Порядок кредитування фізичних осіб

Для отримання кредиту фізична особа надає до банку наступні документи:

- довідка з місця роботи із зазначенням посади та розміру фактично отриманого доходу протягом останніх 6-12 місяців в залежності від продукту кредитування;

- декларація про доходи, завірена податковою адміністрацією за останні 12 місяців (в разі наявності інших доходів);

- інші документи, що підтверджують отримання коштів Позичальником / фінансовим Поручителем-фізичною особою:

- виписки з рахунків (грошові перекази), що підтверджують отримання коштів протягом останніх 6 місяців;

- документи, що підтверджують отримання пенсії, аліментів, інших платежів;

- документ, що підтверджує отримання процентів за Договором вкладу (депозиту);

- документ, що підтверджує отримання орендних платежів (договір оренди, який відповідає чинному законодавству України);

-документи, що підтверджують отримання дивідендів Позичальником від володіння власної частки грошових коштів в статутному фонді підприємства, організації та відповідні документи юридичної особи (копія установчого договору, статут, баланс та фінансова звітність підприємства, документ, що підтверджує отримання дивідендів, тощо);

- документи, що підтверджують отримання доходів від цінних паперів;

- документи, що підтверджують отримання грошової допомоги, виграшів тощо.

Всі документи знаходяться у кредитного інспектора, який перевіряє фінансовий стан позичальника.

Банк враховує лише постійні доходи Позичальника, вірогідність отримання яких і в майбутньому є високою.

Кредит може бути надано за умови отримання Позичальником коштів від продажу майна для погашення кредиту в разі отримання банком підтвердження намірів Позичальника щодо продажу даного майна (наприклад, договір купівлі-продажу майна тощо).

Методика оцінки фінансового стану Клієнта базується на аналізі наданих документів (довідок з місця роботи про заробітну плату, декларацій, документів, що підтверджують інші доходи Клієнта) та розрахунку платоспроможності Клієнта або його сім’ї, з урахуванням визначених Банком суб’єктивних показників. При цьому, основним критерієм кредитоспроможності є визначення коефіцієнта платоспроможності Клієнта та його сім’ї.

Згідно з Положенням НБУ “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, затвердженим Постановою Правління НБУ №279 від 6.07.2000 р. (зі змінами та доповненнями), при здійсненні оцінки фінансового стану клієнта–фізичної особи мають бути враховані:

- загальний матеріальний стан клієнта (доходи і витрати, наявність майна у власності позичальника);

- соціальна стабільність клієнта (наявність постійної роботи, сімейний стан);

- вік клієнта;

- інтенсивність користування банківськими продуктами;

- кредитна історія (наявна інформація про своєчасність погашення зобов’язань клієнтом та виконання інших вимог кредитора);

- ділова репутація.

Банк здійснює оцінку фінансового стану Позичальника як до прийняття рішення про надання Кредиту, так і в період дії договору кредиту.

У разі відсутності достатньої впевненості щодо кредитоспроможності Позичальника, рішення про надання кредиту повинно бути відхилено, незважаючи на наявність у Позичальника достатнього забезпечення.

Банк має право відмовити Позичальнику у наданні кредиту без пояснення причин відмови, якщо:

- кредитний проект не відповідає вимогам Банку;

- за результатами оцінки кредитоспроможності визначена висока ймовірність непогашення (невчасного погашення) кредиту Позичальником;

- Позичальник не надав до Банку повної інформації, необхідної для оцінки його кредитоспроможності;

- Позичальником надана недостовірна інформація;

-Службою банківської безпеки надано негативну оцінку ділової репутації Позичальника.

Якщо після перевірки кредитним інспектором поданих документів прийнято позитивне рішення, щодо надання кредиту, то кредитний інспектор направляє заяву та подані супроводжувальні документи до юридичного управління, відділу забезпечення кредитних операцій, служби економічного захисту комерційного банку з метою проведення комплексного аналізу заявки. Банки самостійно встановлюють термін проходження документів через відповідні інстанції, але, як правило, він становить від 5 до 7 днів. У разі позитивної оцінки кредитний інспектор готує єдиний висновок про доцільність (недоцільність) видачі кредиту, його візують відповідні посадові особи, і документи надходять до кредитного комітету комерційного банку. Останній розглядає питання та приймає рішення щодо надання (ненадання) кредиту та його умов.

За підсумками прийнятого рішення за умови надання кредиту кредитний інспектор оформлює кредитний договір та інші договора, що забезпечують кредит. Обов’язковою умовою укладання кредитного договору є встановлення строків повернення кредиту, та визначення відсоткових ставок по наданому кредиту.

Як правило, періодичність повернення частки кредиту встановлюється щомісячно, в залежності від розміру сукупного місячного доходу позичальника, починаючи з наступного місяця після надання Кредиту.

У випадку, коли одним із джерел повернення кредиту є продаж майна Позичальника, повернення кредиту може здійснюватись з відстрочкою платежу, але не більше 3 місяців з моменту видачі кредиту. Якщо Позичальник отримує доходи через певний період часу (гонорари, доходи від адвокатської практики і т.п.) то повернення кредиту може здійснюватись щоквартально. При цьому банк перевіряє відповідність строків часткового повернення кредиту, що запропоновані Позичальником його платоспроможності та реальним фінансовим можливостям.

Розмір процентних ставок встановлюється з урахуванням мінімально -можливих процентних ставок, розміру облікової ставки Національного банку України, строку користування кредитом, а також з урахуванням діючої процентної ставки по інших комерційних банках у відповідному регіоні та інших факторів.

Процентні ставки за кредит можуть бути фіксованими, які залишаються незмінними на протязі всього строку кредитування, і плаваючими відповідно до умов, передбачених договором кредиту.

Нарахування, облік і сплата процентів проводиться згідно “Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків”, які затверджені Постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 1997 року №316 (із змінами та доповненнями).

Проценти нараховуються та обліковуються на відповідних балансових рахунках згідно цих Правил. Всі зміни до договору кредиту щодо перегляду процентної ставки, періодичності їх сплати та інших умов кредитування, оформлюються додатковою угодою.

Обов’язком кредитного інспектора є сформувати кредитну справу позичальника, яка зберігається в металевій шафі відповідального підрозділу до її закриття та передачі до архіву установи банку. Кредитна справа повинна містити всі документи, надані позичальником та поручителем, документи, які стосуються майна, наданого в заставу / іпотеку банку, висновки служб банку щодо проведення кредитної операції, клопотання позичальника про пролонгацію терміну дії договору кредиту, копії протокольних рішень засідань Кредитного комітету про надання кредиту та зміни до договорів кредиту, застави / іпотеки, договору поруки тощо, копії договорів кредиту, застави / іпотеки, поруки (гарантії) та додаткових угод до них, копію страхового полісу про страхування заставленого майна, копії розпоряджень про відкриття рахунків, копії платіжних документів на перерахування кредитних коштів та страхових платежів, акти перевірок заставленого майна та інші документи, пов’язані з процесом кредитування позичальника. Для позичальника обов’язково мають відкрити позичковий рахунок. Водночас позичальник може відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі. Повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.