Особливості експлуатації навігаційних систем

Особливості технічної експлуатації навігаційних систем авіаційного встаткування обумовлені розходженнями в принципах дії й конструктивному виконанні окремих агрегатів і приладів навігаційних систем, а також функціональними зв'язками навігаційних систем з іншими видами бортового встаткування.

При підготовках до польоту перевіряється герметичність приймачів і проводок статичного й повного тисків, а також ДВС систем повітряного числення. Потім перевіряється працездатність навігаційних систем. На шкалах задатчиків курсу й вітру встановлюються значення кута карти ψ_К, параметри вітру υ та δ. Потенціометр широтної корекції курсової системи або СКВ встановлюється на розподіл шкали відповідно до широти місця зльоту. Лічильник координат встановлюється на нуль.

В роботу курсо-повітряні та повітряно-допплерівські навігаційні системи звичайно вмикаються при прольоті ЛА над вихідним пунктом маршруту.

При підготовці до польоту інерціальних систем потрібен значний час на їх початкову виставку з високою точністю. У випадку навіть короткочасної перерви в електроживленні або після переміщення ЛА до увімкнення робочого режиму початкова виставка повинна бути виконана повторно.

При підготовці до польоту комплексних навігаційних систем перевіряються зв'язки між окремими системами, що входять у комплексну систему. В обчислювач або БЦВМ вводяться точні координати місця розташування ЛА на стоянці, стояночний курс ЛА та параметри маршруту польоту. Після виконання передполітної підготовки живлення комплексної системи навігації постійним та змінним струмом не повинне перериватися.