Загальні дані сучасного стану книговидання Німеччини

Німеччина є однією з перших у світі країн за кількістю примірників книг на душу населення – 5,5 примірників.

Комерціалізація книговидавничої галузі пов’язана з посиленням уваги до якості видавничої продукції. Понад 95% німецьких видавничих компаній є приватними. Лише дві видавничих групи «Бертельсман» та «Бібліографішес Інститут Ф А Блокгауз АГ» працюють як акціонерні товариства: тобто дані про продажі та прибуток організацій публікуються. У всіх інших випадках точної кількості тиражів та обсягів продажів невідомо.

Лідерами на ринку є такі видавництва як «Рендом Хаус», група «Хольцбрінк», філіал шведської видавничої групи Bonnier. Підручники для школярів видають «Клетт», «Вестерманн» та «Корнельсен».

У Німеччині з’явилися тенденції до концентрації та інтернаціоналізації видавничого ринку. Тобто переформатування ринку призвело до панування видавничих марок (імпрінтів) та філіалів.

З 90-х років видавничі організації Німеччини укрупнилися, відчувши пряму експансію транснаціональних концернів.

Найбільші видавничі концерни Німеччини: «Аксель Шпрінгер» (1946 р.), «Бертельсман» (1835 р.), «Века» (1973 р.), «Клетт» (1844 р.), відділення американського видавництва «Рендом Хаус», «Коппенрат» (1768 р.) видавництво дитячої літератури, розташоване у Монстері.

Найстарішими видавництвами Німеччини є: «Макс Шмідт-Ромхільд» (1579 р.), «Козел» (1593 р.), «Вандерхоек і Рупрехт» (1735 р.) – видає соціально-політичну та художню літературу. «Ульштайн» (1987 р.) – література з мистецтва та архітектури, «Фішер» (1886 р.) – довідники.

Лідерами книговидання залишаються «Шпрінгер», «Клетт», «Корнельсен». Основна спеціалізація видавництв-лідерів – наукова та технічна література.

Центральні міста німецького книговидання - Шудгард, Гамбург, Франкфурт-на-Майні. На відміну від тенденцій централізації видавництв у більшості країн Європи, у Німеччині навпаки простежується децентралізація: видавничі фірми розташовані у 350-ти містах. Багато видавництв займаються прямими продажами своєї продукції. Книгорозповсюджувачі не мають права призначати ціну на видання нижчу, ніж зафіксована видавництвом. Лише застарілі книги продаються зі знижками, але тоді вони зараховуються до категорії букіністичних книг.

Число перекладної літератури зростає. Майже кожна п’ята книга, видана у Німеччині - перекладна. 70% книжкової продукції у країні видається німецькою мовою. Але перехід на англомовні книги для експорту не виправдав сподівань. Адже на німецькомовні книги існує стабільний попит у Східній Європі та Японії, а англомовні ринки Заповнюють США та Британія.

Найбільші експортні ринки – Австрія та Швейцарія, на які припадає 47% загального експорту. За ними йдуть США та Франція.

Так само майже кожне п’яте видання виходить у Мюнхені. У місті працює 310 видавництв. Саме у Мюнхені розташовані два агентства з реалізації авторських прав: «Гоффман» та «Міхал Майлер». Вони є посередниками в організації придбання видавцями прав на переклад та видання творів закордонних та продаж прав на переклад німецькомовних авторів. Агентство «Гоффман» у більшості представляє продукцію американських авторів, натомість «Міхал Майлер» організовує угоди не лише американських, а й британських та німецьких видавців.

Також у Мюнхені діють великі видавництва як, наприклад, «Вільгейм Гейне», що лідирує за кількістю виданих книжок у обкладинці. Щорічно воно видає у світ понад 700 назв нових книг. Це видавництво є приватним сімейним бізнесом. Воно відслідковує найперспективніші закордонні книги по рецензіях авторитетних газет і журналів.

Книжкове видавництво інформаційного конгломерату «Бертельсман», що випускає книги з імпрінтами «Ц.Бертельсман, Ферлаг, Бланвалет, Голдман» також діє в Мюнхені, видає велику кількість найменувань перекладних видань, від 60% до 80% загального катологу видань в оправі.

Одне з найстаріших сімейних видавництв «Ленгеншафт» також розташоване у Мюнхені. Воно відоме своїми двомовними та тлумачними словниками, виданнями навчальної та довідкової літератури, путівниками та картами. Також видавництво випускає енциклопедії Блокгауза і Мейєра. У США має навіть спеціалізоване відділення з випуску мап та атласів. Обіг «Лангеншафт» становить близько 360 млн.дол. І лише 2\3 продукції експортується у США. Характерною особливістю «Лангеншафт» є ставка на електронну книгу, яка дає 10-12% прибутку. Вони першими почали видавати електронні словники. Видавництво має свою компанію зі збуту програмного забезпечення та іншої продукції мультимедія на споживчому ринку.

