Отже, адміністративний процес являє собою врегульовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність органів виконавчої влади, їх посадових осіб, інших уповноважених суб 'єктів, спрямовану на реалізацію матеріальних норм адміністративного, а також інших галузей права в ході здійснення проваджень щодо розгляду і вирішення індивідуально-конкретних справ.

Уважаємо, що найбільш вдале визначення адміністративного процесу у широко­му розумінні представлено проф. І.П. Голосніченко, який розглячдає його як врегульовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність суб'єктів адміністративного права щодо здійснення виконавчої влади, вирішення конкретних індивідуальних справ у державному управлінні, спорів, що виника­ють із державних управлінських відносин та реалізації адміністративної відповідальності.