Територіально-галузева структура промисловості Центрального економічного району в 2000 р

Галузі промисловості	Україна	Територіальна структура (частка району і областей у загальному обсязі України, %)	Україна	Галузева структура, %
Центральний район	Київська область	Черкаська область	м. Київ	Центральний район	Київська область	Черкаська область	м. Київ
Уся промисловість	100,0	9,3	2,7	1,7	4,9	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенергетика	100,0	23,1	5,8	11,0	6,3	12,2	14,7	26,7	7,7	15,7
Паливна промисло­вість	100,0	0,05	0,05	—	—	10,1	0,3	0,2	0,0	—
Чорна металургія	100,0	0,03	0,05	0,01	0,01	27,4	1,1	0,6	2,1	0,8
Кольорова металур­гія	100,0	0,09	0,05		0,04	2,5		0,5	—	0,2
Хімічна і нафтохі­мічна промисловість	100,0	20,4	7,8	8,3	4,4	5,8	17,4	16,9	27,6	5,2
Машинобудування і металообробка	100,0	10,2	1,9	1,0	7,3	13,2	17,4	9,5	7,6	19,7
Лісова, деревооброб­на і целюлозно-па­перова промисло­вість	100,0	21,5	9,5	4,6	7,4	2,3	6,0	8,2	6,1	3,5
Промисловість буді­вельних матеріалів	100,0	12,6	3,1	0,9	8,6	2,6	4,4	3,0	1,4	4,6
Легка промисло­вість	100,0	14,4	2,0	2,4	10,0	1,6	2,8	1,2	2,2	2,3
Харчова (включаю­чи борошномельно-круп'яну промисло­вість)	100,0	15,7	3,8	4,2	76,1	17,4	26,7	25,1	42,1	27,2

Крім згаданих вище галузей, Київська область вирізняється розвинутою харчовою, хімічною та нафтохімічною промисловіс­тю, Черкаська — хімічною промисловістю, а Київ — машинобу­дуванням і металообробкою та електроенергетикою. Удоскона­лення структури промислового виробництва району необхідно здійснювати зі зменшенням питомої ваги енерго- та паливоміст-ких галузей та підвищенням частки соціально орієнтованих галу­зей — легкої, харчової та переробної промисловості, із забезпе­ченням високих темпів розвитку сучасного машинобудування і металообробки, що створить матеріально-технічні передумови для переоснащення всіх галузей економіки.

Аналіз промислового виробництва Центрального району підт­верджує, що він спеціалізується на випуску електроенергетики — 23,1 % від її виробництва в Україні, лісової, деревообробної, це­люлозно-паперової— 21,5 та хімічної і нафтохімічної промисло­вості — 20,4 %. У цілому Центральний район виробляє майже 10 % промислової продукції країни.

Крім названих, основними галузями спеціалізації в загально­державному поділі праці є: мікробіологічна, медична, поліграфіч­на, машинобудування (приладобудування), в тому числі радіови­мірювальних приладів, виробництво оптичних і оптико-механіч-них приладів, авіаційна, хімічна і нафтохімічна, целюлозно-папе­рова, скляна та фарфоро-фаянсова. Недостатній розвиток у районі мають машинобудування і металообробка — 10,2 %, легка — 14,4 та харчова промисловість — 15,7 %.

Машинобудування. Центральний економічний район тради­ційно визначається високорозвинутою машинобудівною галуззю, яка представлена 364 підприємствами, частка товарної продукції яких у загальному обсязі регіону становить 17,4 %, вартість ос­новних виробничих фондів — 30,9, чисельність промислово-виробничого персоналу — 27,4 %.

Слід відзначити низку галузей, які мають невисоку питому вагу у регіональній галузевій структурі, але в загальнодержавному поділі праці визначають галузеву спеціалізацію регіону. Це — виробницт­во оптичних та оптико-механічних приладів, радіовимірювальних приладів, авіаційна промисловість та ін. Тобто концентрація всіх виробництв на території регіону, а саме в Києві, дуже висока.

Машинобудівний комплекс регіону представлений численними галузями, серед яких особливо значними є: електротехнічна про­мисловість, хімічне та нафтохімічне машинобудування, приладо­будування, виробництво санітарно-технічного та газового устатку­вання, машинобудування для легкої та харчової промисловості та ін.

Подальший розвиток машинобудівного комплексу має бути на базі досягнень науково-технічного прогресу, шляхом ство­рення високомеханізованих та автоматизованих ліній на вироб­ництві, впровадження нових мало- та безвідходних ресурсозбе­рігаючих технологій.

Паливно-енергетичний комплекс. Цей промисловий ком­плекс району представлений слаборозвинутою вугільною та тор­ф'яною промисловістю.

