Число частинок (молекул, радикалів, атомів), що беруть участь у елементарній реакції, або в елементарному акті хімічної реакції, називається молекулярністю реакції

Таким чином, розрізняють моно-, бі-, тримолекулярні реакції. Молекулярність реакції завжди цілочисельна, позитивна і не перевищує трьох.

Порядок реакції може бути і не цілочисельним і не співпадати ні з сумою стехіометричних коефіцієнтів хімічних рівнянь реакції, ні з молекулярністю окремих її елементарних стадій.

Порядок реакції відбиває сумарну кінетичну залежність швидкості всієї багатостадійної реакції від концентрації реагуючих речовин, а молекулярність — механізм елементарних стадій складного процесу.

В зв’язку з цим порядок і молекулярність співпадають лише для простих за механізмом реакцій.

До реакцій нульового порядку відносять такі, що мають кінетичне рівняння:

(4.4)

Константа швидкості реакції цього порядку визначається за рівнянням:

(4.5)

де - час реакції; — концентрації реагуючої речовини відповідно початкова і в момент часу .

Час напіврозкладу для реакцій цього порядку:

, (4.6)

де — початкова концентрація реагуючої речовини, — константа швидкості реакції нульового порядку.

Для реакції першого порядку характерне кінетичне рівняння:

(4.7)

Константа швидкості реакції цього порядку визначається рівнянням:

, (4.8)

Час напіврозкладу визначається:

, (4.9)

Реакції другого порядку мають таке кінетичне рівняння:

, (4.10)

У випадку, коли , тобто вихідні концентрації реагуючих речовин рівні, константа швидкості визначається за рівнянням:

(4.11)

Час напіврозкладу складає:

У випадку, коли ,тобто вихідні концентрації реагуючих речовин різні, константа швидкості реакції другого порядку визначається за рівнянням:

(4.12)

де a, b — вихідні концентрації речовин А, В; — концентрації речовин А і В в момент часу .

Для реакції третього порядку у випадку коли , константа швидкості визначається:

, (4.13)

Час напіврозкладу:

, (4.14)

У випадку, коли , константа швидкості розраховується за рівнянням:

Де a, b, d — вихідні концентрації реагуючих речовин, — концентрації речовин в момент часу .

Швидкість хімічної реакції залежить також від температури.

Для приблизної оцінки впливу температури на характер перебігу хімічної реакції користуються емпірично встановленим правилом Ван-Гоффа: при підвищенні температури на 10°С, швидкість реакції зростає приблизно у 2-4 рази.

, (4.16)

де — швидкість реакції при температурі , - температурний коефіцієнт реакції.

Більш того, температурну залежність швидкості хімічної реакції можна визначити за допомогою рівняння Арреніуса, що повязує підвищення швидкості з енергією активації реакції:

(4.17)

де — константа швидкості реакції, — енергія активації, R — газова стала, T — температура.

Для розрахунку енергії активації використовують рівняння:

(4.18)

де — константа швидкості реакції відповідно при температурі , R — газова стала, — температура реакції .

Контрольні запитання:

1. Що вивчає кінетика?Що відноситься до основних понять кінетики?

2. Що таке швидкість хімічної реакції?Що таке середня та істинна швидкість реакції?Який основний постулат кінетики?

3. Що таке константи швидкості реакції, від яких факторів вона залежить?

4. Що таке кінетичне рівняння?

5. Що таке порядок реакції?

6. Що таке молекулярність реакції?

7. Виведіть кінетичне рівняння необоротної реакції:

7.1 нульового

7.2 першого

7.3 другого

7.4 третього

7.5 n-ного порядку

8. Що таке час напіврозкладу?Чому він дорівнює для реакій 0,1,2, порядків?

9. Зіставте константи швидкості двох реакцій 1 порядка, якщо час напіврозкладу першої реакції в 5 разів більший, ніж другої реакції.

10. Яка з односторонніх реакцій закінчується раніше при однакових вихідних концентраціях та однакових константах швидкості: реакція 1,2 чи 3 порядку?

11. Які методи використовують для визначення порядку реакції?

12. Як залежить швидкість хімічної реакції від температури (правило Вант-Гоффа, рівняння Арреніуса).

13. Як експериментально можна визначити енергію активації?