Причини, способи і методи ухилення

Дослідження західних економістів вказують на те, що рівень ухи­лення від оподаткування залежить, в основному, від таких чинників:

* економічних;

* політичних;

* історичних;

* психологічних.

Причини виникнення ухилення від оподаткування поділяють натри умовні категорії.

Причини ухилення:

· правові – нестабільність і складність податкового законодавства

· економічні – високі податкові ставки і неможливість для деяких платників вчасно і повно сплачувати податки

· моральні – низька правова культура, неприязне ставлення до наявної податкової системи, корисність платників податків.

Сукупність вищенаведених причин і недоліків становлять потенцій­ну загрозу державі, що виявляється в таких формах:

· загроза розвитку;

· соціальна загроза;

· загроза національній економіці;

· загроза демократичним цінностям та суспільним інститутам.

Загроза національній економіці через ухилення від оподаткування виявляється у:

· скороченні податкової бази, що призводить до зростання подат­кового тиску на лег ально працюючі підприємства і підштовхує їх до переведення СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ у «тінь»;

· зростанні дисбалансу в розвитку різних секторів економіки, що може призвести до монополізації окремих галузей;

· зниженні конкурентоспроможності легальної економіки, яке по­в'язане з "им, що підприємства, які ухиляються від оподаткування, мають реальні можливості знизити ціни за інших однакових умов, на відміну від легально працюючих підприємств.

Найпоширенішими способами ухилення від сплати податків є:

· Ненадання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів (обов’язкових платежів) до бюджету або державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків і т.д.)

· Приховування об’єктів оподаткування

· Заниження об’єктів оподаткування

· Заниження сум податків, зборів, інших обов’язкових платежів

· Приховування факту втрати підстав для отримання пільг з оподаткування

Широке розповсюдження порушень податкового законодавства викликане впливом таких факторів:

1) Недоліки соціально-економічного характеру:

Ø Скорочення промислового виробництва;

Ø Зростання цін;

Ø Зниження платоспроможності населення;

Ø Інфляційнф процеси;

Ø Криза платежів.

2) Недоліки організаційно-управлінського характеру:

Ø Недосконалість системи обліку платників податків і контролю за їх діяльністю;

Ø Недостатіній рівень юридичної та економічної підготовки працівників податкових інспекцій;

Ø Недостатня захищеність працівників податкових органів;

Ø Неузгодженість дій суб’єктів, які контролюють і забезпечують дотримання податкового законодавства.

3) Недоліки нормативно-правового характеру:

Ø Нестабільність податкового законодавства;

Ø Невідповідність нормативних документів із питань оподаткування;

Ø Неврегульованість питань, пов’язаних з моментом вступу нормативного документа в дію.

Податкові порушення можна згрупувати залежно від об’єкта, на який скеровані протиправні дії.

Проблему боротьби із таким широким колом правопорушень у сфері оподаткування не можна розв’язати лише посиленням відповідальності за порушення законодавства. Цього можна досягти ще й за допомогою більш цілеспрямованого планування роботи податкових органів і вжиття заходів щодо своєчасного викриття та запобігання таким правопорушенням.

Склад порушень залежно від об’єкта, на який скеровані протиправні дії:

1) Приховування або заниження об’єктів оподаткування:

· Приховування доходу (прибутку)

· Заниження доходу (прибутку)

· Приховування іншого об’єкту оподаткування

2) Порушення встановленого порядку обліку об’єктів оподаткування

· Неврахування об’єкта оподаткування

· Відсутність обліку об’єкта оподаткування, що спричинили приховування або заниження доходу

· Ведення обліку об’єкта з порушенням прийнятого порядку, що спричинили приховування або заниження доходу

3) Порушення порядку надання документів до податкового органу:

· Ненадання документів, необхідних для адміністрування податків

· Несвоєчасне надання необхідних документів для обчислення та сплати податку

4) Порушення порядку сплати податку:

· Затримка сплати податку

· Неповне, несвоєчасне утримання чи неперерахування суми платежів до бюджету збірником податків

5) Інші порушення:

· Відповідальність свідка

· Відмова експерта, перекладача, спеціаліста від участі у проведенні експертизи з питань оподаткування

12.3. Перекладання податків

Процес перекладання податків має давню історію, він застосовувався ще в середні віки, особливо платниками податків.

Перекла­дання податків

Це процес повного або часткового перероз-поділу сплати податків між різними суб’єктами оподаткування,між якими існу-ють господарські та економічні відносини.

Перекладання податків - це процес такої міни цін ча товари па послуги, при якому платник отримує можливість повністю чи частково перекласти податкове навантаження на інших осів (на своїх покупців чи постачальників)

Існують податки, перекладання яких закладено законодавцем вже в механізмі їх стягнення (непрямі податки), інші податки передбачають податкове навантаження саме на платника (прямі податки).

Економічна теорія перекладання має велике значення для всіх суб'єктів цього процесу, а саме:

1) За допомогою перекладання податків дотримується принцип ефективності розподілу та рівень важкості податкового тягаря між платниками податку. Причому цей процес здійснюється без особливих суперечок між платниками податків і відбувається на добровільній основі.

2) Цей процес охоплює різні аспекти соціально-економічного життя суспільства, суттєво (і при цьому непомітно) впливає на нього. Проводиться він у прихованій формі, яка особливо не афішується.

3) Рушійною силою перекладання податків є насамперед фіскальна політика держави і бажання суб'єкта оподаткування зменшити свій податковий тягар.

Розвиток теорії перекладання податків пов'язаний з розвитком теорії податків взагалі. ГІри цьому всі теорії можна поділити нарізні концепції з їх різновидами.

Концепції перекладання податків:

Ø Абсолютизму (абсолюту)

Ø Позитивна (оптимістична)

Ø Песимістична

Ø Математична.

Усі ці концепції визначили 2 типи перекладання:

1. Пряме перекладання (або вперед) – перекладання від продавця до споживача, при якому на споживача лягає весь податковий тягар через включення податку до ціни виробу.

2. Зворотне перекладання (або назад) – перекладання, при якому виробник знижує ціну виробу і, таким чином, бере на себе обов’язок сплати податку.

Як правило, перекладання податків відбувається у сфері обігу в основному за рахунок непрямих податків або тих із них, які входять у собівартість продукту.

Процеси ухилення і процеси перекладання податків мають наслідком остаточний перерозподіл доходів у державі, а тому їх треба враховувати при досягненні тих чи інших цілей економічної і податкової політики.