Технічні вимоги

Глибина проникнення голки, температура розм’якшення та розтяжність бітуму, виділеного з емульсії, не повинні змінюватись більше, ніж на 15% від значень відповідних показників бітуму, що використовувався для приготування емульсій.

Емульсії повинні бути стійкими при транспортуванні на відстань до 200 км за умови не перевищення термінів зберігання, тобто не повинен відбуватись розпад емульсії на бітум і воду.

Для приготування емульсій використовуються такі матеріали:

- бітуми нафтові дорожні в’язкі марок БНД 60/90, БНД 90/130, БНД 130/200, що відповідають вимогам ДСТУ 4044;

- вода з жорсткістю не більше 6 мг-екв/л згідно з ГОСТ 2874:

- емульгатори:

1)для катіонних емульсій – поверхнево-активні речовини (ПАР) на основі вищих аліфатичних амінів (моно-, ді-, поліамінів) або їх похідних, а також четвертинних солей амонієвих сполук, що задовольняють вимогам відповідних нормативних документів;

2) для аніонних емульсій – ПАР на основі вищих природних чи синтетичних жирних кислот (фракції С₁₇-, С₂₀-, С₂₁-, С₂₅-) кубових залишків цих кислот або їх солей (мил), що задовольняють???? вимогам відповідних нормативних документів;

- кислоти (для катіонних емульсій) – соляна згідно з ДСТУ 2904, оцтова згідно з ГОСТ 6968, ортофосфатна згідно з ГОСТ 10678;

- їдкий натр згідно з ГОСТ 2263 (для аніонних емульсій);

- полімерні добавки – різні марки термоеластопластів типу СБС та термопластів, що задовольняють вимогам відповідних нормативних документів;

- адгезійні та стабілізуючі добавки – ПАР на основі вищих аліфатичних амінів (моно-, ді-, поліамінів) і похідних, або їх солей, що задовольняють вимогам відповідних нормативних документів;