Банківська система: Центральний банк

У більшості країн з ринковою економікою існує дворівнева структура банківської системи. Перший рівень банківської системи складає Центральний банк країни. Він виконує наступні функції:

· • здійснює емісію національних грошових знаків, організовує їх обіг та вилучення з обігу, визначає стандарти і порядок ведення розрахунків і платежів;

· • проводить загальний нагляд за діяльністю кредитно-фінансових установ країни і виконання фінансового законодавства;

· • надає кредити комерційним банкам;

· • випускає та проводить погашення державних цінних паперів;

· • керує рахунками уряду, здійснює закордонні фінансові операції;

· • здійснює регулювання банківської ліквідності за допомогою традиційних для центрального банку методів впливу на комерційні банки: проведення політики облікової ставки, операцій на відкритому ринку з державними цінними паперами та регулювання нормативу обов'язкових резервів комерційних банків.

З точки зору власності на капітал центральні банки поділяються на:

· • державні, капітал яких належить державі (наприклад, центральні банки у Великобританії, ФРН, Франції, Канади, України);

· • акціонерні (наприклад, в США);

· • змішані – акціонерні товариства, частина капіталу яких належить державі (в Японії, Бельгії).

Банківська система в сучасній ринковій економіці зазвичай включає три основні групи кредитно-фінансових інститутів:

· • центральний банк;

· • комерційні банки;

· • спеціалізовані кредитно-фінансові установи.

Центральний банк здійснює керівництво всією кредитною системою країни, він покликаний регулювати кредит і грошовий обіг, контролювати й стабілізувати рух обмінного курсу національної валюти, згладжувати своїм впливом перепади у рівні ділової активності, цін та ін.

Центральний банк виступає в якості агента уряду. В цьому випадку він консультує уряд в таких областях, як управління національним боргом, валютна і кредитно-грошова політика. Крім того, він є представником уряду в фінансових операціях останнього.

Таким чином Центральний банк є одним з найважливіших інструментів механізму державного регулювання економіки і поєднує в тому чи іншому ступені функції банку і органу державного управління.

Особливе положення Центрального банку проявляється в тому, що він не має на меті отримання максимального прибутку і не конкурує в сфері бізнесу, не обслуговує населення – все це виконують комерційні банки.