Визначте особливості виховних заходів із правознавства, вимоги до спостереження та аналізу позакласного заходу

Сьогодні більшість фахівців схиляється до того, що правове виховання у школі має починатися вже тоді, коли дитина вперше переступила шкільний поріг. Тому в сучасній школі не просто бажано, а й необхідно мати продуману систему навчально-виховних засобів, яка б сприяла правовому вихованню молодих громадян України. В даному випадку виховання передбачає і правову освіту, оскільки існують певні юридичні принципи і поняття, які дитина має засвоїти Як задовго до початку систематизованого вивчення основ правознавства. Власне кажучи, йдеться про інтегроване морально-правове виховання, оскільки мораль не суперечить праву, а виконує роль своєрідної передумови і підґрунтя останнього. У проекті державного стандарту загальної середньої освіти в Україні' передбачено, що на рівні початкової школи учні повинні мати: «Поняття про державу і право, їх значення для розвитку людства. Загальне уявлення про державотворчі традиції України і її боротьбу за власну державність. Назва нашої держави. Державна символіка. Поняття про загальновизнані права людини і рівність прав громадян. Права і обов'язки учнів. Поняття про взаємні обов'язки батьків і дітей. Поняття про основні правопорушення, поширені серед молоді, і юридичну відповідальність за них». Результатом правової освіти на цьому етапі має стати: «Вміння пояснити, що таке держава і право, усвідомлення їх цінності для суспільства. Формування поваги до історії вітчизняної державності. Знання правильної юридичної назви своєї держави, її символіки. Формування поваги до атрибутів державності. Вміння пояснити, що таке права людини і рівність прав. Формування поваги до прав інших людей. Знання основних правил внутрішнього розпорядку школи. Усвідомлення необхідності їх додержання. Знання основних моральних і правових норм щодо поведінки в сім'ї. Знання найнебезпечніших правопорушень, поширених серед молоді. Усвідомлення необхідності утримуватися від їх скоєння». У наступних класах (в основній школі, але до початку вивчення систематизованого курсу основ правознавства) учні мають знати: «Конкретно-історичні особливості основних етапів розвитку вітчизняної і зарубіжної державності. Загальне поняття про незалежну, правову, соціальну і демократичну державу. Поняття _про народ як єдине джерело державної влади. Загальне поняття про призначення вищих органів влади (Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України). Розвиток прав людини в історії людства і українського народу. Історичне значення Великої хартії вольностей 1215р., Habeas Corpus Act І679 р., Конституції США 1787 р. і Білля про права 1789-1791 рр., Декларації прав людини і громадянина 1789 р. Права людини в Руській правді, Литовських статутах. Магдебурзькому праві, козацькому праві та інших пам'ятках вітчизняного права. Перелік основних прав людини в Конституції України. Правовий статус учнів. Основи шкільного самоврядування. Загальне поняття про трудовий договір як основу трудових відносин. Основні поняття сімейного права (шлюб, сім'я, розлучення, усиновлення, опіка, піклування. Поняття про основні види злочинів, передбачені українським законодавством. Необхідна оборона і крайня необхідність як обставини, що виключають кримінальну відповідальність. Правові наслідки заподіяння шкоди майну громадян і юридичних осіб». Відповідно результатом правової освіти у цих класах мають стати: «Знання основних історичних етапів розвитку вітчизняної і зарубіжної державності. Вміння пояснити сучасні вимоги до цивілізованих держав. Знання загального призначення вищих органів державної влади в Україні, усвідомлення їх відповідальності перед народом. Знання основних етапів розвитку уявлень про права людини, найважливіших пам'яток політико-правової думки, в яких ці права закріплювалися. Усвідомлення пріоритетності прав і свобод людини в сучасній українській державі. Усвідомлення важливої ролі права в житті людей. Знання свого власного правового статусу як члена сім'ї і учня школи. Знання, які правопорушення є найнебезпечнішими для суспільства. Формування свідомого негативного ставлення до злочинів і іншої антигромадянської поведінки. Формування навичок активної протидії злочинам (необхідної оборони)». Зазначений мінімальний перелік основних знань, вмінь і навичок може бути уточнений, але загалом дає оптимальне уявлення про завдання правового виховання й освіти у 1—8 класах, які ще не почали систематизоване вивчення основ правознавства. Найбільша проблема полягає у створенні належної системи педагогічних засобів, послуговуючись якими можна досягти необхідних результатів. На жаль, наразі не можна розраховувати на запровадження обов'язкового пропедевтичного навчального курсу юридичного характеру. За таких обставин елементи правознавства могли б увійти цілісним блоком до інтегрованого курсу «Світ, людина, суспільство», який пропонується вивчати продовж усіх років навчання, в т. ч. у 1— 8 класах. Окремі теми можуть бути висвітлені на уроках історії, народознавства, української літератури тощо. У світлі зазначеного актуальним завданням стає передбачити і узгодити все це на рівні конкретних навчальних програм, що досі ще фактично не зроблено. В інтересах правового виховання можна використати також виховні години зустрічі з юристами та інші заходи у позаурочний час. Зокрема, пропонується така орієнтовна тематика виховних бесід правового змісту:

