Порядок розробки та використання сітьових моделей управління операціями по здійсненню оперативно-розшукових заходів

Сітьова модель управління операцією по здійсненню оперативно-розшукових заходів (або сітьова модель розшуку – СМР) являє собою графічно виконаний оперативний документ, у якому в наочній формі по етанах і.за часом відображається та оптимізу-ється план оперативно-розшукових та інших заходів по кожній конкретній справі.

Основне призначення СМР полягає в тому, щоб дати можливість керівнику операції та оперативним працівникам системно і масштабно уявити собі діючий план оперативно-розшукопих та інших заходів, раціонально та чітко контролювати його виконання за часом на всіх етапах і по кожній версії, маневрувати особовим складом оперативних груп залежно від оперативної обстановки, забезпечувати ефективну взаємодію всіх сил та засобів, які беруть участь в операції.

СМР розробляється та затверджується одночасно із планом оперативно-розшукових та інших заходів. При уточненні цього плану, а також у разі прийняття додаткового плану оперативно-

розшукових та інших заходів відповідні корективи відображаються і па сітьовій моделі.

Розробка СМР здійснюється у такій послідовності.

Перше. Позначаються вихідна та завершальна події. Вихідною у даному разі буде подія, яка пов’язана з початком здійснення операції, завершальною – виконання у встановлений строк оперативно-розшукових та інших заходів, передбачених планом. Вихідна, проміжні та завершальна події відображаються на сітьовій моделі кружками.

На принциповій схемі сітьової моделі управління операцією по здійсненню оперативно-розшукових та інших заходів (рис. 20.2) вихідною подією є надходження 12 квітня в чергову частину органу внутрішніх справ повідомлення про злочин" Завершальною подією буде прийняття керівництвом операції рішення про розкриття злочину на основі доповідей керівників оперативних груп по здійсненню відповідних заходів (до 23 травня).

Друге.. На сітьовій моделі позначаються етапи операції. Для нього заходи згруповуються як за строками виконання, так і за призначенням. Етапом називається здійснення групи подій, які визначають частину операції.

Етан операції на сітьовій моделі відображається у вигляді широкої стрілки з прямокутником усередині, розділеним на три частини: у лівій частині проставляється помер етапу операції, її правій верхній частині – ранній час здійснення етапу і в правій нижній частині – пізній час здійснення етапу.

На принциповій схемі, наведеній на рисунку 20.2, означено п’ять етапів операції.

Третє. Виходячи із наміченого до затвердження плану оперативно-розшукових та інших заходів, складається перелік подій для розроблюваної сітьової моделі.

Подія відображається у вигляді кружка, у лівій частині якого викладається стислий зміст події, праворуч зверху – номер події, а праворуч знизу – резерв часу події.

Четверте. Події зліва направо від вихідної до завершальної з’єднуються стрілками, які означають конкретну роботу (елемент операції). Над стрілкою цифрою проставляється час, виділений для здійснення роботи, а під стрілкою в дужках – сили та засоби, що виділяються для забезпечення даного елемента операції (роботи), в даному разі – кількість працівників.

Наприклад, на схемі, яка наведена на рисунку 20.2, над стрілкою, що веде до загального заходу № 1, проставлена цифра 7, а під стрілкою в дужках – цифра 2. Це означає, що на виконання загального заходу № 1 передбачено 7 днів і виділено 2 співробітники.

Рис.20.2. Принципова схема сітьової моделі управління операцією по здійсненню оперативно-розшукових та інших заходів

На сітьовій моделі (рис. 20.2) критичний шлях проходить через події 1–2-3–6–1-2–14.

Шосте. Визначаються основні параметри сітьової моделі. Щодо особливостей використання сітьових методів у оперативно-розшуковій діяльності органів внутрішніх справ до основних параметрів сітьової моделі підносяться ранні строки здійснення по-дій, ранні та пізні строки здійснення етанів оперативного плану, відносні резерви часу подій.

Ранні строки здійснення подій визначаються на сітьовій моделі зліва направо від вихідної події шляхом додавання до раннього строку попередньої події тривалості елемента операції (роботи), яка веде до даної події. Таким чином, підсумовується час по всіх роботах від вихідної події до шуканої. Якщо в подію входить декілька стрілок, що позначають роботи, то для визначення раннього і греку здійснення події вибирається самий тривалий шлях. Він і буде раннім строком здійснення відповідної події.

Наприклад, ранній строк здійснення події під № 12 на сітьовій моделі (рис. 20.2) дорівнює 37 дням (4+1+10+22).

Ранні строки здійснення етапів операції визначаються по максимально ранніх строках здійснення відповідних подій, що знаходяться на даному етапі. Вони відповідають часу здійснення всіх подій на етапі і характеризують повне його здійснення.

Наприклад, па сітьовій моделі (рис. 20.2) на третьому етапі позначені події під номерам" (і, 7, 8, 9, 10, 1). Ранніми строками здійснення цих подій є: для події № 6 – 27 квітня, події № 7 - 25 квітня, події № 8 - 23 квітня, події № 9 24 квітня і подій № 10 та!1 – 23 квітня. Отже, ранній строк здійснення третього етану буде 23 квітня, а пізній строк - 27 квітня. Ці строки проставлені знизу сітьової моделі в прямокутнику стану під номером 3.

Відносні резерви часу подій визначаються відніманням із пізнього строку здійснення етану операції раннього строку здійснення відповідної події, яка знаходиться на тому ж етані. Знання відносних резервів часу необхідно керівнику операції для чіткого уявлення про те, наскільки та чи інша подія здійсниться раніше етапу операції. У разі потреби керівник операції має право переміщувати співробітників з робіт, які мають відносні резерви часу, на більш напружені роботи, що знаходяться на критичному шляху.

Наприклад, на сітьовій моделі (рис.20.2) подія під № 11 має ранній строк здійснення – 23 квітня, а пізній час здійснення третього етану – 27 квітня. Отже, відносний резерв часу події № 11 складає 4 дні і проставлений у нижній частині прямокутника, який позначає подію № 11 – "Загальний захід № З".

Сьоме. Оптимізуються параметри сітьової моделі. Оптимізація проводиться насамперед за рахунок скорочення тривалості окремих робіт на критичному шляху. Це може бути досягнуто шляхом маневру оперативним складом та матеріальними ресурса-

ми. Крім того, вивчаються можливості поліпшення топології сітьової моделі з метою визначення більш раціональної послідовності виконання елементів операції (робіт) чи паралельного проведення деяких з них.