Структура та особливості галузей соціальної сфери

Соціальна сфера складається з двох комплексів: соціально-культурного та матеріально-побутового. До першого комплексу входять: охорона здоров'я, фізична культура і спорт, соціальне забезпечення, освіта, культура, мистецтво, наука та наукове об­слуговування. До другого — роздрібна торгівля, громадське хар­чування, житлово-комунальне господарство, побутове обслуго­вування населення. У 2000 р. на другу сферу припадало майже 25 % працюючого населення, четверта частина зайнятих у всіх сферах економічної діяльності (табл. 3.85).

Таблиця 3.85

СТРУКТУРА ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ГАЛУЗЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ у 1990—2000 pp., %

Показники								2000 до 1990, (+).(-)
Усього зайнято в народ­ному господарстві								—
у тому числі в: торгівлі, громадському харчуванні, матеріаль-нотехнічному постачан­ні, збуті, заготівлі	7,5	6,8	6,5	6,6	6,3	6,9	6,1	-1,4
житлово-комунально­му господарстві та не­виробничих видах по­бутового обслугову­вання населення	3,9	3,4	3,5	3,5	3,6	3,7	3,3	-0,6
охороні здоров'я, фіз­культурі та соціально­му забезпеченні	5,9	6,3	6,0	6,2	6,3	6,4	6,6	-0,7
освіті, культурі, мис­тецтві, науці та науко­вому обслуговуванні	11,8	11,0	10,8	10,2	10,3	10,1	10,3	-1,5

З даних табл. 3.85 видно, що у структурі зайнятих відбулосся зростання лише частки працівників охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення. Найбільшого зниження зайнятості зазнав сегмент соціальної сфери, що визначає гумані­тарно-інтелектуальний розвиток (освіта, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування).

Світ вступив у постіндустріальне суспільство, в якому ви­рішальними будуть інтелект, інформація, нові технології. А тому важливо, щоб працівники соціальної сфери були достат­ньо забезпечені основними фондами (в соціальній сфері вони належать до невиробничих основних фондів); їхня частка (крім фондів житлового господарства) має тенденцію до зниження (табл. 3.86).

Таблиця 3.86

ДИНАМІКА ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ ОСНОВНИХ НЕВИРОБНИЧИХ ФОНДИ) СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ у 1992—1999 pp., %

Показники									1999 до 1992, (+).(-)
Невиробничі основ­ні фонди									—
у тому числі житлового гос­подарства	18,8	11,5	24,4	51,0	44,2	44,7	46,8	48,7	+ 29,9
охорони здоро­в'я, фізичної культури та соціального забезпечення	15,7	115,6	19,4	10,5	77,2	6,7	7,9	7,6	-8,1
освіти	21,3	28,1	15,9	13,5	27,1	25,4	15,3	15,6	-5,7
культури та мистецтва	6,4	5,8	4,4	2,8	3,7	2,5	2,6	2,6	-3,8
науки та науко­вого обслугову­вання	6,6	4,9	3,1	2,3	2,2	2,0	5,5	2,5	-4,1

У структурі основних фондів соціальної сфери України відбу­ваються деструктивні зміни (рис. 3.18). Непропорційно високими темпами зростає питома вага житлового господарства; з 1992 по 1999 р. вона зросла з 3,3 % до 18,0 %. Відомо, що технічний прог­рес у будь-якій країні певною мірою забезпечується гуманітарно-інтелектуальною сферою. Частка ж її основних фондів за минуле десятиріччя знизилась. Зокрема, освіти — на 5,7 відсоткових пункту, науки та наукового обслуговування — на 4,1, охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення — на 8,1 відсоткового пункту. Це негативно впливає і на економіку держави в цілому. Навіть у науці та науковому обслуговуванні частка обладнання, строк експлуатації якого перевищує 10 років, досягає майже 80 %; зі строком експлуатації менше 5 років — близько 6 %, тоді як кількість машин і устаткування, що експлуа­тується більше 20 років, перевищує 26 %.

Рис. 3.18. Соціально-культурна сфера

За останні роки дещо зросла частка основних фондів освіти у структурі невиробничих основних фондів. Однак це відбулося в основному за рахунок розвитку позабюджетних форм освіти, в першу чергу вищої.

Таблиця 3.87