Тема 40. Економічні аспекти глобальних проблем

1. Сутність глобальних економічних проблем сучасності.

2. Суперечності міжнародного економічного розвитку.

3. Основні шляхи розв’язання глобальних економічних проблем.

Перші чотири теми другого розділу присвячені проблемам мікроекономіки. Розкриваючи питання теми «Підприємство та підприємництво» необхідно усвідомити, що фірма є основним суб'єктом господарювання, діяльність якого може здійснюватися у різних формах. Також слід мати на увазі, що головною метою ведення підприємницької діяльності є отримання якомога більшого прибутку, на що націлена вся організація діяльності фірми. У цьому питанні треба головну увагу приділити сутності і принципам розробки бізнес-плану.

Виробництво товарів потребує певних матеріальних витрат, які в економіці мають назву витрат виробництва. В роботі з цієї теми необхідно показати структуру витрат та основні шляхи їх зменшення, в чому зацікавлені як самі підприємці, так і суспільство.

Отримання прибутку є головним завданням будь-якої підприємницької діяльності. Але абсолютна величина її не може нам сказати, чи найкращим чином функціонувала та або інша фірма. Тому для оцінки ефективності її діяльності використовується показник прибутковості, або інакше – норми прибутку. Норма прибутку є головним показником у підприємництві, за допомогою якого можна порівняти успішність тієї чи іншої економічної діяльності.

У роботі на тему «Основи маркетингової діяльності фірми» необхідно розкрити поняття маркетингу, розглянути його функції, навести основні концепції маркетингу у сучасних умовах. Особливої уваги потребує аналіз основних інструментів маркетингу, тобто заходів, проведення яких дозволяє виконати основну його мету – стимулювання збуту товарів. Добрим додатком до контрольної роботи буде оцінка так званого «мережного маркетингу», розвиток якого поширений зараз в Україні.

Макроекономіка передбачає аналіз закономірностей розвитку економіки в цілому, на рівні усього національного господарства і пов'язана з сукупністю загальних економічних показників, таких як: темпи зростання продуктивності праці у країні, обсяг валового внутрішнього продукту і національного доходу, безробіття, інфляція та ін. Але треба мати на увазі, що межі між макро- і мікроекономікою в останні роки все більш зтираються. Щоб зрозуміти, наприклад, як діють ринки товарів, послуг, робочої сили, цінних паперів, необхідно спочатку вивчити поведінку фірм, споживачів, робітників, вкладників капіталу, які беруть участь у функціонуванні цих ринків.

У темі «Ринок товарів» необхідно дати характеристику товарного ринку, розглянути форми товарної торгівлі. Особливу увагу слід приділити біржовій торгівлі, перспективам її розвитку в Україні і світі.

У контрольній роботі з теми «Макроекономіка та суспільне відтворення» важливо також розглянути основні проблеми, що існують у макроекономіці. Для цього необхідно визначити її цілі у сучасній ринковій системі і показати інструменти, за допомогою яких ці цілі досягаються. Методологічною основою дослідження макроекономіки є теорія відтворення. Слід пам'ятати, що відтворювальні процеси у макроекономіці відрізняються від аналогічних у мікроекономіці, хоча і мають з ними багато спільного та залежать від них.

Сучасна економічна наука не може обійтись без вимірювань макроекономічних показників, які характеризують темпи економічного зростання, галузеві та відтворювальні пропорції, рівень життя, продуктивність праці тощо. Головними макроекономічними показниками є валовий національний продукт /ВНП/, валовий внутрішній продукт /ВВП/ та національний доход /НД/. Усі ці показники розраховуються не ізольовано один від одного, а у певній системі бухгалтерського обліку для економіки в цілому. Ця система має назву системи національних рахунків. За її допомогою держава отримує загальну і систематизовану картину стану і розвитку економіки на макрорівні та має можливість встановлювати взаємозв'язок між макроекономічними показниками.

В темі «Економічне зростання» треба розглянути його сутність, дати характеристику його типам, до яких відноситься екстенсивний та інтенсивний. Також необхідно проаналізувати економічний цикл, особливо акцентуючи увагу на такій його фазі, як криза.

Рух капіталів здійснюється і за допомогою банків, однією з функцій яких є кредитна. Необхідність кредитних відносин у ринковій економіці не викликає сумніву. З одного боку, у окремих юридичних та фізичних осіб з'являються тимчасові вільні грошові кошти, а з іншого, деякі учасники ринкових відносин мають потребу у додаткових коштах. Суперечність, що виникає, вирішується за допомогою особливої інфраструктури ринкового господарства – кредитної системи. Кредитна система – це сукупність кредитно-фінансових установ, які створюють, акумулюють і надають грошові кошти на умовах строковості, платності та повернення. Ядром кредитної системи є банківська система. Розгляду умов виникнення, функцій та операцій банків треба приділити особливу увагу.

Наступні чотири теми пов'язані з державною політикою в економічній сфері. При написанні роботи з теми «Фінансова система» слід мати на увазі, що фінанси, з одного боку, це система відносин з приводу розподілу і використання фондів грошових коштів, а з іншого боку, це відносини між державою і суб'єктами господарювання та між окремими державами. Елементами фінансової системи є: бюджети різних рівней, фонди соціального, майнового та особистого страхування, валютні резерви держави, грошові фонди фірм, інші спеціальні грошові фонди. Державні фінанси формують центральну частину усієї фінансової системи, а їхньою основою є державний бюджет. В роботі необхідно розглянути структуру державного бюджету та приділити увагу проблемам бюджетного дефіциту та державного боргу.

