У господарствах усіх категорій), тис. т

Види продукції	Україна	Центральний економічний район	Київська область	Черкаська область	м. Київ
усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Зерно		302,5	12,4		5,9		6,5	—	—
Цукрові буряки (фабричні)		1225,2	9,3		9,2		9,2	—	—
Соняшник			3,8		0,7		3,1	—	—
Картопля			11,5		6,8		4,7	—	—
Овочі			11,0		5,1		5,9	—	—
М'ясо (у забій­ній вазі)			11,4		7,0		4,4	—	—
Молоко			9,3		5,4		3,9	—	—
Яйця, млн шт.			41,5		28,0		13,5	—	—

Як і в інших галузях матеріального виробництва, в харчовій промисловості району спостерігається спад виробництва продук­ції. Особливо стрімкими темпами за період 1990—2000 рр. ско­ротилося виробництво продукції з незбираного молока — на 78,8 %, м'ясопродуктів — на 81,6, борошна — на 51, хліба і хлі­бобулочних виробів — на 38,6 % (табл. 4.27).

Найбільш вагомий вплив на зниження рівня виробництва мали часткова втрата зовнішніх ринків збуту внаслідок розпа­ду СРСР і РЕВ та низька купівельна спроможність населення. Техніко-економічний рівень більшості підприємств харчової промисловості не відповідає вимогам науково-технічного прог­ресу, значно відстає від аналогів розвинутих зарубіжних країн. Частина машин та обладнання за технічними параметрами за-

старіла, четверта частина енергетичного обладнання потребує заміни. Більшість продовольчих товарів неконкурентоспромо­жні, зокрема значно відстають від світових зразків за зовніш­нім оформленням.

Таблиця 4.27

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ У ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ у 2000 р., тис. т

Види продукції	Україна	Центральний економічний район	Київська область	Черка­ська область	м. Київ
усього	у %до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Борошно, тис. т			13,6		3,4		3,6		6,6
Хліб і хлібобулочні ви­роби, тис. т			17,7		2,1		3,0		12,6
ІДукор-пісок, тис. т			15,6		9,9		5,6
М'ясо (включаючи суб­продукти І категорії), тис. т			13,8		6,5		6,8		0,05
Продукція з незбира­ного молока, тис. т			26,0		13,7		4,7		7,6
Тваринне масло, тис. т	135,4	21,6	16,0	8,1	6,0	11,2	8,3	2,3	1,7
Олія, тис. т	971,6	9,5	1,0	1,5	0,2	7,4	0,8	0,6	0,06
Сири жирні (включаю­чи бринзу), тис. т	67,3	7,9	11,7	0,6	0,9	6,2	9,2	1,1	1,6
Консерви (млн умов­них банок)			9,8		4,2		5,2		0,03

Тому для покращання роботи харчової промисловості потріб­не технологічне переозброєння заводів, які мають морально і фі­зично зношене устаткування, низьку якість пакування продукції, недосконалу організацію маркетингової діяльності.

Транспортний комплекс. Транспортний комплекс Централь­ного економічного району складає залізничний (магістральний і промисловий), автомобільний, річковий, повітряний і міський електротранспорт. Основним його завданням є повне і своєчасне задоволення потреб у господарських та пасажирських перевезен­нях, підвищення їх ефективності.

У той же час сучасний рівень розвитку транспорту і зв'язку району не відповідає стандартам якості обслуговування. Стан ма­теріально-технічної бази транспорту незадовільний. Відмічається високий рівень зносу основних фондів на транспорті, який пере­вищує 50 %, а в галузі зв'язку — понад 60 %.

Аналіз основних показників розвитку транспорту за 1991— 2000 pp. свідчить, зокрема, про значне скорочення обсягів переве­зень по всіх видах транспорту, що пов'язано зі скороченням ви­робництва і транспортної спроможності. Обсяги перевезень ав­томобільним транспортом скоротились за 1991—2000 pp. на 79,1 %, зокрема в Києві — на 84,0, у Черкаській області — на 78 %. Зме­ншились також обсяги перевезень пасажирів у 2000 р. порівняно з 1990 р. — більш ніж на 50 %.

Головними напрямами розвитку транспортної галузі регіону є оновлення і раціоналізація рухомого складу згідно зі змінами ван-тажо- та пасажиропотоків, реконструкція залізниць і автошляхів для збільшення їх пропускної спроможності, забезпечення мате­ріально-технічними ресурсами.

Капітальні вкладення і будівельний комплекс. За період кризи, в умовах відсутності коштів інвестиційна активність у ре­гіоні значно зменшилась. Обсяги капітальних вкладень в еконо­міку району зменшились на 53,5 %. Разом з тим частка капіталь­них вкладень у галузі економіки району в цілому в період 1991— 2000 pp. зросла з 12,2 % до 22,4 % у результаті значного скоро­чення обсягів капітальних вкладень в інші регіони України. Фі­нансування капітальних вкладень не було рівномірним по облас­тях Центрального району. Питома вага Київської області в за­гальному обсязі капітальних вкладень по Україні зменшилась — з 5,3 % у 1990 р. до 4,1 у 2000 p., Черкаської — з 2,4 до 1,4. У той же час частка капітальних вкладень в економіку Києва збільши­лась майже в 4 рази — з 4,5 до 16,9 %.

