Оптимальних маршрутів збору особового складу і патрулювання важливіших об’єктів

Серед методів дослідження операцій, про які в загальному плані вже йшла мова в главі 7, певне місце посідають методи сітьового планування та управління (СПУ), які досить широко ввійшли в практику різних країн світу ще у 70-ті роки нашого сторіччя.

У поняття сітьового планування та управління входить розробка сітьових графіків і на їх основі планування та управління певними процесами як у галузях матеріального виробництва, так й в інших сферах суспільного життя.

Графічне зображення планованої операції або "проекту" розчленовується на ряд етапів або робіт, порядок і взаємозв’язок яких визначаються технічними або логічними факторами.

Упровадження сітьових графіків дало змогу досягти цілої низки переваг, найбільш повно змоделювати різні виробничі процеси, відшукати "вузькі місця" і сконцентрувати на них необхідні сили та засоби, а також більш широко застосовувати електронпо-обчислювальну техніку.

Також сітьові графіки допомагають приймати оптимальні рішення іцодо часу та використовуваних ресурсів, шукати способи для найбільш ефективного виконання поставлених завдань вже на стадії їх постановки.

Як і деякі інші прогресивні методи, методи СПУ спочатку почали застосовуватись у практиці службової діяльності -збройних сил. Потім вони привернули увагу поліцейських фахівців, оскільки були встановлені великі можливості та висока ефективність використання цих методів у сфері боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку,

У колишньому СРСР ці методи вивчались у військових академіях та економічних вузах починаючи із 60-х років. З 1974 року розпочалося їхнє вивчення в щойно створеній Академії МВС СРСР на факультеті підготовки керівних кадрів. Однак, па жаль, доводиться констатувати, що широкого використання в системі МВС ці методи не здобули й досі, незважаючи на визнання їх безумовної корисності та ефективності.

20.1. Поняття і сутність методів сітьового планування й управління (СПУ). Основні напрями їх застосування в органах внутрішніх справ

Висока оперативна готовність органів внутрішніх справ до проведення невідкладних заходів щодо попередження та розкриття злочинів, розшуку і затриманню злочинців, комплексному використанню сил та засобів у різних ситуаціях самим тісним образом пов’язана з плануванням цих заходів. Тепер у практиці органів внутрішніх справ найбільш відомі методи попереднього планування стосовно найбільш вірогідного розвитку подій. Однак таке планування, як правило, невдовзі після початку реалізації плану перестає відображати 4>актичний стан справ, оскільки не цілком відповідає зростаючому обсягу інформації, яка необхідна для управління комплексними оперативпо-розшуковими заходами, а час, який мають керівники органі» внутрішніх справ для аналізу цієї інформації, дуже обмежений.

Цей недолік значною мірою усувається впровадженням у практику боротьби зі злочинністю методів сітьового планування та управління (СПУ).

В основу СПУ покладено графічне зображення плану наступних заходів, тобто комплексу всіх операцій та дій, які треба викопати для досягнення наміченої мети у вигляді стрілочної логічної діаграми, в якій весь комплекс операцій розчленовується на окремі, чітко визначені дії, причому кожна з них зображується відрізком прямої і завершується деяким результатом (або подією) у вигляді кружків з послідовною нумерацією. Кружок служить завершенням певної дії (або декількох дій) і одночасно відправним моментом іншої дії (або дій). Іншими словами, такий графік дає скелетну схему процесу виконання запланованого комплексного заходу.

Невід’ємною умовою правильного складання сітьового графіка є установлення тривалості окремих дій. Як правило, це робиться на основі даних про виконання аналогічних заходів чи за існуючими нормативами. На цій основі визначається критичний шлях, тобто шлях, сумарна тривалість якого буде найбільшою. Саме він визначає необхідний час виконання всіх робіт, що включені до сітьового графіка.

Розрахунок тривалості критичного шляху за допомогою сітьового графіка дає змогу правильно організувати виконання наміченого завдання, розподілити та перерозподілити зусилля і матеріальні ресурси, використовуючи резерви часу.

Можна дати таке визначення сітьового графіка (моделі): це графічна модель, яка відображає технологічну послідовність і взаємозв’язок робіт, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети.

З урахуванням специфіки органів внутрішніх справ можна назнати такі сфери використання методів сітьового планування в їх діяльності:

організація та проведення комплексних операцій;

організація і виконання рішень керівника з залученням багатьох співробітників органів внутрішніх справ;

проведення комплексних перевірок діяльності органів внутрішніх справ;

організація виконання виробничих планів УВП;

виконання комплексу взаємопов’язаних наукових та навчальних завдані, в науково-дослідних устанонах і навчальних закладах МВС;

організація дій органів внутрішніх справ у надзвичайних ситуаціях (соціального, техногенного та природного характеру).

Наведений перелік сфер використання методів СПУ не є вичерпним. Багатогалузевий характер функціонування системи МВС дає можливість значно розширити цей перелік.

20.2. Основи побудови сітьових моделей (графіків)

Побудова сітьової моделі потребує псиного уявлення про понятійний апарат, основні елементи і процедуру цього методу. Спробуємо це зробити на прикладі сітьового графіка або моделі, яка.зображена на рисунку 20.1.

Рис. 20.1. Сітьовий графік

На графік нанесені роботи та події. Роботи позначені стрілками, а події – кружками.

Подія - це підсумок якої-небудь діяльності, проміжний або кінцевий результат виконання однієї або декількох попередніх робіт, що дають змогу приступити до виконання наступних. Подія означає початок (вихідна подія) або закінчення (завершальна подія) якого-небудь процесу. Події на нашому графіку означені кружками з номерами від 0" до "12".

Робота – це дія, виконання якої потребує часу і ресурсів, це дія, яку треба здійснити, щоб перейти від попередньої події до наступної, це також логічний зв’язок між подіями. Всі роботи в графіку ведуть до кінцевої події – мети планування. Всі стрілки па нашому графіку є роботи, які поміщені між двома сусідніми подіями (‘0–1", "1–2, "1 –7" і т. ін.). Роботу можна доповнити деякими кількісними характеристиками. Так, над стрілкою можна показати її тривалість у відповідних одиницях часу, а під стрілкою можна позначити, наприклад, кількість виконавців.

Фіктивна робота, або залежність, – це дія, виконання якої потребує тільки витрат часу; простий логічний зв’язок між двома і більшим числом подій без витрат ресурсів (праці та засобів). Нарис. 20.1 - "4-6", "6-10".

Шлях – цс сукупність декількох послідовних робіт, які графічно зображені у вигляді стрілок, пов’язаних подіями. Наприклад: "0 -1-2", "0-1-7-9" і т. ін.

Повний шлях – це шлях, початок якого збігається з вихідною подією, а кінець – із завершальною подією. На наведеній моделі ми маємо чотири повних шляхи: а) 0 – 1 – 7 – 9 – 10 - 11 - 12; б) 1 - 2 - 3 - 8 - 9 - 10 - 11 - 12; в) 0 – 1 - 2 - 4 - 5 - 10 - 11 - 12; г) 0 - 1 - 2 - 4 - 6 – 10 - 11 -12.

Критичний шлях – це найтриваліший шлях між вихідною та завершальною подіями (проходить через події, які не мають резерву часу) і характеризує час виконання всього комплексу робіт, проекту в цілому, тобто час досягнення кінцевої мети (на рис. 20.1 це повний шлях в), який позначений жирними стрілками.