Ще одне мюнхенське видавництво «Дроймер Кнаур» входить у групу «Холцбрінк» і є комерційним. З інпринтом «Кнаур» воно видає енциклопедії, практичні довідникові посібники, комерційні видання різної тематики, включаючи художню літературу для роздрібної торгівлі та видання в обкладинці. Високоякісні видання в обкладинці виходять з інпринтом «Кіндлер». Загалом, видавництва групи «Холцбрінк» щороку випускають 340 новинок. Видавництво «Дройнер» робить акцент на сучасній художній літературі, особлива увага приділяється бестселерам а також книжкам про політику, психологію та природничі науки.

Видавництвом «Ферлагхауз Гоетшрасе» володіють Христіан Штрассе й Генріх Хугсндубель. Книги випускаються 7-ма інпринтами, кожен з яких позначає галузь видань: посібники, путівники, видання художньої літератури, книги з філософії та історії, езотеричні, містичні та книги для дозвілля. За рік видається близько трьох тисяч нових найменувань. Загальний обсяг реалізації продукції – 57 млн.дол.

Цікавим є мюнхенське видавництво DTV (абревіатура Книги Кишенькового Формату). Його власниками є 10 німецьких видавництв з усієї країни. Серед них «Карл Ганцер», «Кіпенхоєр унд Віч», «Гофман унд Кампе». Третина видань DTV – перекладні. Права на передрук більшості англомовних книжок для видавництва здобуває нью-йоркське агентство «Алісон Бонд». Кишенькові видання продаються, як й інші книжки, у книгарнях та універмагах.

Крім великих видавничих концернів у Німеччині є багато малих незалежних видавництв, які орієнтуються на якість та оригінальність видань, особливо у їхньому оформленні. Проте такі видавництва заробляють мало, а часто є неприбутковими. У деяких з них річний обіг може становити 100 тис. євро. Малі видавництва з 2000 р. підтримує фундація Курта Вольфа. Її фінансує держава (щороку виділяє 31 тис. євро), а засновниками є Міністерство Культури Німеччини, Біржовий союз та незалежні видавці. Цільова група фундації – незалежні видавництва з річним обігом, що не перевищує 5 млн. євро.

Прикладом малого видавництва є Видавництво Вітторіо Клостерманн (1930 р.) у Франкфурті на Майні. На початках свого існування воно було одним з найвидатніших філософських видавництв свого часу. Сьогодні закордоном його знають як видавництво філософа Хайдеггера, хоча тепер спектр видавничої продукції значно ширший.

На даний час можна замовити 1497 найменувань з видавництва Вітторіо Клостерманн. Ця кількість підходить для того, щоб поставити під сумнів його однобічний імідж як видавництва філософа Хайдеггера. Видання Мартіна Хайдеггера без сумніву є однією із найвідоміших книжок видавництва. Але успішними є філософські серії «Флагманський корабель», «Філософські трактати», «Трактати Томаса Мана», історичні книги. Поряд з ними находяться багато чисельних окремих заголовків з попередніх серій (романістика, право), видання Арнольда Гелена, альманах Томаса Мана та семінар Клостерманна в кишеньковому форматі. Недавно з’явилися книги про японські літери. Планується видання про китайську каліграфію.

Останні тенденції на ринку німецького книговидання – це зростаюча популярність аудіокниг різних жанрів (на ринку представлено 20 тис. найменувань). Часто їх тиражі сягають 5 тис. прим. Отже, сектор аудіо книги є перспективним і прибутковим.

Німецькі книжкові видавництва живуть в умовах жорсткої конкуренції. Вони видають надлишок книг. Щороку виходить у світ майже 90 тис. книжкових новинок.

10.4. Найбільші видавничі концерни

Axel Springer Verlag (Аксель Шпрінгер) - http://www.axel-sprinaer.de - заснований у 1946 p.

Bertelsmann Verlag (Бертельсман) - заснований у 1835 p. - http://www.bertelsmann.com

Weka Firmengruppe (Века) - http://www.weka-holdina.de - заснований у 1973 p.

Klett-Gruppec (Клетт) - http://www.klett-aruppe.de - заснований у 1844 р.

Random House (відділення американського видавництва Рейдом Хаус) - http://www.randomhouse.de

Coppenrath Verlag (Коппенрат) - http://www.coppenrath.de - видавництво дитячої літератури, створене у 1768 р. Йосипом Хайнріхом Коппенратом. Видавництво знаходиться у Мюнстері.

10.5. Найстаріші видавництва

Max Schmidt-Romhild Verlag (Макс Шмідт-Ромхільд) - http://www.schmidt-roemhild.de -1579 р., Любек

Kosel Verlag (Козел) - http://www.kosel.com - 1593 р., Мюнхен

Vandenhoeck & Ruprecht Verlag (Вандерхоек і Рупрехт) - http://www.v-r.de - 1735 p., видає соціально-політичну та художню літературу

Ullstein (Ульштайн) - http://www.ullsteinbuchverlaae.de - 1877 p., видає книги з мистецтва та архітектури

Fischer Verlag (Фішер) - http://www.fischerverlaae.de - 1886 p., видає довідникову літературу

Лідери книговидання за останні чотири роки не змінились - це «Шпрінгер», «Клетт», «Корнельсен». Проте відбулась традиційна для груп «Клетт», «Корнельсен» боротьба на випередження за 2-3 місця.

