 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Правила складання таблиці прошивки ПЗП
|
|
За таблицею прошивки визначають порядок запису інформації до ПЗП.
Рисунок 9.1 – Так відбувається запис інформації до ПЗП
Рисунок 9.2 – Узагальнене умовне графічне зображення ПЗП
Розрядність адресної шини – n, розрядність ПЗП – k, ємність ПЗП визначає скільки комірок розрядності k можуть використовуватись в ПЗП для зберігання інформації. Ємність визначається як 2n, де n – розрядність адресної шини. Ємність і розрядність ПЗП прийнято характеризувати терміном «організація ПЗП». Організація М по k означає, що в ПЗП може зберігатись М k- розрядних двійкових слів, а шина адреси такого ПЗП складається з n=log2М ліній адресації. ПЗП призначений для однократного запису інформації з можливістю багатократного його зчитування. Процес запису інформації до ПЗП називається розшивкою ПЗП. Порядок запису інформації визначається таблицею прошивки. В якій встановлюється відповідність між адресами запису даних і даними, що мають бути записаними до ПЗП за цими адресами. Перевагою застосування ПЗП для реалізації функцій комбінаційних схем є простота проектування (проектування зводиться до складання таблиці прошивки) та зменшення кількості корпусів мікросхем в складних комбінаційних схемах.
Приклад: скласти таблицю прошивки ПЗП для формування заданого рівня вихідних сигналів у1 , у2 , у3 в наведених діапазонах зміни значень вхідних сигналів хі.
А4h – BFh у1=1;
ADh – BEh у2=0;
A1h – FDh у3=0.
Складаємо таблицю прошивки, в якій встановлюється відповідність між адресами для запису даних і даними, що мають бути записані до ПЗП. Таблиця буде містити такі розділи колонок, як значення вхідних сигналів (у двійковій системі числення від 00000000 до 11111111) - х7… х0; у1 , у2 , у3 - рівні вихідних сигналів, можуть приймати два значення: активне – 1, та неактивне – 0; стовпці n – діапазон зміни значень вхідних сигналів (записується в шістнадцятковій системі числення від 00 до FF).
| Х7 | Х6 | Х5 | Х4 | Х3 | Х2 | Х1 | Х0 | У3 | У2 | У1 | Шістнадцятковий код n |
| … | … | … | … | … | …. | … | … | … | … | … | … |
| А0 | |||||||||||
| А1 | |||||||||||
| А2 | |||||||||||
| А3 | |||||||||||
| А4 | |||||||||||
| А5 | |||||||||||
| … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| AC | |||||||||||
| AD | |||||||||||
| AE | |||||||||||
| AF | |||||||||||
| … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| BD | |||||||||||
| BE | |||||||||||
| BF | |||||||||||
| C0 | |||||||||||
| C1 | |||||||||||
| … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| FC | |||||||||||
| FD | |||||||||||
| FE | |||||||||||
| FF |
Отже, в залежності від заданих в завданні діапазонах проставляємо рівні вихідних сигналів у1 , у2 , у3. Тобто, наприклад, у вказаному діапазоні А4h – BFh у1 приймає значення 1, а у всіх інших діапазонах у1 буде дорівнювати 0. Починаючи з адреси А4h у1 змінює своє значення рівня сигналу з 0 на 1, а починаючи з адреси, що іде після BFh знову змінює рівень сигналу з 1 на 0, тобто з адреси С0h. Тобто з 00 до А3h у1=0, з А4h до BFh включно у1=1, з С0h до FFh у1=0. Аналогічно у2 та у3.
Розглянемо ще один приклад: скласти таблицю прошивки ПЗП для формування заданого рівня вихідних сигналів у1 , у2 , у3 в наведених діапазонах зміни значень вхідних сигналів хі.
АА6h – BF4h у1=0;
AF3h – FFDh у2=1;
DDCh – FFEh у3=0.
Спочатку заповнюємо колонки зі значеннями вхідних сигналів(у двійковій системі числення від 000000000000 до 111111111111) – х11… х0; у1 , у2 , у3 - рівні вихідних сигналів, можуть приймати два значення: активне – 1, та неактивне – 0; стовпці n – діапазон зміни значень вхідних сигналів(записується в шістнадцятирічній системі числення від 000 до FFF).
| Х11 | Х10 | Х9 | Х8 | Х7 | Х6 | Х5 | Х4 | Х3 | Х2 | Х1 | Х0 | у3 | у2 | у1 | n |
| … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| AA5 | |||||||||||||||
| AA6 | |||||||||||||||
| AA7 | |||||||||||||||
| … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| AF1 | |||||||||||||||
| AF2 | |||||||||||||||
| AF3 | |||||||||||||||
| AF4 | |||||||||||||||
| … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| BF3 | |||||||||||||||
| BF4 | |||||||||||||||
| BF5 | |||||||||||||||
| BF6 | |||||||||||||||
| … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| DDB | |||||||||||||||
| DDC | |||||||||||||||
| DDD | |||||||||||||||
| … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … |
| FFC | |||||||||||||||
| FFD | |||||||||||||||
| FFE | |||||||||||||||
| FFF |
Отже, у1=1 в діапазоні адрес від 000 до АА5, від АА6 до BF4 дорівнює 0, від BF5 до FFF дорівнює 1. Аналогічно у2 , у3.
Завдання 9.1.
Скласти таблицю прошивки ПЗП для реалізації з його допомогою функцій неповного комбінаційного дешифратора з формуванням заданих активних рівнів вихідних сигналів в зазначених діапазонах.
Дата публикования: 2015-04-07; Прочитано: 747 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
