Теплові та експлуатаційні показники роботи кип'ятильників та водонагрівників

Роботу апаратів для нагрівання води визначають такі основні показники: погодинна продуктивність, годинна витрата енергії, питома продуктивність, ККД, теплова напруга поверхні нагрівання, питома витрата теплоти (енергоносія), питома металоємність, надійність.

Продуктивність водонагрівників і кип'ятильників за інших рівних умов залежить від температури води, що надходить в апарат, і від температури її кипіння, яка, у свою чергу, визначається барометричним тиском. Тому для характеристики роботи кип'я­тильників застосовують поняття "нормальний кип'яток" і "нормальна продуктивність", для водонагрівників - "стандартна продуктивність".

Нормальним кип'ятком називається вода, нагріта від 10 до 100°С. Витрата теплоти на одержання 1 кг нормального окропу умовно приймається як 377 кДж.

Нормальною продуктивністю кип'ятильника £>_н називається кількість нормального кип'ятку, одержана упродовж 1 год.

Стандартною продуктивністю £>_ст водонагрівника називається продуктивність по кількості вод, нагрітої до температури від 10 до 90°С. При цьому на нагрівання 1 кг води витрачається 335 кДж теплоти.

Стандартну і нормальну продуктивність визначають з виразу

де /)_д -годинна дійсна продуктивність водонагрівника і кип'ятильни­ка, кг/год; ґ_к; ґ„ - відповідно температура води, що виходить з апарата і надходить до нього, °С.

Питому продуктивність водонагрівника і кип'ятильника визна­чають з відношення стандартної або нормальної продуктивності до загальної маси апарата:

де G — загальна маса апарата, кг.

Питому витрату теплоти можна визначити з відношення загальної кількості теплоти до стандартної або нормальної про­дуктивності апарата:

де Q - кількість теплоти, що витрачається, кДж.

Коефіцієнт корисної дії апарата визначають із виразу:

де с - теплоємність води, кДж/(кг-°С).

Теплова напруга поверхні нагрівання водонагрівника або кип'ятильника визначається відношенням його стандартної або нормальної продуктивності до поверхні нагрівання F,