Основною спеціалізацією лідерів-видавництв є наукова і технічна література.

Деякі видавництва покращили свої показники і піднялися у рейтингу ситуативно, наприклад, в секторі художньої літератури завдяки продажу бестселерів світового масштабу: видавництво Carlsen видало «Гаррі Потера» і перемістилось з 55 на 23 місце, видавництво Lübbe опублікувало романи Дена Брауна і перемістилось з 27 на 19 місце.

Центральними містами книговидання вважають Мюнхен, Штутгард, Гамбург, Франкфурт-на-Майні. Характерною особливістю є територіальна децентралізація, видавничі фірми розташовані у 350 містах. Досить розвиненим є продаж видавництвами своєї продукції. Діє система підтримки цін на книги (книгорозповсюджувачі не мають права призначати ціни нижче зафіксованих видавництвом). Книги, що не користуються попитом і не реалізовані за 2 роки, реалізуються за зниженими цінами (категорія нових букіністичних книг).

За словами Є. Еммерлінга із франкфуртського відділення галузевої організації «Бьорзенверайн», майже кожна п'ята книга, видана в Німеччині - перекладне видання і їх число зростає з кожним роком. Збільшується частка перекладів з англійської: до 71,4% від загального числа перекладних видань у 1994 р. Цього ж року 7288 книжкових видань вийшло безпосередньо англійською мовою.

Майже кожна п'ята книга, що продається в Німеччині, виходить у Мюнхені, а у співвідношенні художньої і нехудожньої літератури загального характеру, відсоток мюнхенських видань ще більший. У місті активно займаються книговиданням 310 видавництв. Тут також розташовані два агентства з купівлі-продажу авторських прав. Більші агентства з реалізації авторських прав, що обслуговують німецькомовний ринок, розташовуються в Австрії, у Цюриху.

Діяльність мюнхенських агентств «Гоффман», «Міхаель Майлер» спрямована на придбання для видавців прав на переклад і видання книг закордонних авторів та продаж прав на переклад книг німецькомовних авторів, і є посередницькою. Приміром, через агентство «Гофман» реалізуються права на переклад книг, що вийшли в американських видавництвах «Бентані», «Дюттон», «Харпер Коллінз». Разом з тим, зміни на ринку бестселерів, де на провідні позиції виходять латиноамериканські автори й письменники з інших країн, а не тільки зі США, підкреслюють важливість перекладу книг не лише з англійської мови.

Агентство «Міхаель Майлер» представляє продукцію не тільки американських і британських, але й німецьких видавців. Приблизно до 1998 р. співвідношення контрактів з придбання закордонних прав і прав на переклад німецьких книг доведене до 50:50.

Крім агентств, у Мюнхені функціонують великі німецькі видавництва. Наприклад, «Вільгельм Гейне», що є абсолютним лідером з випуску видань у обкладинці. Видавництво «Вільгейм Гейне» залишається приватним підприємством, його очолює син засновника. Щорічно тут виходить 700 назв нових книг, при цьому в останні роки зростає пропорція оригінальних видань в оправі. Для відбору книг американських авторів для перекладу й випуску у світ, у видавництві користуються списками бестселерів галузевого американського журналу «Publishers Weekly» і літературного додатка до газети «New York Times»), до того ж про найцікавіші й перспективні новинки його інформує нью-йоркське агентство «Franklin and Siegal». Директор видавництва тричі на рік їздить до США для придбання прав на переклад бестселерів.

Книжкове видавництво найбільшого у світі інформаційного конгломерату «Бертельсман», що випускає книги з імпрінтами «Ц. Бертельсман Ферлаг, Бланвалет, Голдман», також діє в Мюнхені. З основним імпрінтом - «Ц. Бертельсман» - виходять якісні видання загального характеру й художньої літератури, а також книги для дітей; з імпрінтами «Бланвалет» і «Голдман» - комерційні видання в оправі й обкладинці. Випуск в оправі комерційної белетристики з імпрінтом «Голдман» є одним з останніх нововведень у видавництві «Бертельсман». Приблизно 60% загального каталогу видань у оправі - переклади, з художньої літератури відсоток перекладів досягає 80.

Мюнхенське видавництво «Дроймер Кнаур» - одне з найбільших німецьких комерційних видавництв, входить у групу «Холцбрінк». З імпрінтом «Кнаур» тут виходять енциклопедії, практичні довідкові посібники, комерційні видання різної тематики, включаючи художню літературу для роздрібної торгівлі, а також видання в обкладинці. Якісні видання художньої й нехудожньої літератури в оправі виходять із придбаним імпрінтом «Кіндлер». У цілому мюнхенські видавництва групи «Холцбрінк» щорічно випускають 70 новинок у оправі й 350 видань в обкладинці. У каталозі «Кнаур» 45% - видання перекладної літератури, 20% - перші видання німецьких авторів, інше - передруки книг, що виходять з імпрінтом «Дроймер», а також книг, випущених іншими німецькими видавництвами. У видавництві «Дроймер» основний акцент робиться на видання сучасної художньої літератури, перевага надається бестселерам, а видання нехудожньої літератури в основному присвячені питанням політики, психології, природничим наукам.

