Практичне заняття №5. Тема: Проблеми історії Великої Вітчизняної війни

Тема: Проблеми історії Великої Вітчизняної війни

(1941-1945 рр.)

Питання для обговорення

1. Стан обороноздатності СРСР. Дискусія про „превентивну війну”.

2. Соціально-економічні аспекти історії війни.

3. Політичні альтернативи та проблема „третьої сили”.

4. Передумови перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні.

5. Ціна перемоги. Демографічні втрати СРСР в роки війни.

Основні поняття| та терміни|

Агресія, збройний конфлікт, превентивний удар, корений перелом, корений поворот, країни-сателіти, країни-союзники, ленд-ліз.

Персоналії

Сталін Й., Жуков Г., Тимошенко С., Василевський О., Рокосовський К., Конєв І., Гітлер А., Риббентроп Й, Черчилль У., Рузвельт Ф., Ейзенхауер Д.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 480-500.

2. Самсонов А. Вторая мировая война. – М., 1989.

3. Черчилль У. Вторая мировая война. В 3-х томах. – М., 1991.

4. Наше Отечество. Опыт политической истории. Том 2. – М., 1991.

5. Суворов В. Ледокол. – М., 2000.

6. Возвращение Сталина в историю войны: аргументы // Преподавание истории в школе. – 2006. – №1. – С.17-23.

7. Васильев А.Ф. Был ли в 1941 г. Советский Союз готов к войне // Вопросы истории. – 2005. – №1. – С.105-110.

8. Король В. Ціна Перемоги: військові втрати народів СРСР у роки Великої Вітчизняної війни(1941-1945 рр.): [Нові аспекти проблеми] // Історичний журнал. – 2005. – №2. – С. 18-29.

9. Вдовин А. Национальный вопрос и национальная политика в СССР в годы Великой Отечественной войны: мифы и реалии. // Вестник Московского университета. – Серия 8. История. - 2003. - № 5.

10. Драхлер Б. Обзор интернет – ресурсов по истории Великой Отечественной Войны. // Преподавание истории в школе.- 2006. - № 3.

11. Игнатов А. Поражения Красной Армии в первые месяцы Великой Отечественной войны. // Газета «История». - 2002. - № 3,2.

12. Коротков Г.И. Переломные сражения Великой Отечественной войны в оценках зарубежных государственных и военных деятелей // Новая и новейшая история. – 2005. – №2. – С.41-49.

13. 10.Куманев Г.А. Война и эвакуация в СССР: (1941-1942 годы) // Новая и новейшая история. – 2006. – №6. – С.7-28.

14. 11. Медведев Р. Сталин в первые дни войны // Преподавание истории в школе. – 2002. – №6. – С. 36-41.

15. 12.Рубцов Ю.В. Маршалы Сталина. – Ростов-н/Д.: Феникс, 2000. – 351 с. – (Исторические силуэты).

Практичне заняття| № 6

Тема: Соціально-економічні та політичні перетворення в період „відлиги”: 1953-1964 рр.

Питання для обговорення

1. „Відлига”: суть, передумови, етапи.

2. Основні тенденції соціально-економічного розвитку.

3. Проблема прискорення науково-технічного прогресу.

4. Аграрна політика періоду „відлиги”.

5. Еволюція політичного режиму.

6. Боротьба в правлячих колах СРСР. Альтернативи історичного розвитку.

Основні поняття| та терміни

Відлига, реабілітація, мирне співіснування, науково-технічний прогрес, дисидентський рух, суб’єктивізм і волюнтаризм, Карибська криза.

|

Персоналії

Хрущов М., Маленков Г., Громико А., Брежнєв Л., Косигін О., Шелест П., Сахаров А., Корольов С., Солженіцин О., Пастернак Б., Тито Й.-Б., Кеннеді Д., Мао Цзедун, Неру Д., Кастро Ф.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 512- 531.

2. Бурлацкий Ф. Вожди и советники. – М., 1990.

3. Свет и тень «великого десятилетия» Н.С. Хрущев и его время. – М., 1989.

