Історичні типи права

Право як і держава мають свою історію становлення і розвитку. В залежності від часового проміжку, різноманіття тлумачень сутності державно-правових явищ, змістових характеристик права визначають певні типи права, теорії походження права.

Історичний тип права - це сукупність найбільш суттєвих ознак, притаманних державам, що існували на певних етапах історії людства.(12, 45)

Рабовласницьке право - це перший в історії тип держави, який не мав загального розповсюдження і був перехідним. Основними ознаками такого типу права і держави було те, що його економічну основу складала приватна власність і такий засіб виробництва як раб.

Політичною основою рабовласницької держави було абсолютне панування класу рабовласників, знаті та князів, наближених до царської влади.

За формою правління це були абсолютні та деспотичні монархії.

Кожна рабовласницька держава мала свою систему права і законодавства, яка складалась в основному зі звичаєвого права і традицій, релігійних норм та окремих законів.(12, 57)

Феодальний тип права є другим історичним типом права. Він прийшов на зміну рабовласницькому типу.

У деяких суспільствах організація державності починалася з феодального типу держави. Для такої держави, характерним є те, що суспільство об'єднує всіх членів суспільства, але вони не рівні за своїм соціальним статусом, поділяються на різні стани; існує в цьому суспільстві і кріпацтво. Розшарування суспільства вимагало правового закріплення не лише нерівності різних груп, а й ієрархії їх взаємовідносин.

Феодальне право - жорстоке, відверто класове, неузгоджене та розпорошене. Воно являло собою введену в закон волю пануючого класу феодалів встановлюючи в кінцевому результаті матеріальними умовами життєдіяльності цього класу. Його основні завдання полягали в юридичному оформленні і закріпленні феодальної власності на землю й інші засоби виробництва. Члени суспільства наділялися правами і свободами в залежності від того, яке місце у феодальній ієрархії вони займали. Основним джерелом права в даний період – звичай.

Буржуазне право виникло в результаті буржуазних революцій, спрямованих проти феодально-абсолютистської монархії та феодальних відносин.

Буржуазне право на відміну від феодального відкидає поділ суспільства на стани і всі пов'язані з ним привілеї. Замість церковного та іншого поділу феодального права в умовах капіталізму з'являється приватне й публічне право. Приватне право, яке вбирає в себе такі гілки буржуазного права, як цивільне, сімейне, торгівельне, направлене на регулювання сімейних відносин, які відображають приватні інтереси індивідуальних власників чи окремих капіталістичних об'єднань. (13, 54)

Основними джерелами, буржуазного права є закони, нормативні акти видані виконавчими державними органами, правові договори, правові звичаї та прецеденти.

Ще одним історичним типом права є соціалістичний. Соціалістичному типу права притаманні нігілістичне ставлення до права, спроби його ототожнення з політичною доцільністю, проголошення принципу фактичної рівності, управління суспільством за допомогою силових методів, ототожнення права і законодавства, визнання тимчасового характеру держави і права, необхідності їх скасування при комунізмі як вищої стадії розвитку соціалістичного суспільства.

Сучасний тип права характеризується соціальною спрямованістю, демократичним режимом утворення державних органів і здійснення державної влади, правовою формою та характером державної діяльності.

Сучасні держави розвинутих суспільств акцентують увагу на забезпеченні задоволення загальнолюдських потреб, захисті основних прав людини (1, 95).