Контроль через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Важливим напрямом парламентського контролю є контроль за додержанням прав і свобод людини і громадянина в усіх сферах діяльності держави, в тому числі у сфері державного управління, здійснення якого відповідно до ст. 101 Конституції України покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі — Уповноважений).

Правовий статус Уповноваженого та правові основи його діяльності визначені Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Згідно з чинним законодавством до сфери контролю з боку Уповноваженого потрапляють відносини, що виникають при реалізації прав і свобод громадянином України незалежно від місця його перебування, іноземцем або особою без громадянства, які знаходяться не території України, з одного боку, і органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами — з іншого. Тобто компетенція Уповноваженого з прав людини обмежується лише відносинами між особою та органами влади.

Уповноважений наділений винятковими повноваженнями давати оцінку стану дотримання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні. Реалізація цих повноважень відбувається шляхом підготовки та представлення Уповноваженим Верховної Ради України щорічних доповідей про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та їх посадовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) зазначені права і свободи та про виявлені недоліки в законодавстві щодо їх захисту.

Крім щорічної доповіді, у разі необхідності Уповноважений на свій розсуд може представити Верховній Раді України спеціальну доповідь (доповіді) з окремих питань додержання в Україні прав і свобод людини і громадянина.

На підставі щорічної та спеціальних доповідей Уповноваженого Верховна Рада України приймає постанову. Тобто доповіді Уповноваженого не можуть бути просто взяті до уваги, без належної оцінки та парламентського реагування. До того ж щорічна та спеціальні доповіді разом з прийнятою постановою Верховної Ради публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради України.

Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі звернень громадян, іноземців, осіб без громадянства чи їх представників, народних депутатів України та за власною ініціативою. Після ознайомлення зі змістом звернення Уповноважений:

а) розпочинає провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;

б) відмовляє в розгляді звернення;

в) направляє звернення до органу, до компетенції якого належить вирішення питання, і контролює розгляд цього звернення.

Для проведення всебічного розгляду звернень Уповноважений наділений певними повноваженнями:

— безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

— знайомитися з документами і отримувати інформацію, яка стосується справи.

За результатами проведеного розслідування Уповноважений може приймати акти реагування, які не мають юридично-владного характеру. Такими актами реагування є конституційне подання Уповноваженого до Конституційного Суду України та подання Уповноваженого до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших органів і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб.

Уповноважений не має імперативних (тобто обов'язкових до виконання) розпорядчих і юрисдикційних повноважень і не може застосовувати примусові заходи щодо державних органів і посадових осіб. Він не наділений правом скасовувати чи змінювати незаконні рішення. І тому, щоб здійснювати вплив та захищати права громадян від неправомірних дій органів та посадових осіб, Уповноважений повинен мати моральний авторитет, заснований на компетентності, кваліфікова-ності та справедливості його оцінок і висновків. При порушеннях, виявлених у діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, недержавних утворень, він може повідомляти засоби масової інформації, парламент, його органи.

Отже, Уповноважений виступає в механізмі державного контролю за діяльністю органів виконавчої влади важливим субсидіарним (доповнюючим) інститутом, діяльність якого спрямована на захист прав і свобод людини і громадянина специфічними методами і засобами.