Визначальним показником інвестиційної діяльності є обсяг капітальних вкладень на душу населення. У цілому по регіону цей показник зазнав менш глибокого падіння, ніж по Україні. Ін­декс капітальних вкладень на душу населення 2000/1990 стано­вив по Україні 26,4 %, а по Центральному району — 40,9 %. Але відбувалось це за рахунок більш високої інвестиційної активності у Києві, де цей індекс становив 94,7 %.

Вирізняється район і за обсягами будівельно-монтажних робіт, які здійснювались більш високими темпами, ніж у сере­дньому по Україні. Частка будівельно-монтажних робіт райо­ну в їх загальному обсязі по економіці держави зросла з 13,1

до 27,6%, по Київській області — з 4,8 до 4,9, Києву — з 4,9 до 21,3 %, по Черкаській області вона скоротилась з 3,4 до 1,4%.

Що стосується введення в дію основних фондів, то питома ва­га району в Україні зменшилась на 1,2 відсоткового пункту.

У той же час значно змінилась територіальна структура введення основних фондів — частка Київської області скоро­тилась з 4,6 до 3,6 %, Черкаської — з 2,7 до 2,6 і Києва з 6,5 до 6,4 %.

У цілому інвестиційно-будівельний комплекс Центрального району є досить потужним, але більша частина інвестицій припа­дає на Київ, що визначає посилену для кризового періоду будівель­ну активність у місті.

Зовнішньоекономічна діяльність. Центральний економіч­ний район має економічні зв'язки з багатьма країнами світу. У районі зосереджено потужний експортний потенціал і велика кількість імпортно орієнтованих підприємств з виробництва товарів і послуг.

У загальній кількості підприємств, які здійснюють експорт то­варів і послуг з України, підприємства району становлять 23,3, а вартість експорту — 16,8 % всієї вартості експорту України.

Підприємства, які імпортують продукцію з-за кордону, у районі становлять 34,5 % усіх підприємств України, а вартість імпортних операцій району — 23,1 % всієї їх вартості по Україні.

Сальдо експортно-імпортних операцій по регіону є додатним.

Безумовним лідером у здійсненні зовнішньоекономічної діяль­ності є Київ. У місті зосереджено 18,5 % всіх підприємств, що експортують продукцію, і 29,6 % тих, що імпортують. Імпорт то­варів і послуг міста перевищує експорт на 809,8 млн дол. США.

Географія зовнішньоекономічної діяльності району, і особли­во Києва, дуже широка — близько 60 країн близького і далекого зарубіжжя.

Крім того, економічні зв'язки з закордоном здійснюються у формі інвестицій у регіони України. У 2000 р. на Центральний економічний район припадало 45,3 % усіх отриманих іноземних інвестицій у регіони України, і 7,6 % прямих інвестицій з регіонів України в економіку інших країн.

Екологічна ситуація. Практика природокористування, яка склалась останнім часом, не сприяла вирішенню актуальних екологічних проблем. Відомчий і суб'єктивний підхід у прийн­ятті господарських рішень, Чорнобильська катастрофа призвели

до різкого погіршення стану навколишнього середовища і, як наслідок, до високого рівня захворюваності населення.

Основними забруднювачами довкілля є такі галузі промисло­вості, як паливно-енергетична, металургійна, хімічна та нафтохі­мічна, медична, харчова та ін., які викидають у повітря значну частину шкідливих речовин, серед яких сірковий ангідрид, окис­ли азоту, а також забруднюють водні джерела неочищеними та недостатньо очищеними стічними водами.

Основним напрямом вирішення екологічних проблем у ре­гіоні є надання їм статусу екологічної пріоритетності і ство­рення сприятливих умов для інвестування природоохоронних заходів.

Соціальна сфера. Загальний стан економіки регіону, як і всієї країни, вплинув на розвиток соціальної сфери. Аналіз ос­новних її показників свідчить про значне падіння розвитку ви­робництва товарів народного споживання і надання різномані­тних послуг населенню як побутових, так і соціально-культур­них (табл. 4.28).

Скорочення виробництва товарів народного споживання знач­ною мірою пов'язане з неконкурентоспроможністю цих товарів порівняно з імпортними аналогами та неплатоспроможністю на­селення. Зменшення обсягу платних послуг населенню до 28,6 % від рівня 1990 р. пояснюється відмовою населення від цього виду послуг внаслідок збідніння.

У результаті недостатнього фінансування в галузі охорони здоров'я зменшилась забезпеченість населення лікарняними ліж­ками на 21,6%.

Зростання спостерігалось лише в забезпеченості населення житлом, що пов'язано з розбудовою приватного житла; у кілько­сті музеїв; забезпеченості населення потужностями амбулаторно-поліклінічних закладів. У районі зростає і кількість студентів у вищих закладах освіти всіх рівнів акредитації.

Життєвий рівень населення регіону характеризує динаміка рівня споживання основних видів продовольчої продукції на душу населення. Аналіз цих даних по Центральному району показує, що за споживанням молока і молокопродуктів стано­вище в регіоні гірше, ніж по Україні в середньому, за рахунок меншого споживання по Києву і Київській області. Це ж сто­сується і споживання м'яса і м'ясопродуктів, хлібних продук­тів. Споживання яєць, олії, фруктів, ягід і винограду, а також риби скоротилось за роки кризи в регіоні менше, ніж в серед­ньому по Україні.

Таблиця 4.28