Основні правила поведінки при виявленні розливу ртуті

До отрут, без яких ніяк не може обійтися людство, нале­жить і найважча рідина — ртуть. Ртуть потрібна при виготовленні люмінесцентних і ртутних ламп, термометрів, манометрів та у ме­дицині.

Ртуть є дуже шкідливою для будь-яких форм життя. У люди­ни гостре отруєння виглядає так: через 8—24 години починається загальна слабкість, головний біль, підвищується температура. Потім — болі в животі, розлад шлунка, болять ясна.

Хронічне отруєння є на­слідком вдихання малих концен­трацій парів ртуті протягом три­валого часу. Ознаками такого от­руєння є: зниження працездат­ності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головний біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Слід враховувати, що тривалий час ніяких оз­нак може й не бути.

Ртуть уражає не­рвову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

• максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

• захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'яз­кою;

негайно починайте збирати ртуть щіточкою на папір, а потім — у­­­ скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води). Банку щільно закрийте кришкою. Використан­ня пилососу для збирання ртуті забороняється;

• вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином або розчином перманганату калію (20 г на 10 літрів води);

• вичистіть та промийте міцним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви насту­пили на ртуть.