Акціонерне товариство і його основні риси. Сутність і види акцій. Доходність акцій. Облігації

Задачу концентрації та централізації грошового капіталу, об’єднання капіталів для вирішення конкретних завдань в значній мірі вирішує створення акціонерних товариств. Необхідно відмітити, що акціонерні товариства належать до колективної форми власності, оскільки вони: 1) виникають внаслідок злиття багатьох індивідуальних капіталів в один і частка кожного учасника товариства в цьому капіталі визначається кількістю акцій, якими він володіє; 2) праця на цих підприємствах носить колективний характер, а величина прибутків, що розподіляються, залежить від результатів колективної праці, від колективно прийнятих на загальних зборах рішень.

Акціонерне товариство – це господарське товариство, статутний фонд якого поділений на певне число акцій рівної номінальної вартості, і яке несе відповідальність за зобов’язаннями тільки своїм майном.

Риси:

1) Обмеженість ризику акціонера розмірами його внеску в товариство. Слід зазначити, що це найбільш важна риса акціонерного товариства, яка обумовлює їх розповсюдження. Широкі перспективи розвитку цієї форми капіталу забезпечує можливість обліку ризику, який вже з самого початку обмежений певною сумою.

2) Частка участі в акціонерному товаристві втілюється в оборотні цінні папери – акції. Акції, на відміну від частки участі в інших товариствах, можуть вільно відчужуватися. При цьому необхідно уяснити, що акціонер – співвласник підприємства, а власник облігації – не більш як кредитор.

Акціонерні товариства бувають двох видів: закриті й відкриті. Закриті – це такі товариства, акції яких розподіляються між засновниками й не можуть розповсюджуватися за підпискою, вільно купуватися й продаватися на ринку цінних паперів. Відкриті – акції таких товариств вільно розповсюджуються за підпискою, купуються й продаються на фондовій біржі.

В Україні на сучасному етапі формуються переважно акціонерні товариства закритого типу.

Акція – цінний папір, який випускається акціонерним товариством, свідчить про внесення певного паю в капітал акціонерного товариства і про те, що її власник є членом даного товариства і має право на отримання доходу в формі дивіденду.

1. За обсягом реалізації прав акціонера розрізняють:

· Прості акції – вони дають право участі їх власнику у справах акціонерного підприємства (брати участь у загальних зборах акціонерів, бути обраним до складу правління, спостережницької ради або ревізійної комісії).

· Привілейовані акції своїм власникам гарантують першочергову виплату дивідендів у фіксованих процентах до номінальної вартості акцій. Вони забезпечують також пріоритетну участь у розподілі майна на випадок ліквідації акціонерного товариства. Водночас власники привілейованих акцій не мають, як правило, голосу на зборах акціонерів.

· 2. За способом віддзеркалювання руху розрізняють:

Іменні акції та на пред’явника. Громадяни (як фізичні особи) мають право бути, як правило, власниками іменних акцій. Обіг цінних паперів фіксується в книзі реєстрації, до якої вносяться відомості про придбання акцій, їх кількість на руках кожного акціонера. Акції на пред’явника реєструються лише за загальною кількістю.

Засновники акціонерного товариства частину акцій залишають у себе (згідно з Законом України не менше 25%), а решту реалізують за відкритою підпискою всім бажаючим (мова йде про відкрите акціонерне товариство) на так званому первинному ринку цінних паперів. На цьому етапі вони продаються за номінальною вартістю. Потім вже купівля-продаж акцій здійснюється на фондовій біржі, яка виступає в якості вторинного ринку цінних паперів. Тут реалізація акцій здійснюється за ринковими цінами, їх ще називають курсом акцій.

До основних форм виплати дивідендів відносять: 1) грошову; 2) не грошову (акціями самого акціонерного товариства – у відповідності до номіналу, по курсу, акціями, що були випущені раніше, нового випуску) та інші грошові виплати; 3) змішану (базується на поєднанні попередніх форм).

Доходність акції визначається двома факторами: 1) розмірами дивіденду та 2) можливістю продати акцію на фондовій біржі по ціні, яка більше ціни придбання. Відповідно до цих чинників можна розрахувати спочатку доход, а потім і кінцеву (сукупну) доходність акції.

Сукупний кінцевий доход = Дивіденд + додатковий доход,

де додатковий доход являє собою різницю між курсом акції і ціною придбання.

Облігації — це термінові цінні папери, тобто вони мають термін погашення, тому повернення їх номінальної вартості завжди гарантується. Крім цього, власник відсоткової облігації може сподіватися ще на два джерела доходу: відсотки (за фіксованою відсотковою ставкою); дисконт — різниця між ціною придбання та ринковою ціною облігації (або номіналом).