Видавництво «Ферлагхауз Гоетхештрасе» належить рівноправним партнерам Христіану Штрассе й Генріху Хугсндубелю (останньому також належать найбільші в Німеччині книгарні у Франкфурті й Мюнхені). Книги випускаються з сімома імпрінтами: «Зюдвест» - практичні посібники, «Бюхер» - книги про подорожі, «Пауль Ліст» - видання художньої і нехудожньої літератури, «Доедеріш» - книги з філософії й історії культури, «Хайнріх Хугендубель» - езотеричні, регіональні видання, «Людвіг» - книги для дозвілля, «Шпрінкс» - видання містичної літератури. Усього у видавництві щорічно випускається близько 3000 нових назв у оправі. Загальний обсяг реалізації - 57 млн дол.

У результаті конфлікту між Клаусом й Ернстом Рінхардами розпалася родинна видавнича фірма «Р. Ріпер», яка була продана відомому шведському видавничому конгломерату «Боніер» (Bonnier). У каталозі видавництва - кращі книги з природничих наук, мистецтва, твори німецької і європейської художньої літератури. Видавництво випускає перекладні видання американських й англійських авторів.

Серед інших німецьких видавництв, розташованих у Мюнхені, досить цікава діяльність видавництва книг в обкладинках - DTV (абревіатура німецької назви видавництва книг кишенькового формату), DTV належить 10-ти німецьким видавництвам, розташованим по всій країні. Серед власників: «Карл Ганцер», «Кіпенхоєр унд Віч», «Гофман унд Кампе» тощо. Кишенькові видання DTV реалізуються через провідні книгарні й універмаги, на відміну від американських масових видань кишенькового формату в обкладинці, що збувають в основному поряд з журнальною продукцією. За обсягом реалізації книг (у 1994 р. - 55 млн дол.) DTV посідає третє місце на ринку видань у обкладинці. Приблизно 1/3 випуску - перекладні видання, з яких 50-70% є перекладами творів художньої й нехудожньої літератури англомовних авторів, права на випуск перекладів здобуваються для DTV нью-йоркським агентством «Алісон Бонд».

У Мюнхені також продовжує функціонувати одне з найстарших сімейних видавництв «Лангеншайдт», засноване в 1856 p., яке очолюють представники четвертого покоління власників. «Ланденшайдт» відоме у світі своїми двомовними словниками, виданнями навчально-методичної й довідкової літератури, тлумачними словниками німецької мови. Видавництво також випускає відомі енциклопедії Брокгауза й Мейєра, путівники, карти, атласи. «Лангеншайдт» має відділення в США, що спеціалізується на випуску карт, яке конкурує на ринку карт з американським видавництвом «Ренд Макнейлі». Обіг «Лангеншайдт» становить 358 млн дол., 75% прибутків надходить від збуту книжкової продукції на внутрішньому ринку, решта - від експорту (2/3 експортної реалізації припадає на CШA). «Лангеншайдт» - одне з перших німецьких видавництв, що почало випуск електронних видань (двомовних словників). У Гамбурзі видавництво відкрило компанію зі збуту програмного забезпечення й іншої продукції мультимедіа на споживчому ринку. Прибутки від реалізації електронних видань становлять 10-12% від загального обсягу реалізації продукції видавництва на внутрішньому ринку й продовжують постійно зростати. Партнерами «Лангеншайдт» у випуску мультимедіа є такі відомі фірми, як «Лонгман» (Великобританія) і «Майкрософт» (США).

Тільки дві видавничих групи («Бертельсман» і «Бібліографішес Інститут Ф. А. Брокгауз АГ») працюють у формі акціонерних товариств, публікуючи при цьому статистичні дані (прибуток, продажі). У всіх інших випадках можна лише здогадуватися щодо обсягу продажів видавців, прибутку, точної кількості тиражів.

Понад 95% німецьких видавничих компаній є приватними. Більшість з них - це наукові видавництва, що належать родинам, які заснували свої фірми.

Інший недолік німецьких видавців у тім, що до 70% продукції видається німецькою мовою. Хоча існує досить стабільний ринок у німецькомовних країнах, у Східній Європі і Японії, практично більше ніде у світі не купують наукову й академічну літературу німецькою мовою. Але очевидний перехід до публікацій англійською мовою в більшості випадків просто не приніс результатів.

Крім «Шпрінгер» а також, останнім часом, «VCH» в парі з «Джон Вайлі», жоден німецький видавець не має ефективної системи поширення видань за кордоном. У більшості випадків німецька компанія, що видає продукцію англійською мовою, ставить себе в залежність від міжнародних партнерів з поширення, яким вона змушена надавати значні знижки.

