Дослід 34. Зміна забарвлення основного азобарвника у залежності від рН середовища

Розчин п -диметиламіноазобензену застосовується як індикатор для титрування вільної соляної кислоти при аналізі шлункового соку. Перехід червоного кольору в жовтий відбувається при рН=4.

У пробірку помістіть частину водної емульсії п -диметиламіноазобензену (дослід 39) і додайте 2-3 крапі 10% НСl (11). Утвориться порівняно легко розчинна у воді сіль п -диметиламіноазобензену, причому розчин стає прозорим і набуває яскраво-червоного кольору. Одну краплю одержаного концентрованого розчину перенесіть у нову пробірку і долийте водою (1) доверху. Відлийте половину розведеного слабо-червоного розчину солі знову у чисту пробірку і додайте 1 краплю 10 % NaOH (18). Червоний колір зміниться на жовтий – колір вільної основи диметиламіноазобензену. При додаванні 1 краплі 10% HCl (11) жовтий колір знов переходить у червоний. Зміну кольорів краще спостерігати у розведеному розчині індикатора, коли різка зміна забарвлення в ту чи інші сторону відбувається при додаванні всього однієї краплі кислоти або лугу.

Запитання:

1. Поясніть причину зміни забарвлення диметиламіноазобензену в залежності від рН середовища. Наведіть схему відповідного перетворення.

2. Якими структурними фрагментами відрізняються дві форми

індикатора диметиламіноазобензену?