4. Волкогонов Д. Семь вождей: Галерея лидеров СССР. Том 1. – М., 1989.

5. Никита Сергеевич Хрущев: материалы к биографии. – М., 1989.

6. Ефимов Н.Н. Карибский кризис 1962 года: новые данные // Вопросы истории. – 2005. – №10. – С. 25-35.

7. Кульчицький С.В. ХХ з’їзд КПРС - переломний пункт в історії радянського комунізму // Український історичний журнал. – 2006. – №2. – С.106-129.

8. Пыжиков А.В. Проблема культа личности в годы хрущевской оттепели // Вопросы истории. – 2003. – №4. – С. 47-57.

9. Евзеров Р. Год 1953. Руководство СССР после смерти
И. В. Сталина. // Преподавание истории в школе. - 2002. - № 9.

10. Кацва Л. Оттепель. // Газета «История». - 2001. - № 2.

11. Пыжиков А. Реформирование системы образования в СССР в период „оттепели” (1953-1964 гг.). // Вопросы истории. – 2004. – № 9.

Практичне заняття| №7

Тема: Перебудова в СРСР: від задуму до поразки

Питання для обговорення|

1. Передумови та причини перебудови.

2. Економічні перетворення М. Горбачова та причини їх невдач.

3. Політичні процеси в суспільстві та перебудова політичної системи.

4. Політична криза в країні (літо-осінь 1991 р.). Розпад СРСР.

Основні поняття| та терміни|

Перебудова, гласність, прискорення, нове політичне мислення, плюралізм, застій, інтенсифікація, „парад суверенітетів”, приватизація, монетаризм, інфляція.

Персоналії

Горбачов М., Рижков М., Громико А., Лігачов Є., Янаєв Г., Шушкевич С., Єльцин Б., Кравчук Л., Собчак А.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 540-553.

2. Волобуев Н., Кулешов С. История и перестройка. – М., 1989.

3. Горбачев М. Перестройка и новое мышление для нашей страны и для всего мира. – М., 1988.

4. Ельцин Б. Исповедь на заданную тему. – М., 1990.

5. Согрин В. Политическая история современной России. 1985 – 2001. От Горбачева до Путина. – М., 2001.

6. 1990 год: опыт изучения недавней истории. // Новое литературное обозрение. – 2007. – № 2.

7. Бойко О. Україна та процес остаточної руйнації СРСР (серпень-грудень 1991 р.) // Сучасність. – 2004. – №4. – С.59-77.

8. Волгин Е.И. Политическая трансформация КПСС (1990-1991 гг.) // Вестник Московского университета. – Серия 12. Политические науки. – 2006. – № 6. – С. 26-36.

9. Данилов А.А. История России: ХХ в.: Справочные материалы. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 335 с.

10. Поклад Б.И. Проблемы социалистического содружества в годы горбачевской перестройки // Новая и новейшая история. - 2006. – №4. – С. 114-127.

11. Поцелуев В.А. История Россиии ХХ столетия: (Основные проблемы): Учеб. пособие для студ. вузов. – М.: ВЛАДОС, 1997. – 511 с.

12. Соколов А.К. Курс советской истории, 1941-1991: Учеб. пособие для студ. Вузов. – М.: Высш. шк., 1999. – 414 с.

13. Бурбулис Г. Как распался СССР. // Газета «История». - 2001. - № 47.

14. Кацва Л. Советский Союз: последние годы. Окончание. // Газета «История». - 2001. - № 45-47.

15. Медведев Р. За кулисами Августа. Загадки Фороса. (О Горбачеве М. С.). // Вопросы истории. – 2003. – № 7.

Практичне заняття| № 8

Тема: Проблеми історії сучасної Росії

Питання для обговоренная

1. Радикальні економічні реформи: зміст, основні етапи та наслідки.

2. Політичні процеси в суспільстві. Президентство Путіна: досягнення та прорахунки.

3. Росія та республіки колишнього СРСР: міжнаціональні та міждержавні відносини.