Потужними літературними видавництвами Німеччини є «Рендом Хаус», Bonnier Media Deutschland (філіал шведської видавничої групи Bonnier) і група «Хольцбрінк». У галузі шкільного книговидання домінують «Клетт», «Вестерманн» та «Корнельсен».

Однак, окрім великих видавничих концернів, згаданих вище, в Німеччині провадить свою діяльність група малих незалежних видавництв, які, орієнтуючись на якість, здійснюють видання новаторської, оригінальної літератури в Німеччині. Опікується такими видавництвами заснована у листопаді 2000 р. фундація Курта Вольфа. Ідею створення фундації для підтримки незалежного видавничого середовища зініціювали міністр культури Міхаель Науманн, Біржовий союз і незалежні видавці. Існування незалежних видавництв здебільшого базується на самовідданості засновників та відмові від прибутків. Однак, незважаючи на це, за останні 30 років у Німеччині розвинулося розмаїте незалежне видавниче середовище, що здійснює значний вплив на літературне і культурне життя країни.

За визначенням фундації Курта Вольфа, незалежне видавництво - це видавництво, що не є концерном, має літературну/есеїстичну програму, професійну структуру видавничої діяльності, приміром структури збуту, а також надає визначального значення оформленню своєї продукції. Цільова група фундації Курта Вольфа - це видавництва з річним обігом до 5 млн. євро, хоча не є рідкістю й обіги, менші за 100 тис. євро.

Фундація не фінансує незалежні видавництва. її діяльність зводиться до надання необхідної інформації, скажімо, про небезпечні для малих видавництв зміни на книжковому ринку, а також здійснення роботи з громадськістю, рекламування книжок незалежних видавництв. Щороку фундація проводить переговори з Франкфуртом-на-Майні та Лейпцигом, прагнучи покращити презентацію незалежних видавництв на ярмарках. У 2005 р. фундація вперше під час ярмарку у Франкфурті спільно з видавництвами організувала акцію «Ми танцюємо не в такт», яка мала великий успіх.

Фінансування фундації здійснюється з бюджету країни. Для цього міністр культури щороку виділяє 31 тис. євро для премії Курта Вольфа, яка складає 5 тис. євро і є конкретним заходом, спрямованим на підтримку незалежних видавництв.

10.6. Спеціалізовані видавництва Німеччини

Понад 95% німецьких видавничих компаній є приватними. Більшість з них - це наукові видавництва, що належать родинам, які заснували свої фірми. Великі концерни все ще визначають напрям розвитку видавничого ринку, але незважаючи на це, малі видавництва підтримують ідею популяризації літератури і випускають некомерційні проекти. Проте ситуацію на ринку не можна назвати стабільною, у зв'язку з внутрішніми проблемами.

Видавництво «S. Fischer Verlag» (Франкфурт-на-Майні) було засновано в 1886 р. Семюельом Фішером у Берліні. Воно є одним з провідних німецьких видавництв.

Після приходу нацистів до влади в Німеччині, сім'я власника Готфрід Берман-Фішера втікла і заснувала філію свого видавничого будинку у Відні. Ті, хто залишився в Берліні, збереглі офіційну назву «С. Фішер».

Після ІІ світової війни виникли деякі суперечки з приводу майбутнього видавництва. Берман-Фішер отримав від Пітера Suhrkamp видавничий дім назад. Suhrkamp відділився від Фішера і заснував своє власне видавництво Suhrkamp. Було вирішено, що автори можуть вибирати, у якому видавництві вони хотіли б бути опублікованими, і тому 33 з 48 авторів - серед них Герман Гессе і Бертольд Брехт - перейшли до Suhrkamp.

Сьогодні S. Fischer Verlag з іншими видавництвами, такими, як Kindler, Rowohlt і Кіпенхойер & Witsch, Metzler, є частиною Holtzbrinck, тобто є видавничою групою.

Видавництво « Блуменбар» - http://www.blumenbar.de - видавництво виникло на основі мюнхенського літературного салону. Перша книжка видавництва побачила світ восени 2002 р. Основним спектром діяльності «Блуменбар» є сучасна німецькомовна та іноземна література, а вирішальними критеріями - мовний рівень твору та його суспільне значення. На відміну від традиційних літературних видавництв, особливість «Блуменбар», за словами одного із його засновників, полягає у неповторності та автентичності. У той час, як новинки багатьох інших видавництв стають дедалі більш схожими одна на одну, книжку, видану в «Блуменбар», можна упізнати одразу. У такий спосіб видавництво намагається протистояти тенденціям до нівелювання особливостей у видавничій справі, створюючи яскраве маркуванння як за формою, так і за змістом. До переваг малого незалежного видавництва його засновники відносять гнучкість, швидкість і незалежність, завдяки чому існує можливість видавати те, що є важливим.