5 клас:

1.Людина людині — друг.

2.Що таке справедливість?

3.Що означає «Берегти честь змолоду»?

4.Твої права в школі.

5.Твої права поза школою.

6.Обов'язки учнів.

7.Про повагу до батьків.

8.Символіка і життя.

6 клас:

1.Людина — найвища цінність.

2.Права учня.

3.Для чого існують закони?

4.Обов'язки учнів.

5.Я обираю телепередачу.

7 клас:

1. Людина і суспільство.

2.Виховувати в собі дисциплінованість — готуватись до майбутнього життя.

3.Конвенція про права дитини.

4.Що таке правопорушення?

5.Права і обов'язки семикласника.

6.Самовиховання і життєві плани.

7.Лінощі — мати всіх людських вад.

8 клас:

7. Людина як результат взаємодії природи і суспільства.

8. Життя людини — найвища моральна цінність.

9. Діяльність як спосіб існування та самоорганізації людини.

10. Пам'ятати своїх предків — обов'язок людини.

11. Місце людини в суспільстві.

12. Бережливість, щедрість і марнотратство.

13. Мораль і право.

8.Правопорушення.

9.Право людини на екологічно безпечне середовище.

10.Ідеали людини.

11.Народна мудрість про честь і гідність людини.

12.Людина в сім'ї.

13.Підліток в сім'ї.

До цього переліку варто додати бесіди на теми «Конституція України — наш дороговказ», «Наша держава — Україна», «Я і закон» та деякі інші, які можна і доцільно проводити в кожному класі з відповідним врахуванням вікових особливостей. Проте бесіди і лекції малоефективні у молодшій школі: слід віддати перевагу ігровим формам навчання. Так, можна провести змагання з метою виявлення кращих знавців правил поведінки учнів або правил дорожнього руху, вікторину, яка допоможе вивчити основи державного ладу, державну символіку та адміністративно-територіальний устрій України тощо.

Існує також ще одна проблема юридично-виховного характеру, з якою може стикнутися вчитель - це необхідність створення системи педагогічних засобів, спрямованих на виправлення і перевиховання учнів, схильних до правопорушень та ігнорування загальноприйнятих норм поведінки. Щодо таких учнів рекомендується ретроспективне вивчення особистості школяра з урахуванням обставин його виховання в сім'ї, в школі та мікросередовищі; складання зведених психолого-педагогічних характеристик на основі матеріалів особової справи та інформації, одержаної від осіб, що здійснювали виховно-профілактичну роботу з учнем; розроблення комплексної програми педагогічного впливу на підлітка з урахуванням усіх попередніх успіхів і прорахунків; прикріплення громадського вихователя та застосування інших загальнопедагогічних і спеціальних заходів впливу з метою викорінення негативних якостей особистості. Загалом більшість питань правового виховання і правової освіти у 1-8 класах потребує кардинального вирішення на рівні принаймні МОіНУ. Проте брак відповідних нормативних документів не знімає гостроти проблеми. Досвід багатьох педколективів і кращих вчителів свідчить, що з кожним роком ці питання набувають все більшої ваги, а разом з тим активізуються і відповідні творчі пошуки.