Особливості несення служби по охороні стаціонарних об’єктів нарядами Державної служби охорони при МВС України

Охорона об’єктів нарядами міліції охорони організовується керівниками відділів (відділень) охорони та командирами стройових підрозділів міліції охорони.

Порядок організації охорони, дислокація постів визначаються під час обстеження технічної укріпленості об’єкта.

При прийманні об’єкта під охорону уповноваженими представниками власника та Державної служби охорони при МВС України у 2-х примірниках згідно з вимогами інженерно-технічного укріплення та захисту об’єктів, що підлягають фізичній охороні та з допомогою пультів централізованого спостереження ДСО (ГСТУ 78.11.001-1998, ГСТУ 78.11.004-2000), складається акт обстеження технічної укріпленості (додаток 1), з яких один надається власнику об’єкта, другий — підрозділу міліції охорони.

Після виконання вимог з технічної укріпленості об’єкта та забезпечення умов для несення служби нарядами міліції, в т.ч. засобами охоронно-пожежної сигналізації та зв’язку, укладається договір.

З часу виставлення поста об’єкт вважається прийнятим під охорону. Прийняття під охорону, зняття з охорони об’єкта оформляються двостороннім актом приймання під охорону (зняття з-під охорони) міліції охорони (додаток 2), про що видається наказ, копія якого передається в бухгалтерію для проведення відповідних розрахунків.

Зміна чисельності охорони здійснюється в установленому порядку після виконання вимог, передбачених п. 2.2.1-2.2.3 Інструкції.

За напрямками діяльності ведуться облікові картки об’єкта, що охороняється постом (маршрутом) міліції охорони ДСО (додаток 3), наряду міліції групи затримання ПЦС (додаток 4), чергової частини підрозділу ДСО (додаток 5), які додаються до літерних справ, які ведуться згідно зі складом літерних справ на об’єкти, що охороняються підрозділами міліції охорони (додаток 6). Копії карток протягом 10 діб надсилаються до ДДСО за вертикалями службової діяльності.

Пост (маршрут) міліції охорони має бути забезпечений медичною аптечкою, засобами індивідуального захисту, ручною системою тривожної сигналізації, план-схемою об’єктів (приміщень), що охороняються, переліком функціональних обов’язків, випискою із плану оборони, інструкцією з охорони праці та техніки безпеки, атестатом безпеки, інструкцією про внутрішньооб’єктовий та перепускний режим з відповідними зразками (за наявності), адресами та службовими телефонами територіальних органів виконавчої влади, міськ-, райорганів внутрішніх справ, найближчих пунктів дільничних інспекторів міліції, лікарень та інших медичних закладів, аварійних служб (газ, вода, опалення, енергозабезпечення).

На особливо важливі об’єкти, що охороняються працівниками міліції охорони, у разі потреби, розробляються плани оборони, які складаються працівниками територіальних міськ-, райорганів внутрішніх справ за участю начальника (командира) підрозділу ДСО. План затверджується начальником міськ-, райоргану внутрішніх справ і зберігається в черговій частині територіального органу внутрішніх справ, а витяги з нього про порядок дій працівників міліції охорони та персоналу об’єкта — у чергових частинах підрозділів ДСО на постах охорони та в керівників об’єктів.

До категорії особливо важливих об’єктів належать:

а) об’єкти життєзабезпечення населення;

б) фабрики та центральні сховища грошових знаків і цінних паперів;

в) об’єкти Державного комітету з телебачення та радіомовлення;

г) державні центральні статистичні управління;

ґ) сховища державних архівів;

д) особливо важливі приміщення, де зберігаються (виготовляються):

- грошові кошти незалежно від дозволеного залишку їх зберігання (поштові відділення та вузли зв’язку, виплатні каси підприємств, організацій, установ, головні каси торговельних підприємств, обмінні пункти валют тощо);

- зброя, боєприпаси (стрілецькі тири, кімнати зберігання зброї підприємств та закладів освіти, стрілецькі стенди, магазини з реалізації мисливської і спортивної зброї, майстерні з ремонту зброї, підприємства з їх виробництва тощо);

- наркотичні та психотропні речовини, прекурсори, отрути (бази аптекоуправлінь, аптеки, бази мобрезерву, наукові, медичні та інші установи, у практичній та виробничій діяльності яких використовуються ці речовини);

- дорогоцінні метали та каміння, ювелірні вироби з них (ювелірні заводи і майстерні, магазини, ломбарди, бази, склади, сховища підприємств, установ, організацій, що використовують у своїй діяльності дорогоцінні метали та каміння, пункти закупівлі металів і каміння тощо);

- історичні та культурні цінності державного значення (музеї, картинні галереї, фондосховища музеїв, наукові бібліотеки тощо);

- вибухові та радіоактивні речовини і матеріали;

е) інші об’єкти державного значення.

Залежно від специфіки об’єктів, їх розташування, інших особливостей охорона може бути організована:

- На контрольно-пропускних пунктах.

- По периметру об’єкта та на окремих ділянках.

З метою недопущення несанкціонованого доступу (проходу, проїзду) на об’єкт власником встановлюється пропускний режим.

Порядок здійснення пропускного режиму та забезпечення охорони узгоджується з власником об’єкта.

Розрахунок необхідної чисельності нарядів міліції охорони та вартості їх послуг проводиться згідно з Методикою, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством економіки України від 02.03.2001 N 171/51, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.04.2001 за N 346/5537.

При організації охорони за вартовим розрахунком на цілодобовий пост одночасно призначаються два працівники, які несуть службу по черзі через 4 години.

Залежно від важливості об’єктів та кількості постів при організації охорони за вартовим розрахунком начальниками варти призначаються особи середнього або молодшого начальницького складу.

Вільні від служби працівники складають резерв і перебувають у вартовому приміщенні. Резерв складається з двох змін (перша — перебуває в стані готовності, друга — відпочиває після служби). Зміна, що відпочиває, має право спати, знімаючи лише кітель і галстук. Начальнику варти дозволяється відпочивати (спати) не більше 4 годин на добу. Час, визначений для відпочинку та приймання їжі, у службу не зараховується.

Після добового несення служби за вартовим розрахунком особовому складу надається дві доби відпочинку.

При організації охорони власності працівники міліції охорони несуть службу в одну зміну. Тривалість служби встановлюється залежно від часу охорони об’єктів, визначеного договором, але не більше 16 годин за зміну, в т.ч. у святкові та вихідні дні.

Враховуючи регіональні особливості підрозділів охорони, значну віддаленість об’єктів охорони від місць постійного проживання особового складу, за проханням працівників міліції охорони, за умов дотримання вимог трудового законодавства та під особисту відповідальність керівників підрозділів охорони, тривалість несення служби нарядами міліції охорони може бути продовжена до 24 годин.

У разі підключення об’єктів, що охороняються нарядами міліції, до ПЦС начальник підрозділу охорони вносить пропозиції про переведення їх у режим роботи ГЗ ПЦС з відповідними змінами у штатному розписі.

Для управління нарядами міліції охорони, реагування на зміну ситуації, обліку (збереження) зброї, боєприпасів до неї у підрозділах охорони створюються чергові частини. Організація їх роботи здійснюється у відповідності до вимог наказів МВС України та штатів чергових частин ДДСО при МВС України, управлінь-відділів ДСО при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, УМВС України в областях, містах Севастополі та Кривому Розі, відділів ДСО при міськ-, райорганах внутрішніх справ