Видавництво «Вайсманн/Книги для жінок» - Ант'є Кунстманн та Петер Вайсман близько 30 років тому заснували у Мюнхені видавництво. У 1990 р. воно перетворилося на видавництво «Ант'є Кунстманн», річний обіг якого складає 4 млн. євро, а кількість працівників дорівнює 10. Сьогодні «Ант'є Кунстманн» уже вийшло за межі типового видавництва книг для жінок. До асортименту програми входить спеціальна добірка німецької та зарубіжної прозаїчної літератури та романів, науково-популярна література. Видавничий каталог налічує 180 авторів та охоплює більш ніж 260 творів.

Видавництво « Маттес і Сетц Берлін» - http://www. matthes-seitz-berlin.de - було засноване у 2004 р. Андреасом Рьотцером разом з Урсулою Гаусген у Мюнхені на базі старого видавництва, відомого, виданнями творів французьких письменників: Георга Батайє, Артура Рембо, Маркіза де Сада тощо. Засновниками видавництва були Бернд Маттес та Клаус Зайтц. У 1977 р. вони розробили провокаційну програму, завдяки якій заборонений філософ Ф. Ніцше знову увійшов у німецьку літературу. В нових же виданнях, за словами А. Рьотцера, видавництво за допомогою коментарів та контекстуальних есе намагається встановити зв'язок із сучасним читачем. Його мета - високоякісні видання, які розраховані не лише на освіченого читача, але й на значно ширше коло реципієнтів.

Видавництво « Мерв » - http://www.merve.de - впродовж 36 років публікує філософську літературу. У 70-х pp. XX ст. одним з напрямків діяльності видавництва стало передруковування текстів маловідомих авторів у форматі pocket-book. У 2001 р. видавництво першим отримало нову премію - приз Курта Вольфа «За видавничу діяльність». Серед книжок «Мерв» переважають серії видань кишенькового формату, що дає можливість швидко реагувати і друкувати актуальну літературу. Раніше книжки видавництва були популярні переважно у студентському середовищі, сьогодні ж їхню продукцію можна знайти у музеях-магазинах (Museumshops), авторських та мистецьких книгарнях.

Видавництво « Штроемфельд » - http://www.stroemfeld.de - було засноване у 1970 р. під назвою «Roter Stern». Його засновник – один із тодішніх франкфуртських активістів студентського руху Карл Дітрих Вольф.

«Roter Stern» можна назвати видавництвом для широкого загалу хіба тільки в тому сенсі, що в бурхливі 60-ті роки існувала набагато ширша публіка для певних видавничих проектів – таких, як журнал «Виховання і класова боротьба», «Чорні пантери», публікацій про В’єтнам. Після розколу в протестному русі видавництво «Roter Stern» запропонувало цій публіці інші тексти. Так, у 1977/78 рр. фрайбурзький письменник і літературознавець Клаус Тевеляйт здобув значне зацікавлення читачів своєю відомою культурологічною дисертацією «Чоловічі фантазії». Ця книжка, що стала культовою не лише в колах альтернативної германістики, залишається єдиним бестселером видавництва.

Революційним кроком у виданнях класичних творів стала ідея друкувати факсиміле оригіналів рукописів. Це розпочалося у 1975 р. історично-критичним виданням Гельдерліна за редакцією Д. Е. Сатлера. Про те, з якими проблемами пов’язані такі проекти, Вольф розказав в одному з інтерв’ю: «Боюсь, що будемо мати проблеми зі збутом. Зазвичай, основними покупцями наших видань були німецькі бібліотеки. Тепер німецькі бібліотеки мають щораз скромніші бюджети на придбання нових надходжень. Деякі університетські бібліотеки, бібліотеки факультетів германістики навіть не передплатили наше видання Кафки. І як студенти мають там вивчати германістику?»

Зібрання творів Франца Кафки – особливо амбітний проект: історично-критичне видання усіх рукописів, друкованих і машинописних текстів. Факсимільне видання романів з рукописами, репринти перших видань і компакт-диски – задоволення не з дешевих (за 28 євро). Всупереч усім очікуванням, Німецька дослідницька спілка не підтримує повного видання Кафки. Панові Вольфу це важко зрозуміти, бо у сусідній Швейцарії з іншим класиком вчинили абсолютно протилежно: «Швейцарія нам подала приклад, як це треба робити: перше історично-критичне видання Ґотфріда Келлєра здійснювала спеціально для цього заснована фундація, яку фінансують різні швейцарські інституції: кантон Цюріх, товариство Келлєра, декілька швейцарських банків. Над Келлєром у Цюріху працюють не дві особи (як передбачено у нашій заявці на проект видання Кафки), а цілих п’ять! І робота видавництв, які беруть участь у проекті повністю фінансується – ще перед продажем».

