DE IVSTITIA ET IVRE

ПРО ПРАВОСУДДЯ ТА ПРАВО

1. Iustitia est constans et perpetua uoluntas ius suum cuique tribuens.

Правосуддя є постоянна та тверда воля надавати кожному його

право.

2. Iuris prudentia est diuinarum atque humanarum rerum notitia, iusti atque iniusti scientia.

Правознавство - це знання божого та людського вміння відрізнити справедливе від несправедливого.

3. Iuris praecepta sunt haec: honeste uiuere, alterum non laedere, suum cuique tribuere.

Припис права такий: чесно жити (за законами), ближнього не кривдити (в правовій сфері), віддавати кожному те, що йому належить.

4....publicum ius est, quod ad statum rei Romanae special, priuatum, quod ad singulorum utilitatem pertinet.

... публічним правом буде те, що торкається інтересів Римської держави; приватним - буде те право, яке торкається інтересів окремих осіб.

5. Ius naturale est, quod natura опшіа animalia docuit.

Природне (натуральне) право є те право, яким природа наділила всіх живих істот.

6....quod quisque populus ipse sibi ius constituit, id ipsius proprium ciuitatis est uocatnrque ius ciuile, quasi ius proprium ipsius ciuitatis: quod uero naturalis ratio inter omnes homines constituil, id apud omnes populos peraeque custoditur uocaturque ius gentium, quasi quo iure omnes gentes utuntur.

... право, встановлене кожним народом для себе є його власним правом і називається цивільним, як право, яке між всіма людьми встановив природний розум, оберігається у всіх народів за всіх часів і називається загальнонародним, як право, котрим користуються всі народи.

7. Constat autem ius nostrum aut ex scripto aut ex non scripto. Складається ж наше право або з права писаного, або неписаного.

8. Lex est, quod populus Romanus senatore magistratu interrogante, ueluti consule, constituebat

Закон, є те, що римський народ постановив за пропозицією сенатської посадової особи, наприклад, консула.