4. Росія в контексті міжнародних відносин на сучасному етапі. |

Основні поняття| та терміни|

Лібералізація, багатоукладна економіка, федералізм, оппозизія, біженці, тероризм, ближнє зарубіжжя, дефолт, інвестиції, „ліві партії”, „праві партії”, центр, монетаризм.

Персоналії

Єльцин Б., Путін В., Медведєв Д., Зюганов Г., Гризлов Б., Миронов С., Явлінський Г.

Література

1. Орлов А., Георгиев В. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней. – М., 2000. – С. 554-564.

2. Боффа Д. От СРСР к России. – М., 1996.

3. Медведев Р. Время Путина. Россия на рубеже веков. – М., 2002.

4. Бызов Л., Львов Н. Россия: империя или национальное государство? // Вестник МГУ. – Серия 12. Политические науки.-1995. № 5.

5. Согрин В. Политическая история современной России. 1985–2001. От Горбачева до Путина. – М., 2001.

6. Российская экономика: условия выживания, предпосылки развития.// Вопросы экономики. – 1999. – № 7.

7. Медведев Р. Владимир Путин и Борис Ельцин. Стиль и личность.- Преподавание истории в школе. – 2001. – № 1.

8. Здравомыслов А., Матвеева С. Межнациональные конфликты в России. // Общественные науки и современность. –1996. – № 2.

9. Новейшая история Отечества. ХХ век: Учеб. для студ. вузов обуч. по спец. "История": В 2 т. Т.2. – М.: ВЛАДОС, 2004.

Завдання для самостійної| роботи

Самостійна робота студентів займає|позичає,посідає| важливе|поважне| місце в навчальному процесі та є|з'являється,являється| одним з головних методів глибокого і всебічного |всебічного,усебічного| вивчення програмного матеріалу з курсу „Історії слов’янських народів”. Вона сприяє формуванню історичного світогляду, глибокому засвоєнню знань, розвиває самостійність мислення, організованість, цілеспрямованість, самоконтроль, дисциплінованість і наполегливість у праці.

Самостійна робота в широкому розумінні - це активна робота студентів, спрямована|спрямована| на глибоке, творче оволодіння програмним матеріалом, придбання|надбання| практичних навичків|навичок| самоосвіти і методики дослідження.

Як форма навчального процесу, самостійна робота включає наступні|слідуючі| основні напрями|направлення| діяльності студента|виучувати|:

- попереднє вивчення навчальної програми з дисципліни;

- ознайомлення з|із| літературою по темі майбутньої|прийдешньої| лекції, слухання лекції, складання конспекту з|із| подальшим|наступною| його доопрацюванням|доробкою|;

- вивчення і аналіз рекомендованої літератури і виконання контрольних завдань|задавань|;

- з’ясування питань, що виникли, під час консультації у викладача.

Самостійна робота студента забезпечується| системою навчально-методичних| засобів|, передбачених| для вивчення| конкретної| навчальної| дисципліни|: підручник|, навчальні| та методичні| посібники|, конспект лекцій| викладача|, практикум, тести тощо. Методичні матеріали| для самостійної| роботи| студентів| повинні| передбачати| можливість| проведення| самоконтролю з боку студента. Для самостійної| роботи| студентові також| рекомендується| відповідна| наукова| та фахова,| монографічна| і періодична| література|.

Самостійна робота студента є основним засобом засвоєння начального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Обсяг і зміст самостійної роботи визначає викладач, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента. Якість виконання завдань для самостійної роботи студентів контролюється шляхом написання короткочасних письмових робіт, підготовки доповідей на практичних занятиях, виконанням тестових завдань та проведенням індивідуальних співбесід.

|Тема 1. Політичний і соціально-економічний розвиток Росії на початку XX ст. Перша російська революція 1905-1907 рр.

I. Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте особливості політичного устрою Росії на поч. XX ст. Чи можна вважати владу російського імператора абсолютною?

2. Які нові тенденції зовнішньої політики Росії сформувалися на рубежі XIX – XX ст.?

3. Навколо яких проблем суспільного розвитку країни велася політична боротьба в кін. XIX – поч. XX ст.?