У 1993 р. «Roter Stern» збанкрутував, а відтак було засновано видавництво «Stroemfeld/Roter Stern». Воно має два осередки (у Базелі та у Франкфурті) та існує завдяки особистим зусиллям його працівників. «Stroemfeld» здійснює видання багатотомних та повних зібрань творів німецьких літераторів ХІХ-ХХ ст., посідаючи чільне місце у видавничому середовищі. І це не дивує, адже тут видають Кароліну фон Ґюрдерроде, листи Клари та Роберта Шуманів, Гайнріха Кляйста, Йоганна Петера Гебеля, Ґеорґа Бюхнера та Ґеорґа Тракля. Особливість пріоритетів видавництва полягає у співпраці з такими авторами, як Петер Кужек, Ева Маєр, Ґустав Реґлєр і Ґеорґ Ґоазер. Тут видають твори психолога Ґеорґа Ґроддека, філософа релігії Клауса Гайнріха. Варте уваги також біографічне дослідження про Лу Ксуна, одного з засновників сучасної китайської літератури. З 1980-х рр. видавництво займається теорією засобів масової інформації. Ця лінія представлена окремими дослідженнями, журналом «Жінки і фільм» (з 1975 р.), «KINtop» – щорічником для досліджень на тему ранніх фільмів.

Видавництво «Stroemfeld/Roter Stern» має профіль, що його неможливо переплутати. Його можна вважати зразком незалежного видавництва. Тому цілком закономірно, що фундація Курта Вольфа для підтримки розмаїття у видавничому та літературному середовищі нещодавно відзначила видавництва «Stroemfeld» Премією Курта Вольфа 2007, дотованою 26.000 євро.

Видавництво « Воланд і Квіст» розпочало свою діяльність у 2004 р. Засновники - Лейф Грейнус (Воланд) та Себастіан Вольтер (Квіст) здійснюють видання так званої «живої літератури» - книжки на CD- або DVD-носіях у Дрездені та Лейпцигу. Концепція «живої літератури» полягає не лише у прямолінійності текстів, а й у наближенні до читача шляхом запровадження інноваційних технологій. «Воланд і Квіст» публікує свої книги у комплекті з CD/DVD або у форматі NoPaper. Фактично видавництво створило власну нішу. Його продукт не підпадає під визначення «радіокнига» або «радіоп'єса». Значну частину програми видавництва складають тексти, призначені для сцени. Дуже важливим для «Воланд і Квіст» є візуальне оформлення, прикладом наслідування в якому є переважно дизайн клубного флаєра чи музичного журналу.

Видавництво «Ullstein». Видавництво було засноване в 1877 р. Леопольдом Ullstein в Берліні. Друкувалися у видавництві письменники та журналісти, які тісно співпраювали з ним співпрацювали. В 1891 р. у видавництві був створений невідомі доти в Німеччині вид журналу – «Illustrierte Berliner Zeitung» - інформаційно насичений, багатоілюстрований, з великою кількістю малюнків та фотографій, зорієнтований, перш за все, на жінок. Так видавництво «Ullstein» першим у Німечччині зробило кроки в напрямку «американізації». А з 1903 р. у видавництві почали друкувати книги. У 1904 р. закладався фундамент нового типу газети в Німеччині: «BZ опівдні» (BZ). Вона вважається першою бульварною газетою в Німеччині. У 1910 р. низька ціна книги (1 долар кожна) забезпечує видавництву велику популярність серед усіх верств населення. Загальний тираж – понад 1 млн прим. Концепція видавництва «Ullstein» з 1920-х рр. була пов'язана з успішними письменниками. Збільшення кількості читачів та передплатників здійснювалося шляхом друкування серійних романів, які були спеціально написані для «Ullstein».

Після війни у видавництві друкують нові журнали. Література, яку видає видавництво – мистецтво, історія, художня література, політика, філософія, довідкові видання.

10.7. Обсяг ринку за тематикою

У 2005 р. обсяг книжкового ринку Німеччини склав 9,2 млрд. євро, а загальний випуск книг - близько 90 тис. назв. За тематикою вони розподіляються таким чином: 25% - книги для дітей і молоді; 5,2% - медична література; 4,5% - теологічна; 4,2% - навчальні видання; 4,1% - економіка; 3,1% - менеджмент; 2,9% - путівники.

Видавництва юридичної літератури: «Века Ферлаг», «Хауфе Ферлаг», «Німецька Уолтерс Клювер-Групп», «Колхаммер», «С. Нойманн», «Отто Шмідт Ферлаг». Ринок юридичної літератури вважається суто внутрішнім. Менш ніж 1% публікацій видаються англійською мовою, і менше ніж 1% - стосуються питань європейського або міжнародного права, що робить правові публікації непридатними для експорту. Оскільки більшість німецьких юридичних видавництв належать родинам, а інші видавці, такі як «Вольтер Клювер» або «Зюддойчер Ферлаг» не надають фінансові підсумки своєї роботи, фінансовий бік справи значною мірою прихований від сторонніх.

Найбільшими літературними видавництвами країни є «Рендом Хаус», «Боннієр Медіа Груп» і група «Хольцбрінк». У секторі шкільного книговидання домінують три видавничі марки – «Клетт», «Вестерманн» и «Корнельсен». Процес інтерналізації книжкового ринку - явище розповсюджене, проте найбільше помітний у галузі видання наукової і спеціальної літератури: з 70 видавничих групи Springer Science + Business Media лише 44 працюють у Німеччині, а групі Vogel Medien належить 40 видавництв у 20 країнах.

