Тема: Роль грошей у розвитку економіки

1. Роль грошей у розвитку економіки.

2. Еволюція ролі грошей в економіці України.

1. Роль грошей у розвитку економіки.

Роль грошей тісно пов'язана з їх функціями. Якщо функція грошей — це їх конкретна «робота» щодо обслуговування руху вартості на певному етапі процесу відтворення, то роль грошей — кінцевий результат цієї «роботи», її наслідок для суспільства.

Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного вироб­ництва та адекватних йому суспільних відносин. Вона не може бути реалізована там, де для цього немає відповідних умов. Не могла бути значною роль грошей у докапіталістичних формаціях, оскільки саме господарство тоді мало переважно натуральний характер. За допомогою грошей там набувала суспільного ви­знання лише незначна частка вироблюваної продукції. Тому не було залежності товаровиробника від ринку, а вплив грошей на його економічне становище і через нього — на розвиток вироб­ництва був мало відчутним.

Подібне становище мало місце і в умовах командно-адміні­стративної економіки в колишньому СРСР та інших країнах Схі­дної Європи. Хоч головна сфера економічних відносин тут мала грошову форму, сама суть цих відносин була нееквівалентною, нетоварною, що робило використання грошей формальним, а роль їх — обмеженою, швидше за все обліково-розподільною. Проте і така роль мала певний позитивний вплив на розвиток су­спільного виробництва.

Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розши­реному відтворенні були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відно­сини в суспільстві були переведені на еквівалентні, ринкові заса­ди. Особливе значення мало те, що сама робоча сила стала това­ром, об'єктом купівлі-продажу за гроші.

Завдяки поширенню грошових відносин на всі фактори суспіль­ного виробництва — засоби праці, предмети праці і робочу силу — просте товарне виробництво перетворилось у капіталістичне, а самі гроші набули принципово нової якості — стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати.

Насамперед грошового виразу у формі прибутку набула мета капіталістичного виробництва. Це дало можливість зняти усілякі обмеження з його розвитку, оскільки нагромадження грошей (прибутку) не має будь-яких внутрішніх обмежень, нагромаджу­вати їх можна нескінченно.

Завдяки тому, що капіталістичні підприємства все виробляють для продажу і всі елементи виробництва купують на ринку, ство­рюється особливий ринковий механізм стимулювання і регулю­вання суспільного виробництва, в центрі якого перебувають гроші, На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище — конкуренція за покупця, за робоче місце, за вигідне замовлення тощо. По суті, в усіх цих випадках ведеться боротьба за отриман­ня більшої суми грошових доходів. Оскільки перемагає той, хто спроможний одержати найкращі результати в такому змаганні, конкуренція, а значить і гроші, стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продук­ції та ін. Тим самим створюються могутні стимули для розвитку капіталістичного виробництва.

У проблемі ролі грошей у розвитку економіки можна розріз­няти якісний і кількісний аспекти.

В якісному аспекті роль грошей виявляється у тому, що са­ма їх наявність, саме грошове середовище, в якому діють еко­номічні агенти, позитивно впливає на розвиток суспільного виробництва.

По-перше, знімаються фізичні межі виробництва, що визна­чаються особистими потребами самих виробників. Виробляти можна стільки, скільки вдасться реалізувати, а надлишок вар­тості можна зберігати в грошовій формі чи перетворити в по­зичковий капітал.

По-друге, реалізація вироблених продуктів за гроші, замість бартеру, значно спрощує, прискорює і здешевлює доведення їх до споживачів. Суспільство одержує значну економію на реалізаційних витратах, скорочуються потреби в обіговому капіталі, краще задовольняються потреби споживачів.

По-третє, завдяки грошам ринок набуває загального характе­ру, його механізм стає могутнім важелем економічного прогресу, передусім завдяки конкуренції, стимулюванню ефективного ви­робництва та економного споживання — виробничого, держав­ного, особистого.

Здатність грошей приносити своїм власникам в умовах ринко­вої економіки додаткову вартість значно посилила їх стимулюю­чий вплив на кожного суб'єкта економічних відносин: і на виро­бника (працівника), і на споживача. Як виробник, або працівник, кожний з них прагне краще і більше працювати, щоб вивести свої грошові доходи за межі виробничих чи споживчих потреб і, капі­талізувавши надлишок доходу, мати можливість одержувати до­даткову вартість. З цією ж метою він як споживач прагне економно використовувати свої грошові кошти, оскільки капіталізація їх залишків дає можливість одержувати додаткові доходи понад ті, що приносить жива праця.

Гроші в умовах ринкової економіки стають носієм позичково­го капіталу. Через механізм його руху, зокрема через банки та ринок цінних паперів, формування якого зумовлюється перетво­ренням грошей у капітал, відкриваються можливості узгодити ін­дивідуальні та колективні інтереси виробників, дещо згладити суперечності між соціальними класами та групами суспільства, забезпечити більшу рівномірність і збалансованість процесу роз­ширеного відтворення.

Всебічне охоплення грошовою формою економічних відносин всередині країн та між ними, а також постійне вдосконалення са­мого грошового механізму створили сприятливі умови для фор­мування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами, міжнародного переливу вільних капіталів у місця найефективнішого їх використання тощо.

Глибоке проникнення грошової форми в усі «клітини» суспі­льних відносин відкриває широкі можливості для регулювання за допомогою грошових інструментів процесу розширеного від­творення. Мова йде передусім про такі інструменти, як податки, позичковий процент, ціни, орендна плата, бюджетне фінансу­вання та ін. Через них держава має можливість регулювати ос­новні економічні процеси на мікро- та макрорівнях і в цілому на

економічне становище в країні відповідно до попередньо визна­чених цілей.

Кількісний аспект ролі грошей полягає в тому, що через зміну кількості грошей в обороті можна активно впливати на економіч­ні процеси, зокрема на результати діяльності економічних агентів як виробників і як споживачів. Цю можливість широко викорис­товують усі держави з ринковою економікою для регулювання економічного життя в країні. Збільшуючи чи зменшуючи масу грошей в обороті, центральні банки, які діють від імені своїх держав, забезпечують зміну таких економічних інструментів, як платоспроможний попит, ціни, процент, валютний курс, курс цінних паперів тощо. Завдяки цьому забезпечується вплив на такі вирішальні економічні процеси, як інвестиції, зростання вироб­ництва, зайнятість, розвиток експорту й імпорту та їх збалансу­вання тощо.