Нафтова та нафтопереробна промисловість

Нафта в паливному балансі України посідає значне місце і має важливе значення. У структурі спожитих паливно-енергетичних ресурсів у 2000 р. (у перерахунку на умовне паливо) на толочний мазут припадало 3,7 %, автомобільний бензин — 3,3 %, на дизе­льне паливо — 3,7 %. Не всі паливні ресурси використовуються як енергетична складова балансу. Частина з них направляється на виробництво хімічної, нафтохімічної та іншої продукції, втрача­ється в процесі переробки тощо. Крім того, нафта споживається у вигляді окремих нафтопродуктів, які виробляються з неї на наф­топереробних заводах.

Сформувався підвищений відбір топкового мазуту від нафти на українських нафтопереробних заводах та використання його як котельно-пічного палива. Це пов'язано з відсутністю поки що необхідних технологій. В умовах дефіциту сирої нафти бажана більш глибока її переробка, збільшення виробництва світлих на­фтопродуктів за рахунок зменшення випуску мазуту. Це повинно сприяти покращанню паливного балансу України.

Україна має три нафтогазоносні регіони: Східний (Дніпровсь-ко-Донецька область), Західний (Передкарпатська, Складчатих Карпат, Закарпатська, Волино-Подільська області), Південний (Пе-реддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубансь-ка, Азово-Березанська області) (рис. 3.3).

Таблиця 3.10

ЗАПАСИ НАФТИ ТА ЇХ РОЗТАШУВАННЯ ПО ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ (станом на 01.01.2001 р.)

Нафтогазоносний регіон	Запаси нафти за категоріями	Залишок запа- сівА + В + Сі, затверджених ДКЗ	Забалансові запаси
А + В + Сі	с2
млнт	%	млнт	%	млнт	%	млнт	%
Східний		56,4		44,4		60,0	47,0	69,6
Західний		40,6		30,6		38,8	19,0	28,2
Південний		3,0		25,0		1,2	1,5	2,2
Усього по Україні		100,0		100,0		100,0	67,5	100,0

Державним балансом запасів нафти на початок 2001 р. врахо­вано 140 родовищ (нафтових, нафтогазових, газонафтових, наф-тогазоконденсатних, газоконденсатонафтових), які в основному визначають можливості перспективного нафтовидобутку. Балан­сові видобуваємі запаси категорій А + В + Сі становлять 133 млн т, категорії Сг — 36 млн т, забалансові — 68 млн т. Залишок запасів категорій А + В + Сі, затверджених ДКЗ, перевищує 84 млн т (63 % розвіданих) (табл. ЗЛО)

Продуктивні горизонти в усіх нафтогазоносних регіонах Украї­ни виявлені на глибинах у значному інтервалі — від 0,1 до 5,7 км.

Українські нафтові родовища загалом належать до категорії дрібних, за винятком Бугруватовського (Сумська область) і Глин-сько-Розбишевського (Полтавська область) родовищ, кожне з яких за запасами категорій А + В + Сі + С₂ — середнє (10—30 млн т). Серед дрібних нафтових родовищ найбільшими (з запасами кате­горій А + В + Сі + С₂), що перевищують 5 млн т, є лише 14.

У розробці перебувають 93 родовища (зі 140). Підготовлені для промислового освоєння 4 родовища, розвідується 40 родовищ.

Перспективні нафтові ресурси категорії Сз (на початок 2001 р.) враховані в обсязі 143 млн т, а прогнозні ресурси Ді + Дг — 723 млн т.

Початкові сумарні ресурси нафти (з урахуванням нафтовидо­бутку від початку розробки родовищ, запасів категорій А + В + Сі і Сг, перспективних ресурсів Сз, прогнозних ресурсів Ді + Дг) ста­новлять 1330 млн т.

Ступінь відпрацювання розвіданих запасів досягла 69 %, зок­рема на родовищах, що розробляються, — 72 %.

Розвіданість сумарних ресурсів (початкових та поточних) від­повідно 31 і 13 %, що дає підставу сподіватися на відкриття но­вих родовищ.

Майже третина прогнозних вуглеводневих ресурсів України зосереджена в українському секторі Чорного та Азовського морів (площа близько 150 тис. км²). Морські акваторії освоєні лише на 4 %. Тому Азово-Чорноморський регіон розглядається як пріоритет­ний з точки зору нарощування видобутку вуглеводнів.

Оскільки традиційні ресурси нафти (і конденсату) в Україні значно обмежені, певну роль у паливно-енергетичному балансі віддаленої перспективи може відіграти важка нафта. Існують ли­ше попередні оцінки її геологічних ресурсів: Східний регіон — 77 млн т, Західний — 14, Південний — 4 млн т. Для науково обґрун­тованого визначення можливостей використання цієї нафти необ­хідно вивчити геологічні умови, що її характеризують, провести дослідження щодо підрахунку балансових запасів та багато іншого.

В Україні вже давно склалася тенденція падіння обсягів наф­товидобутку. І тільки в 1996—2000 рр. цю тенденцію вдалося призупинити. Декілька останніх років видобуток нафти стабілі­зувався, однак на низькому рівні. Якщо за 1990 р. було видобуто 5,2 млн т нафти, то за 2000 р. — усього 3,7 млн т (зниження май­же на 29 %) (табл. 3.11).

В основному видобуток нафти зосереджений у Східному наф­тогазовому регіоні. Його питома вага в нафтовидобутку по Украї­ні становить понад 80 %.

Разом з тим про остаточне подолання згаданої негативної тен­денції стверджувати ще рано, тому що нафтовидобувна промисло­вість України функціонує в складних умовах. Вони характеризу­ються значним відпрацюванням більшості відомих нафтових родо­вищ (у цілому на 70—80 % від їх початкових запасів нафти) внас­лідок тривалої експлуатації, невідкриттям протягом 10—15 і більше років не тільки великооб'ємних, а й, можливо, середньооб'єм-них за запасами (категорій А + В + Q + Сг) родовищ (10—30 млн т).

Таблиця 3.11