Щодо навчальної літератури, то тільки трьох з десяти найбільших німецьких видавців можна назвати класичними видавцями книг цієї тематики. «Де Гройтер» видає медичні, навчальні і кілька технічних й юридичних видань. «Колхаммер» видає багато спеціалізованої і юридичної літератури, але він також активний у видавництві гуманітарної літератури.

Досить різноманітний німецький видавничий ринок у деяких випадках дозволяє його учасникам одночасно працювати у кількох галузях. Видавництво «Тойбнер» спеціалізується на випуску літератури з інформаційних технологій, математики і фізики, але також видає й класичні праці у своїй бібліотеці Тойбнеріана. Значна частина німецьких видавців художньої літератури також мають навчальні відділи, серед них «Зуркамп», «Реклам», «Карл Хансер», «Піпер».

Німеччина має чудову мережу університетських книгарень і книжкових магазинів, що спеціалізуються на юридичних публікаціях. «Джі Швайтцер-Сортімент», «СН Бек» обслуговують широку мережу книгарень у Мюнхені, Кельні, Нюрнберзі, Штутгарті, Франкфурті, Гамбурзі та Лейпцизі і мають товарообіг приблизно в 100 млн. євро. Інший видавець, Отто Шмідт, має спеціалізовані книгарні у Франкфурті, Кельні й Дюссельдорфі.

В Німеччині стрімко зростає популярність такого виду продукції, як аудіокнига. Провідні німецькі видавництва випускають аудіокниги найрізноманітніших жанрів. Зазвичай стартовий тираж складає від 1 до 5 тис. прим., однак загальний проданий тираж п'яти томів славнозвісної книги про Гаррі Поттера в аудіоваріанті, випущених мюнхенським видавництвом «Гьорферлаг», склав 2 млн. прим.

Отже, сектор аудіокниг переживає свій розквіт, на ринку знаходяться понад 20 тис. найменувань аудіокниг різних жанрів. У 2007 р. випущено понад 2 тис. нових німецьких аудіокниг. Тексти начитуються авторами або відомими акторами, що підвищує інтерес до них споживачів. Позитивною є динаміка зниження цін на цю продукцію, на фоні зростання цін на книги. Незважаючи на це обіг галузі склав у 2006 р. 160 млн. євро.

За словами комерційного директора видавництва «Штайнбах шпрехенде бюхер» Петера Босніча, середній вік шанувальників аудіокниги в Німеччині складає від 25 до 40 років. Покупці аудіокниг багато працюють, тому цінують вільний час і прагнуть максимально його використати. Найважливіша зміна, яка відбулася на німецькому ринку аудіокниги, полягає у тому, що паралельний випуск аудіокниг здійснюють практично всі великі книжкові видавництва. Якщо ж говорити про спеціалізовані видавництва з випуску аудіокниг, то серед них беззаперечним лідером є «Гьорферлаг». Це видавництво контролює близько 30% ринку. Окрім «Гаррі Поттера», «Гьорферлаг» відомий випуском аудіовистави «Володар перстнів», а також творів класиків світової і німецької літератури. Найстаріше в Німеччині видавництво з випуску аудіокниг «Штайнбах шпрехенде бюхер» випустило аудіоваріанти усіх творів Пауло Коельо, в тому числі аудіовиставу за романом «Алхімік». Річний обіг видавництва «Штайнбах шпрехенде бюхер», яке входить у трійку найбільших незалежних виробників аудіокниг, складає від 2,5 до 3 млн. євро.

Однак в Німеччині озвучується не лише художня література. Видавництво «Геофон» випускає аудіопутівники. На думку видавництва, вони є ідеальним доповненням до класичних путівників, в них поєднуються звуки міста, розмови його мешканців, музика, що створює його певний емоційний образ.

Німецькомовні книжкові видавництва потерпають від перевиробництва, щороку видаючи майже 90 тис. книжкових новинок, що призводить до жорсткої конкуренції та штучного старіння нових книг. Видавниче середовище представлене здебільшого універсальними та спеціалізованими видавництвами, що мають сучасну поліграфічну базу. До великих концернів, що контролюють більшу частину ринку, належать «Аксель Шпрінгер Ферлаг», «Бертельсманн Ферлар», «Рендом Хаус», які через свою транснаціональну діяльність у літературі отримали назву «мультимедійних» концернів. Однак, окрім великих концернів, в Німеччині також діють малі незалежні видавництва, що здійснюють випуск оригінальної німецької літератури.

За даними Біржового союзу німецького книгорозповсюдження у 2006 p. видавництвами було укладено близько 7,5 тис. угод з продажу прав на книги. Більша частина угод щодо продажу прав на видання належить дитячій літературі - 24%, знижується попит на художню літературу німецьких авторів (купують Голландія, Італія). У Німеччині перекладна література займає 7,9% від загального випуску, або 6132 назви.