Банки як учасники ринку цінних паперів

В умовах ринкової економіки цінні папери посідають важливе місце у платіжному обігу кожної держави. Завдяки випуску й обігу цінних паперів забезпечуються інвестиційні процеси, пересування коштів у більш ефективні галузі національної економіки, життєздатні ринкові структури.

І хоча поки у фінансовій системі України ринок цінних паперів не займає настільки важливого місця, як у країнах із розвиненою економікою, не слід применшувати значення паперів як фінансових інструментів для розвитку власного ринку позичкових капіталів та як засобу розвитку суб’єктів підприємництва.

Ринок цінних паперів охоплює як кредитні відносини шляхом залучення до своєї сфери ринку боргових інструментів (ринку облігацій), так як відносини співволодіння, що виникають на ринку інструментів власності (ринку акцій). Такі відносини виявляються у випуску спеціальних документів- цінних паперів, які мають власну вартість, можуть продаватися, придбаватися (відчужуватися) та погашатися. Цінний папір – форма фіксації фінансових-правових відносин між учасниками ринку, який став об’єктом таких відносин. Це виражається в тому, що укладення будь-якої угоди між сторонами на цьому ринку частіше за все відбувається у вигляді передачі або купівлі-продажу цінного папера (або лише прав, що визначаються даним цінним папером) в обмін на гроші.

Ринок цінних паперів виступає органічною часткою ринку позичкових капіталів, як національного, так і міжнародного. І саме фондовий ринок дозволяє капіталам минати або залишити недостатньою прибуткові чи взагалі збиткові галузі та концентруватися в найбільш перспективних секторах економіки. Тому клієнти фондового ринку мають можливість брати участь у бізнесі компаній, що процвітають сьогодні або процвітатимуть у майбутньому, і таким чином отримати додаткові прибутки, які досить часто порівняно з банківськими рахунками мають кращі перспективи та більші розміри.

Базовим законом, що регулює відносини у сфері випуску та обігу цінних паперів, є Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок». Відповідно до цього Закону в Україні емітенти можуть випускатися такі види цінних паперів, як: акції облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов’язання республіки; ощадні сертифікати; векселі; приватизаційні папери; заставні; іпотечні цінні папери.

Комерційні банки можна розглядати як фінансових посередників та емігрантів різних цінних паперів, інвесторів та інвестиційних банків. Банки можуть виступати емігрантами цінних паперів двох типів: емісійних та торговельних. Перші з них емітуються для формування власних капіталів – власного (акції для акціонерних товариств) та пизикового (облігації для банків будь-яких організаційно-правових форм). Другі – для обслуговування розрахункових та кредитних угод клієнтів. НБУ виконує роль агента з державних облігаціях України.

У 1999 р. НБУ на виконання положень Закону «Про банки і банківську діяльність» та з метою впорядкування діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів спільно з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийняв Положення щодо організації діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів.

Згідно з Положенням до професійної діяльності на ринку цінних паперів, яку можуть здійснювати банки, належить діяльність щодо: торгівлі цінними паперами; депозитарної діяльності зберігача цінних паперів; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів; управління цінними паперами. Банк мав організувати свою діяльність на ринку цінних паперів у складі організаційно відокремлених внутрішніх підрозділів або дочірніх структур.

Інші види професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснюються банками відповідно до норм, визначених чинним законодавством.

Поряд із цим згідно зі ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність» банк за наявності ліцензії та дозволу НБУ має право здійснювати такі операції та угоди, як емісія власних цінних паперів; організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; операції на ринку цінних паперів від свого імені (у тому числі андеррайтинг); випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів. За умови отримання письмового дозволу НБУ банки також мають право здійснювати інвестиції у статутні фонди та акції інших оборотних платіжних інструментів. За умови отримання письмового дозволу НБУ банки також мають право здійснювати інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб; здійснювати випуск, обіг, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї; забезпечувати довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами, а також депозитарну діяльність і діяльність із ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.