Грецький поліс як соціально-політичний організм

Архаїчний період VIII - VI ст. до н. е.. був часом формування соціально-розчленованого суспільства і держави у формі полісного ладу. Це був новий шлях розвитку, відмінний від того шляху, яким йшли у свій час давньосхідні суспільства і найдавніші грецькі державні утворення II тисячоліття до н. е.. (Суспільства стародавнього Криту і Ахейське Греції). Які ж особливості цього нового шляху?
Формування основ грецької цивілізації у VIII-VI ст. до н. е.. здійснювалося не шляхом знищення «чистих» родових відносин, як у величезній більшості попередніх товариств, а на більш складної культурній основі, що включає багате крито-мікенське спадщину. Історичний досвід II тисячоліття до н. е.. не пропав даром, був врахований, він збагатив загальний історичний процес.
Природні умови в Греції відрізняються від природних умов давньосхідних країн тим, що тут для нормального заняття землеробством немає необхідності будувати складні гідротехнічні споруди. Тим самим створювалися сприятливі умови для його розвитку, а основний виробничим осередком стали не громіздкі царські і храмові господарства або общинне виробництво з його дріб'язковою регламентацією, що передбачали величезний управлінський апарат, а невелике приватне господарство, побудоване на продуманої експлуатації рабської праці і з відносно високою прибутковістю.
Процес історичного розвитку грецького суспільства в VIII-VI ст. до н. е.. протікав в рамках дрібних, внутрішньо згуртованих республік, що спираються на цивільний колектив середньозаможного хліборобів. У таких дрібних громадських і державних утвореннях з'являлися більш сприятливі можливості для створення раціональної та динамічної економіки, більш складної соціальної структури, різноманітних політичних установ і високої культури. Загальним результатом цього процесу була поява на території Балканської Греції, Великої Греції і в Причорномор'ї декількох сотень дрібних державних утворень з більш-менш схожою соціально-економічною структурою, принципами політичного управління та системою духовних цінностей. Саме в рамках полісного ладу стародавні греки створили в класичний період своєї історії блискучу цивілізацію, яка стала великим внеском у скарбницю світової культури, забезпечила давньогрецького суспільству почесне місце у всесвітній історії.
Кожен з безлічі грецьких полісів був індивідуальним явищем, але при всій самобутності і своєрідності в більшості грецьких держав проступають деякі загальні риси, які дозволяють вважати їх саме полісними організмами [3].
Які ці загальні риси, сутність та найбільш характерні основи грецького поліса в його узагальненому вигляді? Внутрішній зміст поліса не можна зводити лише до певного державного устрою і системі духовних цінностей. Незалежно від розмірів кожен грецький поліс був суспільство у всьому різноманітті його сторін, з певною економічною системою, соціальною структурою, політичною організацією і складним комплексом культури.