Аналіз трудомісткості продукції

Трудомісткість ‑ витрати робочого часу на одиницю або на весь обсяг виготовленої продукції.

Трудомісткість одиниці продукції розраховується діленням величини фонду робочого часу (ФРЧ) для виготовлення певного виду продукції на кількість виробів цього найменування в натуральному чи умовно натуральному вимірі.

Можна визначити і трудомісткість 1 грн. продукції

.

У процесі аналізу вивчають динаміку трудомісткості, виконання плану за її рівнем, причини її зміни і вплив на продуктивність праці.

На наступному етапі аналізу необхідно порівняти питому трудомісткість (ТМ) продукції на різних підприємствах. Це дає змогу виявити передовий досвід і розробити заходи щодо їх упровадження на цьому підприємстві.

Таблиця 3.5

Аналіз динаміки і виконання плану за рівнем трудомісткості продукції

Показники	Минулий рік	Звітний рік	Зростання рівня показника, %
план.	факт.	план. до мин. року	факт. до мин. року	факт. до план.
1. Товарна продукція, тис. грн.
2. Відпрацьовано всіма робітниками, люд.-год.
3. Питома трудомісткість на 1 тис. грн., год. (п.2: п1) (ТМ)
4. Середньогодинний виробіток, грн. (ППгод)

Приріст ППгод за рахунок зниження трудомісткості продукції визначається таким чином:

.

Зміна трудомісткості продукції розраховується за формулою

.

Питому фактичну трудомісткість у зіставлених із планом умовах можна подати у вигляді алгоритму

,

де ВП_ф ‑ фактичний обсяг продукції;

ΔВП_стр, ΔВП_к ‑ відповідна зміна обсягу продукції за рахунок структури виробництва і кооперованих поставок;

ВЧ_ф ‑ фактичні витрати робочого часу на випуск продукції;

Т_н ‑ непродуктивні витрати часу;

Т_е ‑ економія робочого часу у зв’язку з упровадженням заходів НТП.

Розрахунок впливу факторів на зміну рівня ТМ продукції можна здійснити за методикою, наведеною у п.4.

У процесі аналізу також необхідно вивчити показники питомої ТМ за видами продукції.

Зміна середнього рівня питомої ТМ може відбутися за рахунок зміни її рівня за окремими видами продукції (ТМ_і) і структури виробництва (ІІВ_і).

.

Вплив цих факторів на середній рівень ТМ можна визначити методом ланцюгових підстановок через середньозважені величини.

Наприкінці аналізу необхідно визначити резерви зниження питомої трудомісткості за окремими виробами і в цілому по підприємству

.