Фіскальна політика передбачає використання можливостей держави збирати податки і витрачати держбюджетні кошти для регулювання рівня ділової активності і вирішення різних соціальних завдань. Податки відображають обов'язок фізичних та юридичних осіб приймати участь у формуванні фінансових ресурсів держави. Вони є інструментом перерозподілу національного доходу, за їхньою допомогою держава може намагатися ліквідувати «проблеми» у системі розподілу: стимулювати /або стримувати/ людей у розвитку тієї чи іншої діяльності.

Значне місце у макроекономіці займають проблеми державного регулювання. Багато фундаментальних проблем сучасного суспільства не можуть бути вирішені виключно ринковими механізмами і потребують державної участі. До них відносяться: утворення і регулювання правової основи функціонування економіки, антимонопольне регулювання, проведення політики макроекономічної стабілізації, розвиток соціальної сфери тощо. Важлива роль відводиться державі при вирішенні проблем, що виникають під час економічних криз та пов'язаних з цим питань подолання безробіття та інфляції.

Економічна діяльність людини має за мету побудову матеріальної бази для поліпшення умов життя. Так як люди у своїй економічній діяльності тісно взаємодіють один з одним, то і зміна умов життя окремого індивіду не може проходити у відриві від змін цих умов для інших людей. У свою чергу, це потребує погодження діяльності по забезпеченню сприятливих умов життя. Вищеназвана діяльність отримала назву соціальної політики. В той же час соціальна політика є і фактором економічного зростання. Якщо економічне зростання не супроводжується зростанням добробуту, то люди втрачають стимул до ефективної діяльності. В роботі з теми «Соціальна політика в ринковій економіці» необхідно також приділити увагу двом основним підходам до політики доходів. Перший (більш характерний для країн Західної Європи) спирається на так званий принцип соціальної справедливості, а другий (характерний для США) – на економічну раціональність.

Так як економіка України відноситься до перехідних (або транзитивних), то і аналіз змісту та рис перехідної економіки має значний інтерес. Разом з тим слід розглянути основні риси, які мала і має українська економіка, та дослідити її сучасні проблеми.

Останній блок тем присвячений світовому господарству. Світове господарство – це система економічних зв'язків між країнами, товарних, кредитно-фінансових, науково-технічних і соціально-економічних відносин, при наявності яких фактори виробництва набувають характеру спільного міжнародного господарчого комплексу. Його формування почалось з виникненням у передових країнах Європи фабрично-заводського виробництва. Основу розвитку світового господарства складає міжнародний поділ праці, який здійснюється у формах загального, часткового, одиничного і територіального поділу праці.

Хоча світове господарство знаходиться у процесі свого становлення, проте вже можна відмітити декілька історичних етапів. Перший характеризується екстенсивним формуванням міжнародного ринку, коли промислово розвинуті країни захоплювали колонії по всьому світу, залучаючи їх до сфери свого розвитку. Другий етап пов'язаний з завершенням територіального і економічного розділу світу промислово розвинутими країнами і початком боротьби між ними за його переділ. І, нарешті, третій етап характеризується стабілізацією, мирними формами міжнародного співробітництва усіх країн.

Світове господарство історично формувалось як світове ринкове господарство і продовжує розвиватись у цьому напрямку. Тому у темі «Світовий ринок» слід зупинитися на об'єктивних основах формування і подальшого розвитку світового ринку, основними складовими частинами якого є ринки товарів і послуг робочої сили, ринок капіталів. Зверніть увагу на особливості кожного з цих ринків у порівнянні з аналогічними національними ринками.

Тема «Міжнародні економічні відносини та їхнє регулювання» передбачає розгляд їх як специфічних відносин між державами, а також окремими фірмами різних країн. До важливих форм міжнародних економічних відносин відносяться: міжнародна торгівля товарами і послугами, рух капіталів, міграція робочої сили, міждержавна кооперація виробництва, обмін в галузі науки і техніки, валютно-кредитні відносини. Посилення економічної взаємозалежності і взаємозв'язку призводить до необхідності їхнього регулювання за допомогою створення відповідних міжнародних організацій. Так, регулювання світової торгівлі здійснюється всесвітньою торгівельною організацією /ВТО/, міжнародних валютно-кредитних відносин – світовим банком /СБ/ та Міжнародним валютним фондом /МВФ/.

Активний вплив на розвиток світової економічної системи спричиняють валютні відносини. Міжнародні валютні відносини – це сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і приватними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями з приводу функціонування і розвитку різних валют.

Основними формами валютної системи є національна, міжнародна /регіональна/ і світова. Одним з важливих елементів будь-якої валютної системи є валютний курс, який показує ціну грошової одиниці однієї країни, що виражена в грошових одиницях іншої. Необхідність визначення валютного курсу зумовлена потребами в обміні іноземних валют на національну при експорті товарів і послуг, надходженні капіталів та їхнього переводу за кордон, наданні міжнародних кредитів та ін.

Світові економічні зв'язки беруть свій початок у світовій торгівлі, яка пройшла шлях від одиничних зовнішньоторговельних угод до довгострокового співробітництва. Зовнішньоторговельний обмін товарами – важлива складова частина світових економічних відносин. Показники, що характеризують зовнішньоторговельний обіг /експорт, експортна квота, імпорт та ін./, в значній мірі показують рівень «відкритості» економіки.

Остання тема присвячена аналізу економічних аспектів глобальних проблем. В контрольній роботі слід показати основні економічні проблеми та суперечності, що існують у світі, та визначити шляхи щодо їхнього розв’язання.