Сучасні природні тенденції, пов'язані з тенденцією розвитку логістики

За кордоном основною причиною актуальності логістики став пошук резервів у позавиробничій галузі за рахунок системного підходу до виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням особливостей товарообороту. Технологічна межа резервів виробництва на даному етапі розвитку НТП умовно існує, а господарчо-організаційних резервів, тим більше в умовах ринку, немає. Тому застосування логістики як засобу, що сприяє виявленню й використанню цих резервів, цілком закономірне.

Щоб прискорити розвиток логістики в Україні, важливо з'ясувати причини, які стримують її практичне використання. По-перше, це відсутність належного державного підходу до проблем логістики, що виявляється у відсутності як відповідної бази, так і спеціалістів та центрів їх підготовки. По-друге, загальна економічна криза, невирішеність питання власності, скорочення обсягів виробництва, інфляція гальмують будь-які новації. По-третє, відсутній комплексний облік витрат, за якого їх зростання у транспортно-складському господарстві перекривається ефективністю, досягнутою за межами цієї галузі господарства. Разом з тим, існуюча система бухгалтерського обліку, методика внутрішньовиробничого госпрозрахунку, що застосовуються на практиці, поки що не дають можливості для повної оцінки витрат та результатів на рівні відповідних підрозділів і служб підприємства. По-четверте, логістичний підхід передбачає проведення кардинальних змін у структурі підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур, створення спеціалізованих цехів та служб транспортно-складського господарства. По-п'яте, розвиток ідей логістики гальмується недоліками у професійній підготовці кадрів. Існують також інші причини, ліквідація яких прискорила б впровадження логістики у практику.

Логістика як наукова дисципліна та практика менеджменту може стати надійним помічником в удосконаленні діяльності підприємств. З цією метою в Україні необхідно створити розгалужену мережу логістичних утворень, що в сучасних кризових умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарчі зв'язки. Такі служби, як жодні інші заходи, спроможні швидко відновити виробничий ритм, знявши бар'єр у господарських відносинах.

Існуюча нині система управління матеріальними потоками є традиційною. Під час розробки логістичних моделей, орієнтованих на використання на загальноекономічному просторі колишнього СРСР, слід зважати на ряд особливостей.

Перша особливість полягає у тому, що велика територія ускладнює проектування логістичних моделей, сприяє збільшенню обсягів запасів та транспортно-заготівельних витрат.

Друга особливість — у нерозвиненій інфраструктурі (засоби транспорту, зв'язку, устатковані склади, пакувальне обладнання). Поряд з уповільненням обігу матеріальних об'єктів це спричиняє великі втрати, пошкодження матеріальних цінностей. Слід враховувати, що відсоток їх збереження буде значно нижчим, ніж у нормативах, прийнятих на Заході. З розвитком матеріально-технічної бази сфери обігу дія цього фактора послаблюється.

Третя особливість — високий ступінь концентрації виробництва та споживання на великих підприємствах. З одного боку, це сприяє інтенсифікації матеріальних потоків, а з другого — уповільнює реакцію та гнучкість у зв'язку зі зміною потреб клієнтів. Малі підприємства мають перевагу в реакційній спроможності, оскільки вони експлуатують здебільшого просте універсальне устаткування та інструмент. Нововве­дення не спричиняють тривалих і збиткових простоїв.

Четверта особливість полягає у високому ступені концентрації управління, що знижує реакцію виробництва на зміну попиту. Концентрація управління виявляється а обмеженні самостійності виробничих та постачальницько-збутових підприємств та організацій, у необхідності узгоджувати прийняті рішення з вищими органами управління. Через це малі підприємства мають значну перевагу, оскільки скорочується час диспозиції за рахунок оперативності прийняття відповідних рішень, прискорюється надходження документів та оперативної інформації.

П'ята особливість — низький ступінь інтеграції виробництва. Це виявляється в об'єднанні багатьох проміжних етапів технологічного циклу, у намаганні досягти максимального ступеня готовності продукції до кінцевого споживання.

Шоста особливість полягає у слабкій насиченості ринку. Дія цього фактора полегшує проектування і функціонування маркетинг-логістики, але створює великі проблеми для постачальницької логістики.

Сьома особливість характеризується відсутністю резервів виробничих потужностей і виявляється в нагромадженні великих резервів матеріальних ресурсів у вигляді матеріалів, сировини, що значною мірою перешкоджає гнучкості виробництва й свідчить про низький рівень інтенсивності матеріальних потоків.