РозділIII. Патентне право. ної) заявки, що має у кожній країні — учасниці Договору, визначе­ної заявником, таку ж дію, що і звичайна національна патентна за­явка

ної) заявки, що має у кожній країні — учасниці Договору, визначе­ної заявником, таку ж дію, що і звичайна національна патентна за­явка, яка безпосередньо подана до патентного відомства зазначе­ної країни. Заявка повинна відповідати визначеним вимогам РСТ щодо оформлення та розкриття суті винаходу, викладу пунктів формули. У заяві до міжнародної заявки повинні бути зазначені ті держави — учасниці Договору, у яких заявник згодом буде проси­ти охорони свого винаходу (зазначені держави).

Слід зазначити, що РСТ не передбачає видачі ніякого міжна­родного патенту. Договір не торкається прав держав-учасниць щодо видачі або відмовлення у видачі патенту на винахід.

Процедура патентування відповідно до системи РСТ має такі переваги. Заявник подає до національного патентного відомства одну заявку однією мовою, оформлену відповідним чином, із за­значенням держав — учасниць Договору, в яких він бажає одержа­ти патент. При цьому він звільняється від зайвих витрат на підго­товку заявок на той самий винахід відповідно до вимог різних національних патентних відомств.

Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для патентної процедури був підписаний у 1977 р. На сьогодні до нього приєдналися 37 держав — учасниць Паризь­кої конвенції.

Розробка і прийняття Будапештського договору були пов'язані з бурхливим розвитком мікробіології та труднощами ідентифікації і визначення новизни штамів мікроорганізмів. Практично це мож­на здійснити тільки через порівняння зразків мікроорганізмів, що є (депоновані) у якій-небудь колекції.

Основне положення Договору полягає в тому, що держави-учасниці, які передбачають депонування мікроорганізмів для па­тентної процедури (тобто коли депонування на дату подачі заявки на винахід, що включає мікробіологічний об'єкт, вважається не­обхідним для задоволення вимоги розкриття винаходу), зобов'язу­ються визнавати депонування у будь-якому міжнародному органі із депонування. Статус міжнародного органу з депонування на­дається тільки національним колекціям зразків мікроорганізмів, що відповідають усім технічним умовам і мають гарантії своєї дер-

Глава 13. Патентне право: поняття, предмет, принципи, джерела

жави на безперешкодне виконання передбачених Договором обов'язків.

Інше важливе положення визначає, що міжнародний орган із депонування зобов'язаний видати зразок депонованого мікроор­ганізму будь-якому патентному відомству держави-учасниці, до якого надійшла заявка на патент із посиланням на депонований мікроорганізм, якщо зразок необхідний відомству при розгляді за­явки.

Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків. Станом на 15 січня 2006 р. учасниками Гаазької угоди про міжна­родне депонування промислових зразків були 42 держави. Основ­ною метою міжнародного депонування промислових зразків є за­безпечення охорони промислових зразків у державах — учасницях Гаазької угоди з виконанням мінімальних формальностей і мінімальними витратами шляхом подання лише однієї заявки до Міжнародного бюро ВОІВ. Разом із тим, заявник зазначає перелік країн, у яких він має намір отримати правову охорону свого про­мислового зразка, та сплачує збір, який складається з основного збору, збору за зазначення країни і збору за публікацію.

Міжнародна заявка на промисловий зразок має силу правильно оформленої національної заявки у зазначених державах-учасни-цях. Кожна із держав-учасниць, національне законодавство якої передбачає можливість відмови в наданні охорони, може відмови­ти в наданні охорони будь-якому промисловому зразку, який не відповідає вимогам надання правової охорони відповідно до національного законодавства даної Держави. Міжнародне депону­вання здійснюється спочатку на п'ятирічний строк. Цей строк мо­же бути продовжено принаймні на п'ять років.

Питання для самоконтролю:

1. Що входить до поняття «промислова власність»?

2. Розкрийте поняття патентного права.

3. Назвіть принципи патентного права.

4. У чому полягає об'єктивне та суб'єктивне розуміння патентного права?

5. Які джерела патентного права ви можете назвати?