Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів

Робота на обладнанні для виробництва кисломолочних напоїв пов’язана з небезпекою виникнення аварій і травмування працівників.

На рис. 4.1. зображені шкідливі та небезпечні фактори, що можуть виникнути на лінії виробництва йогурту.

4.4. Повітря робочої зони (ДСН 3.3.6.037. 042-99)

Мікроклімат виробничих приміщень визначається наступними параметра­ми: температурою повітря в приміщенні, °С, відносною вологістю повітря, %, рухливістю повітря, м/с, тепловим випромінюванням, Вт/м². На підприємстві метеорологічні умови підтримуються згідно вимог ДСН 3.3.6.037. 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від теплових характеристик виробничих приміщень, категорії робіт по важкості та пори року. Основні нормативні документи, де наводяться норми мікроклімату – санітарні норми та стандарти безпеки праці. Необхідний стан мікроклімату забезпечується за рахунок систем вентиляції та опалення (згідно умов СНиП 2.04.05 «Отопление, вентиляция и кондиционирование»).

Оптимальні мікрокліматичні умови – це такі параметри мікроклімату які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують нормаль­ний тепловий стан організму без порушення механізмів

терморегуляції. Здійснюється це за допомогою вентиляційних систем.

Характеристику параметрів мікроклімату зображено у табл. 4.1.

Таблиця 4.1.

Характеристика параметрів мікроклімату

Приміщення	Температура повітря, °С	Відносна вологість повіт­ря, %	Швидкість ру­ху повітря, м/с
оптимальна	фактична	оптимальна	фактична	оптимальна	фактична
Цех з виробництва кисломолочних продуктів	Холодний період року
21-23	24-26	40-60	70-75	0,1	Не > 0,2
Теплий період року
22-24	26-28	40-60	70-75	0,1	Не>0,2

Категорія робіт у цеху – середньої важкості - ІІа

Всі ці параметри поодинці та в комплексі впливають на фізіологічну функ­цію організму (його терморегуляцію) та визначають самопочуття.

На ТОВ «Лубенський молочний завод» передбачена примусова (механічна) вентиляція. Свіже повітря подається в приміщення вентустановками, що розміщені на стінах і зблоковані з фільтром очистки і калорифером для підігріву.

Вологовиділення в цеху відбувається від резервуару для нормалізації та від резервуару для заквашування.

4.5. Шум та вібрація (ДСН 3.3.6.037-99, ДСН 3.3.6.039-99)

Одним із найбільш розповсюджених негативних факторів, які впливають на людину в процесі роботи, є шум та вібрація. Вони завдають великої шкоди здоров’ю людини та її виробничій діяльності. В результаті втоми, що виникає під дією шуму та вібрації, зростає кількість помилок при роботі, підвищуєть­ся загроза виникнення травм, знижується продуктивність праці.

Основна мета нормування шуму та вібрації на робочих місцях встановлення допустимих рівнів шуму. В цеху рівень шуму не перевищує 45-50 дБ. Що є в допустимих межах згідно з ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». Норма шуму становить 80 дБ.

Для зниження шуму у виробничих приміщеннях необхідно зменшувати його у джерелі виникнення а також використовувати індивідуальні засоби за­хисту. В якості індивідуальних засобів захисту від шуму та вібрації пропону­ється використання навушників, які забезпечують зменшення рівня шуму до 3,5-4,5 дБ.

Вібрація – це механічні коливання машин, механізмів та їх елементів. Гігієнічне нормування на підприємстві передбачає встановлення допустимого рівня віброшвидкості в м/с згідно з ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації». Основними заходами профілактики є застосування обладнання та інструментів, що за вібрацією не перевищують встановлених норм, а також введення прогресивних технологій, які виключають дію виробничої вібрації на працюючих. В цеху рівень вібрації від обладнання знаходиться в межах 50-55 Гц, що не перевищує встановлену норму – 63 Гц.

Основними джерелами шуму та вібрації є: насос, сепаратор, гомогенізатор, мішалки, які є у резервуарах, фасувальний апарат.

4.6. Освітлення (ДБН В.2.5-28-2006)

Правильне освітлення на підприємстві має важливе значення для виконання усіх видів робіт. Недостатнє освітлення або його надлишок знижує рівень збудженості центральної нервової системи і природну активність усіх життєвих процесів. Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль у попередженні виробничого травматизму.

Вимоги до освітлення на підприємстві:

1. Достатнє освітлення робочого місця;

2. Рівномірне освітлення;

3. Відсутність тіней;

4. Захист від сліпучої дії джерела світла;

5. Правильний вибір напрямку освітлення.

На заводі освітлення нормується згідно з ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення». Основною нормованою величиною природного освітлення є коефіцієнт природного освітлення. У цеху для виготовлення кисломолочних продуктів у вечірні та нічні години для штучного освітлення використовуються люмінесцентні лампи ЛД-40. У цеху ІV розряд зорової роботи (середньої точності), мінімальне освітлення дорівнює 150 лк, воно забезпечується цими лампами. В денні робочі години освітлення в цеху природне одностороннє, бічне. Крім робочого освітлення передбачається встановлення аварійного освітлення.