Призначення, класифікація, загальні відомості про торговий автотранспорт

Автомобільний транспорт є для громадського харчування засо­бом, що забезпечує товарне постачання і зв'язок магазинів з про­мисловими і сільськогосподарськими підприємствами, базами, скла­дами, із залізничними станціями, річковими і морськими портами, аеропортами тощо.

Нині витрати на перевезення в роздрібній торгівлі і ресторан­ному господарстві складають понад 20% від загальної суми витрат обігу і приблизно 2% вартості товарів. Правильна організація постачання торгової мережі товарами при мінімальних витратах обігу -найважливіша умова виконання плану товарообігу і задоволення попиту населення.

Однією з основних вимог, що висуваються до торгового автотранспорту, є збереження під час перевезень початкових якостей товарів. Виконання цієї вимоги можливе за умови впровадження в експлуатацію, по-перше: спеціалізованого рухомого складу, тобто таких автомашин, напівпричепів і причепів, що найбільш повно задовольняли б вимоги, пов'язані з особливостями перевезень тих чи інших товарів; по-друге: контейнерів, піддонів, багатооборотної тари і тари-устаткування з пломбою відправника, які експедуються з торгових баз і складів безпосередньою магазини.

Застосування цих транспортних засобів створює умови для часткової чи комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт, скорочення витрат на транспортну тару, підвищення збереже­ності вантажів у процесі транспортування, спрощення технічних, комерційних і транспортно-експедиційних операцій. Все це приско­рює доставку товарів і знижує транспортні витрати.

Автомобільні транспортні засоби (рухомий склад) класифікують за призначенням і конструктивними ознаками.

Вантажні автомобілі, причепи і напівпричепи залежно від призначення, пристрою кузова й інших конструктивних особли­востей, що визначають характер їхнього використання, поділяють на рухомий склад загального призначення і спеціалізований.

Автомобілі, причепи і напівпричепи загального призначення мають неперекидний кузов типу "бортова платформа" і використо­вуються для перевезення всіх видів вантажів (крім рідких без тари).

До спеціалізованого вантажного рухомого складу належать автомашини, причепи і напівпричепи, кузови яких пристосовані для перевезення певних видів вантажів (фургони звичайні, ізотермічні охолоджувані чи з підігрівом, цистерни, таровози, контейнеровози, самонавантажувачі, самоскиди тощо).

Для буксирування причепів і напівпричепів використовуються автомобілі особливої конструкції - автомобілі-тягачі. За способом з'єднання з причіпним рухомим складом їх поділяють на сідельні -для роботи з напівпричепами і тягачі — для роботи з причепами (автомобілі-тягачі з причепом чи напівпричепом називаються автопоїздами).

Автомобільний рухомий склад поділяється також на дорожній і позадорожній. За ступенем пристосованості до роботи в різних дорожніх умовах розрізняють дорожній автомобільний склад звичайної прохідності, призначений для роботи здебільшого на облаштованих дорогах, і підвищеної прохідності - для систематичної роботи на несприятливих дорогах, а в окремих випадках - і по

бездоріжжю.

За видом палива автомашини поділяють на карбюраторні, ди­зельні, газогенераторні, газобалонні, парові, газотурбінні, електро­мобілі.

Номінальна вантажопідйомність автомашини, причепа і напів­причепа відповідають типу кузова і розміру шин. При встановленні іншого типу кузова вантажопідйомність змінюється відповідно до його маси. Іноді різниця між масою встановлюваного і стандартного кузова настільки велика, що номінальна вантажопідйомність може змінитися на 25 - 50%.

Найбільш поширені вантажні автомашини з вантажопідйом­ністю, у т: 0,25; 0,5; 0,75; 1; 1,5; 3; 5; 8; 10; 12; 16; 27; 40; 60.

Залежно від вантажопідйомності вантажні автомашини, причепи і напівпричепи поділяють на такі класи:

1-й: особливо малої вантажопідйомності — до 1 т;

2-й: малої вантажопідйомності - від 1 до 2 т;

3-й: середньої вантажопідйомності - від 2 до 5 т;

4-й: великої вантажопідйомності - від 5 т до межі, встановленої дорожніми ваговими обмеженнями;

5-й: особливо великої вантажопідйомності - понад межу, вста­новлену дорожніми обмеженнями (позадорожна автомашина).

У торгівлі і ресторанному господарстві використовуються автомашини, причепи і напівпричепи загального призначення і спеціалізований рухомий склад. Питома вага товарів, перевезених у торгівлі на автомашинах загального призначення, складає близько 50%. Однак на перспективу ставиться завдання - збільшити випуск спеціалізованого рухомого складу, застосування якого підвищує культуру перевезень, забезпечує більш високу збереженість товарів і сприяє комплексній механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

У торгівлі і ресторанному господарстві спеціалізований рухомий склад поділяють на автомашини, причепи і напівпричепи для перевезення швидкопсувних продуктів, тобто з охолоджуваним кузовом і з кузовами, пристосованими для перевезення певних груп товарів. Це - фургони, рефрижератори для перевезення швидкоп­сувних продуктів, автомашини-фургони з дахом, що піднімається (переважно для перевезення бакалійних товарів); напівпричепи-фургони для перевезення тарних вантажів на далекі відстані; автомашини-борошновози; автомашини, причепи-фургони для перевезення хліба; автомашини-причепи-цистерни для перевезення молока, квасу, пива та ін.; автомашини зі спеціальними ємностями для перевезення живої риби тощо.

Автомашини, причепи і напівпричепи загального призначення використовуються, як правило, для перевезення тарних, великога­баритних вантажів. Іноді їх обладнують вищими бортами і дугами для натягування брезенту.

Технологія наскрізних перевезень з використанням тари-устат-кування передбачає оснащення автомашин, причепів і напівпричепів вантажно-розвантажувальними механізмами, встановлення на деяких автомашинах вагів типу ЕАВ, що забезпечує зважування продуктів з одночасним їх транспортуванням.

Застосування тари-устаткування в торгівлі дає можливість скоротити простої рухомого складу, здійснити комплексну механіза­цію вантажно-розвантажувальних робіт на всіх етапах транспортного процесу, різко зменшити витрати на тару, знизити витрати на пере­вантаження за рахунок більш ефективного використання механізмів і збільшення партій вантажів.