![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
Іменник (граматичні категорії, відміни
Запис іменника у словнику,
ПЕРША ТА ДРУГА ВІДМІНА ІМЕННИКІВ)
ЧАСТИНИ МОВИ
У латинській мові існує 10 частин мови:
1. Substantivum – іменник 6. Adverbium – прислівник
2. Adiectivum – прикметник 7. Praepositio – прийменник
3. Verbum – дієслово 8. Coniunctio – сполучник
4. Pronomen – займенник 9. Interiectio – вигук
5. Numerale – числівник 10. Particula – частка
Іменник (Nomen substantivum)
£ Граматичні категорії іменника.
Genus (рід): 1) genus masculinum (m) – чоловічий рід; 2) genus femininum (f) – жіночий рід; 3) genus neutrum (n) – середній рід.
Numerus (число): 1) Numerus singularis (sing.) – однина; 2) Numerus pluralis (plur.) – множина.
Сasus (відмінок):
1. Nominativus (Nom.) – називний, номінатив (хто? що?) – відмінок
підмета та іменної частини присудка;
2. Genetivus (Gen.) – родовий, генетив (кого? чого? чий?) – відмінок
неузгодженного означення;
3. Dativus (Dat.) – давальний, датив (кому? чому?) – відмінок
непрямого додатка;
4. Accusativus (Acc.) – знахідний, аккузатив, (кого? що?) – відмінок
прямого додатка;
5. Ablativus (Abl.) – орудно – місцевий, аблатив, (ким? чим? де? куди?
звідки? коли? чому? як?) – відмінок обставини;
6. Vocativus (Voc.) – клична форма,вокатив – відмінок звертання.
£ Відміни (Declinatio).
У залежності від закінчень gen.sing. латинські іменники поділяються на 5 відмін:
Ø gen.sing. 1 відмінизакінчується на – ае;
Ø gen.sing. 2 відмінизакінчується на – і;
Ø gen.sing. 3 відмінизакінчується на – is;
Ø gen.sing. 4 відмінизакінчується на – us;
Ø gen.sing. 5 відмінизакінчується на – еі.
Відмінювання іменника здійснюється за допомогою його практичної основи, до якої додаються відмінкові закінчення (для кожної відміни вони є різні). Практичну основу іменника (тобто його незмінювану частину) отримаємо, якщо від форми gen.sing. (родового відмінка однини) відкинемо відмінкове закінчення. Отже, необхідно завжди знати форму не тільки називного, але й родового відмінків.
£ Запис іменника у словнику.
У словнику вказуються форму іменника в nom.sing., його закінчення в gen.sing., а також зазначають рід іменника.
Наприклад: culpa, ae, f "провина, вина"; adversarius, і, m "супротивник"; civis, is, m, f "громадянин"; casus, us, m "випадок, казус"; dies, ei, m "день".
Досить часто в gen.sing. поряд з відмінковим закінченням вказується й останній склад основи, в якому відбулися зміни, порівняно з формою nom. sing.
Наприклад: civitas, atis, f "громадянська община"; iudex, icis, m "суддя" тощо.
£ Перша відмінаіменників.
До 1 відміни належать іменники жіночого роду, яківnom.sing. мають закінчення – а, в gen.sing. – ae, наприклад: iustitia, ae f "юстиція", pecunia, ae f "гроші, майно", querella, ae f "скарга".
До 1 відміни належить також група іменників чоловічого роду, які мають закінчення nom.sing. -a, gen.smg. –ae і означають здебільшого назву професій: agricola, ae m "землероб", nauta, ae m "моряк", scriba, ae m "писар", collega, ae m "колега".
Відмінкові закінчення 1 відміни:
Зразок:
![]() |
За першою відміною, подібно до іменників, відмінюються також прикметники, числівники і займенники, які закінчуються на -a: grata
"бажана", iusta "справедлива", р rіта "перша", теа "моя", tua "твоя", sua "своя".
Зразок:
![]() |
£ Друга відмінаіменників.
До другої відміни належать іменники, а також прикметники, числівники та займенники, які в nom.sing. закінчуються на: - us, - er, - іr (чоловічий рід) та на – um (середній рід).
В gen.sing. вони мають спільне закінчення: -і: populus, і m "народ", arbiter, tri m "суддя", vir, і m "муж", argumentum, і n "доказ".
Як виняток, до другої відміни належать іменники жіночого і середнього роду на -us: humus, i f "земля, грунт", vulgus, i n "народ, натовп".
Зразок відмінювання в однині:
![]() |
Зразок відмінювання у множині:
![]() |
Особливості відмінювання:
Ø більшість іменників і прикметників чоловічого роду на - еr мають випадне - е, яке зберігається лише в nom. sing ., а в усіх інших відмінках випадає, наприклад: minister, stri m "слуга", magister, stri m; "вчитель", arbiter, tri m "суддя";
Ø 4 іменники і 4 прикметники мають - е в основі, яке зберігається в усіх відмінках: puer, eri m " хлопчик", socer, ceri m " mесть", vesper, eri m " вечір", gener, eri m "зять"; liber "вільний", miserь "нещасний", asper "тернистий", tener "ніжний
Ø Відмінкові закінчення для середнього роду такі ж, як і для чоловічого роду (крім двох відмінків - nom. і асс. sing. і plur.; для цих відмінків вступає в дію "правило середнього роду").
Ø "Правило середнього роду":1) nom. і асс. sing. і plur. середнього роду завжди співпадають; 2) nom. і асс. plur. середнього роду завжди закінчуються на -а.
ТЕКСТ
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 3794 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!