Електроенергетика. У районі на початок 2001 р. в цій галузі налічувалось 17 підприємств з чисельністю 93,7 тис. працюючих і обсягом виробленої продукції на суму 4071,2 млн грн.

Вироблення електроенергії на території району здійснюється на таких об'єктах, як Трипільська ГРЕС, Білоцерківська ТЕЦ, Київсь­ка ГЕС та ін. Слід зазначити, що аварія на Чорнобильській АЕС порушила цілу низку проблем, які потребують невідкладного ви­рішення. Подальшу експлуатацію ЧАЕС, яка пов'язана з викидами радіоактивних речовин в навколишнє середовище, зупинено.

Хімічна та нафтохімічна промисловість. Ця галузь промис­ловості представлена 53 підприємствами. На її частку припадає 17,4 % товарної продукції, 15,4 % вартості основних виробничих фондів і 7,1 % промислово-виробничого персоналу Центрального економічного району.

У структурі промисловості цієї галузі переважає нафтохімічна (42,7 %), основні її галузі — шинна, гумоасбестова промисло­вість та виробництво гумотехнічних виробів; хіміко-фармацев-тична галузь (зосереджена в основному в м. Києві). Хімічна про­мисловість регіону представлена широким спектром галузей, се­ред яких: основна хімія (азотна, хлорна промисловість), промис­ловість хімічних волокон і ниток, виробництво пластмас, лако­фарбова, промисловість побутової хімії та ін.

За останні роки розвиток галузі здійснюється шляхом реконс­трукції і технічного переозброєння діючих підприємств. Метою цих заходів є підвищення ефективності підприємств та впрова­дження природозберігаючих технологій.

Харчова промисловість. Харчова промисловість району є галуззю регіональної спеціалізації, вона включає 83 підприємс­тва, виробляє 26,7 % товарної продукції, середня чисельність промислово-виробничого персоналу становить 14,2 %, вартість основних виробничих фондів — 12,8 % до аналогічних показ­ників району.

Серед підгалузей харчової промисловості, які входять до її складу, треба відзначити такі, що мають найбільшу питому вагу у

виробництві товарної продукції галузі: це м'ясна і молочна, хлі­бопекарська, цукрова, маслосироробна, тютюнова та ін.

Харчова промисловість задовольняє власні потреби регіону, але виникає необхідність оновлення матеріальної бази, модерні­зація виробництва, збільшення обсягів конкурентоспроможної продукції й розширення державної фінансово-кредитної підтри­мки підприємств.

Агропромисловий комплекс. Розвиток сільського господар­ства Центрального району має вагому відмінність від інших регіо­нів України. Це пов'язано з тим, що в його складі знаходиться Київ, який акумулює велику кількість населення і виробничих га­лузей, але не має сільськогосподарського виробництва. Тому сіль­ськогосподарське виробництво представлено і функціонує в Київ­ській і Черкаській областях.

У районі зосереджено 4,7 % всіх сільгоспугідь України та 9,0 % ріллі. Структура посівних площ району в основному збігається з середньою по Україні. Майже половину посівних площ (48,7%) зайнято зерновими і зернобобовими культурами. На другому міс­ці — площі, зайняті кормовими культурами (31,5 %). Під технічні культури відведено 10,2 % всіх посівних площ. Картопля та овоче-баштанні культури займають 9,6 % посівних площ району.

Динаміка сільськогосподарського виробництва Центрального району показує, що кризові явища охопили цю галузь більше, ніж в Україні в цілому. Так, у 2000 р. випуск валової продукції сіль­ськогосподарського району становив лише 56,9 % від рівня 1990 р.

У галузі рослинництва район спеціалізується на вирощуванні картоплі, цукрових буряків та зернових культур. За аналізований період найбільших втрат у районі зазнало вирощування цукрових буряків, особливо у Черкаській області. Разом з тим скорочення виробництва цього виду продукції по району було значно мен­шим, ніж по Україні, в результаті більш стабільного вирощуван­ня у Київській області. Обсяги виробництва зерна скоротились по регіону лише на 6,7 %, а виробництво овочів на 8,1 %, тоді як ви­робництво картоплі зросло на 24,7 %.

За останні роки суттєво скоротилися обсяги виробництва тва­ринницької продукції (табл. 4.26). Так, за період з 1990-го по 2000 р. обсяги виробництва м'яса знизились на 41,3 %, молока — на 45,3, яєць — 57,8 %. Основними причинами такого різкого спаду виробництва стало різке скорочення поголів'я худоби, диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, збитковість виробництва.

Таблиця 4.26