Застосування

В харчовій промисловості ці реагенти можуть бути використані для зниження твердості води, для проведення водопідготовки, очистки стічних вод, осушки газів і парів, в тому числі спиртових, для вилучення радіонуклідів.

Монтморилоніт та палигорськіт зосереджені в Черкаському родовищі. Завдяки високим адсорбційним властивостям вони можуть бути використаними в харчовій промисловості для очистки та освітлення вин, соків, олій, напівпродуктів цукрового виробництва.

Нами проведені дослідження адсорбційних властивостей деяких природних дисперсних мінералів України по відношенню до барвних речовин цукрового виробництва, які зумовлюють основну забарвленість цукрових соків, сиропів, утфелів та кристалічного цукру.

-à

+conspekt

27.

Адсорбцією в загальному випадку назив. Процес поглинання твердих тіл або рідкою речовиною з оточуєчого середовища. Існуе два види

1. Адсорція збільшення концентрації речовини на межі поділу фаз.

2. Абсорція збільшення концентрації речовини в об’ємі.

Адсорбент – це речовина на поверхні якої відбуваєтся абсорбентом.

Абсорбат – це речовина яка абсорбуєтся.

Види абсорції

1. Рідина тверде тіло.

2. Газ і тверде тіло.

3. Рідина газ.

4. Рідина і рідина.

Адсорбція на межі тверде тіло-розчин адсорбція з розчинів електролітів. Перші дослідження по Адсорбції із розчинів належать Т.Е. Ловіцу в 1785 році. Він в перше продовжив приймати вугілля для очищення спирта від сівушних маслів і для видалення із води неприємного пахучих масел, і для видалення із води неприємних пахнучих речовин (дезодорація води).

Адсорбція з речовин на твердому адсорбенті більш важкий процес чим адсорбція газів. Рідини являються як меншими двухкомпонентними системами складающими з ростворенного речовини и розчинника. По етому адсорбція з розчинів визначаєтся не тільки системою взаємодії між молекулярними розчинної речовини і обсорбентом но і взаємодії розчину-адсорбент і рачинник-рачинна речовина. Якщо рочинна речовина представляет собой електроліт то процес адсорбції ускладнется. Адсорбція молекулярно розчинної речовинни в залежності від його рівномірної концентрації харак. звичайної (як і для газів). Ізотерма адсорбції із розчинних речовин достатньо гарно описуєтся прикладом Фрейдліха або рівнянням Ленгннора.

;

У відмінності від адсорбції газів при адсорбції із розчинів рівноваги настає не так швидко особливо дрібнопомісних адсорбентів. Підвищенна температура викликає зниження адсорбції із розчинів, але в значно меншій степені чим адсорбція газів. В якості адсорбента найбільш часто приймають деревне вугілля або кістне вугілля, порісте скло.

При підвищенні температури адсорбція з розчину зменшується.

+конспект

28 хз…

30.

31. Колоїдна хімія

Коло́їдна хі́мія — наука про високодисперсний стан речовини та поверхневі явища, які виникають на межі поділу фаз. Одна фаза не повинна бути розчинена в іншій.

Для об`єктів колоїдної хімії притаманні дві загальні ознаки: гетерогенність і дисперсність, всі особливості колоїдних систем є функцією або наслідком цих двох ознак.

Гетерогенність - ознака, яка вказує на наявність міжфазної поверхні, тобто поверхневого шару, що є об`єктом вивчення колоїдної хімії. Гетерогенність кількісно визначається поверхневим натягом δ-величиною, яка характеризується енергією одиниці поверхні і фактором інтенсивності.

Дисперсність - ознака, яка визначається розмірами і геометрією тіла. Частинки можуть мати найрізноманітнішу форму: сферичну, циліндричну, прямокутну і найчастіше неправильну. Дисперсність визначається площею поверхні(фактор ємності). Добуток поверхневого натягу δ на площу поверхні s дає поверхневу енергію G^s.

За ступенем роздробленості (дисперсності) системи поділяються на наступні класи: Грубодисперсні, розмір часток у яких більше 10-5 м; тонкодисперсні (мікрогетерогенних) з розміром частинок від 10-5 до 10-7 м; колоїдно-дисперсні (ультрамікро-гетерогенні) з частками розміром від 10-7 до 10-9м. Якщо фіксувати увагу на двох основних компонентах дисперсних систем, то одному з них слід приписати роль дисперсійного середовища, а іншому - роль дисперсної фази. У цьому випадку всі дисперсні системи можна класифікувати за агрегатних станів фаз.

Колоїдна хімія вивчає властивості як тонко-, так і грубодисперсних систем; як вільно-, так і связнодісперсних систем.

Включення в одну науку такої великої кількості різноманітних систем, різних як за природою фаз, так і за розмірами частинок і агрегатному стані фаз, грунтується на тому, що всі вони мають спільні властивостями - гетерогенність і принциповою термодинамічної нестійкістю. Центральне місце в колоїдної хімії займають ультрамікрогетерогенние системи з вільними частинками. Це - так звані, колоїдні системи.

Таблиця 1

Класифікація дисперсних систем за агрегатним станам фаз.

Дисперсійний-ва Середа

Дисперсія-ва фаза